Вирок № 84654655, 19.09.2019, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/3416/18

Провадження № 1-кп/653/195/19

ВИРОК

іменем України

19 вересня 2019 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Крапівіна О.П.

при секретарі Пшенична В.М.

за участю:

прокурора Серебрянський П.В.

обвинувачений ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новий Труд, Генічеського району району, Херсонської області, громадянин України, українець, не працює, освіта середня, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 восени 2016 року на узбіччі проїжджої частини вулиці Махарадзе, с. Чонгар, Генічеського району, Херсонської області при не встановлених слідством обставинах придбав (знайшов), бойову протипіхотну наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка у відповідності до висновку вибухо-технічної експертизи № 97-ВТ від 26.09.2018 року, є бойовим припасом, придатним до вибуху, будучи достовірно обізнаним про відношення знайденого предмета до бойових припасів, переніс за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав його без передбаченого законом дозволу, зокрема, в порушення ч. 8 р.ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України від 23.12.15 р. № 901- VIII «Про несення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», згідно якої до врегулювання на Законодавчому рівні повноважень органів Міністерства внутрішніх справ України покладено на органи Національної поліції повноваження видавати та анулювати відповідні до законодавства дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи органів внутрішніх справ.

Крім того, в порушення ст. 178 Цивільного кодексу України, згідно якої об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатності), встановлюються законом, а також наказу Міністерства внутрішніх справ № 622 від 21.08.1988 «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів».

27 серпня 2017 в період часу з 17.20-17.43 годин у ході огляду місця мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції в жилій кімнаті будинку, в верхній зовнішній кишені піджака, був виявлений та вилучений вищевказаний бойовий припас, який ОСОБА_1 зберігав при собі без будь-якої мети.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні вищевказаного злочину визнав в повному обсязі. Пояснив суду, що дійсно знайшов протипіхотну наступальну осколкову ручну гранату РГД-5. Після чого зберігав її за місцем свого мешкання. У скоєному щиро розкаявся.

Вина обвинуваченого, підтверджується також наступними доказами:

-Витягом з кримінального провадження № 12018230140001568;

-Протоколом огляду місця події від 27.08.2018 року, відповідно до якого було виявлено предмет, схожий на гранату у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Висновком експерта від 26.09.2018 року № 97-ВТ, відповідно до якого, предмет, вилучений у ОСОБА_1 ,є бойовою протипіхотною наступальною соколковою ручною гранатою РГД-5, яка придатна до вибуху;

-Постановою про визнання речовим доказом, від 26.09.2018 року, відповідно до якої бойову протипіхотну наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, було визнано речовим доказом;

-Актом знешкодження вибухових речовин № 397-8 від 25.09.2018 року, відповідно до якого бойову протипіхотну наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 – було знищено;

Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 встановленою та доведеною, а його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст.263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

За встановлених обставин та даючи оцінку наведеним вище доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні цього злочину.

Згідно характеризуючих матеріалів, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до характеристики Чонгарської сільської ради, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг від сусідів не надходило, спиртними напоями не зловживає,. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є діянням тяжким, пом`якшуючі вину обвинуваченого обставини – судом встановлено щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставини що обтяжують покарання – судом не встановлено.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Таким чином, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, суд вважає, що міра покарання обвинуваченому повинна бути призначена в межах санкції ч.1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Суд вважає, що судові витрати, які згідно матеріалів кримінального провадження, складають загальну суму 3432 грн. за залучення експерта на проведення експертизи, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів слід вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371,373,374, 373 п.1,2 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

У відповідності зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

-повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з`являтись на реєстрацію до уповноваженого органу пробації;

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (р/р 31118115021002, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 899998, банк одержувач Казначейство України (ЕАП)витрати на проведення експертизи в сумі 3432 грн (три тисячі чотириста тридцять дві гривні).

Речові докази:

- бойову протипіхотну наступальну осколкову ручну гранату РГД – вважати знищеною.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду..

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його оголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Генічеського районного суду О. П. Крапівіна