Рішення № 84655370, 01.10.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/8301/19

Пров. №2/766/6991/19

01 жовтня 2019 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого – судді Ус О.В., секретар судового засідання Неменко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, в обгрунтування позову зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який 12.06.2008 року розірвано. Від шлюбу мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.07.2012 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 14.03.2012 року та до досягнення дитиною повноліття. Після ухвалення вказаного рішення суду, відповідач періодично надавав вказані кошти. Відповідач залишив без належної батьківської уваги, а також ніяким чином не бере участі в утриманні та вихованні дитини. Аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму, недостатньо для матеріального утримання дитини, що ставить її у скрутне матеріальне становище. Вона самостійно, власними силами намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати сина, а також, виконувати всі необхідні обов`язки покладені на неї законом для належного утримання дитини. На підставі викладеного, просить змінити розмір аліментів та стягнувати щомісячно з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги про стягнення з нього аліментів визнає, просить проводити розгляд справи за його відсутності.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

12 червня 2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано, після розірвання шлюбу останній присвоєно прізвище ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 12.06.2008 року (арк. справи 7).

24 квітня 2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб, внаслідок чого остання змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 24.04.2009 р.

Позивач та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 09.11.2006 р. (арк. справи 8).

Згідно виконавчого листа виданого Комсомольським районним судом м. Херсона 18.07.2012 р., з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 14.03.2012 р. і до досягнення дитиною повноліття (арк. справи 9).

Відповідно до частин першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін у статтю 182 СК України, яким визначався розмір - 30 %).

Зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.

Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Разом з тим, збільшення мінімального розміру аліментів не є підставою для ухвалення нового рішення про збільшення розміру аліментів, як і не може бути підставою для відмови в перерахунку розміру аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частини перша, третя статті 181 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи ту обставину, що визначений рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона розмір аліментів в сумі 400,00 грн. на дитину, які зобов`язаний сплачувати на утримання дитини відповідач, не є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також є значно меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини сторін віком від 6 до 18 років, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни визначеного судом способу стягнення аліментів із збільшенням їх мінімального розміру та вважає, що зазначене відповідає обставинам справи в межах наданих сторонами та досліджених в судовому засіданні доказів та нормам сімейного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Визначаючи розмір частки від заробітку (доходу) відповідача, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує, що відповідачем доказів наявності на утриманні інших осіб не надано. Інших обставин, за якими розмір аліментів може бути меншим 1/4 від заробітку на дитину, з яким не проживає відповідач, останній не довів.

Таким чином, зважаючи на наведену обставину, суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині зміни розміру стягуваємих аліментів.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн., з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору при поданні позовної заяви.

Вимоги щодо збільшення розміру аліментів з врахуванням індексу інфляції задоволенню не підлягає, оскільки інфляція застосовується до суми, яка визначена в твердому розмірі.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 01 жовтня 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст. ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Комсомольського районного суду м.Херсона з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до розміру 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожного, з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Відкликати з виконання при набранні цим рішенням законної сили виконавчий лист №2114/2195/12 виданий 18.07.2012 року на виконання рішення Комсомольського районного суду м.Херсона.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус