Ухвала суду № 84653629, 26.09.2019, Краснопільський районний суд Сумської області

Ухвала

Іменем України

26 вересня 2019 року

Смт Краснопілля

Справа № 578/735/17

Провадження № 1-кп/578/12/19

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017200180000114 від 12.04.2017) щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною першою статті 162, частиною другою статті 263 Кримінального кодексу України /далі також - КК/, клопотання прокурора про продовження дії запобіжного строку у вигляді тримання під вартою, -

учасники кримінального провадження:

прокурор - Сокоть О.А.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник обвинуваченого - адвокат Дем`яненко Н.П.,

секретар судового засідання - Литвин А.В.,

з повідомленням потерпілої - ОСОБА_2

Встановив:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що ризики переховуватися від суду не відпали. Крім цього, відкрились нововиявлені обставини, а саме те, що обвинувачений у 2019 році засуджений за інший злочин, вирок набрав чинності. На переконання сторони обвинувачення така процесуальна поведінка ОСОБА_1 перешкоджає розгляду кримінального провадження у розумні строки.

При цьому прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України /далі також - КПК/ та відсутність даних про їх зменшення або зникнення за час, що минув з моменту обрання запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Дем`яненко Н.П. проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора за необґрунтованістю, та обрати інший запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтею 331 КПК в судовому засіданні суд має право до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Частина друга статті 177 КПК передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з частиною першою статті 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 частини другої статті 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При цьому ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною першою статті 162, частиною другою статті 263 КК, тобто умисних злочинів невеликої та середньої тяжкості, санкцією статті яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 06.08.2019 відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.40 год 04 жовтня 2019 року включно.

При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою суд враховує існування ризиків, передбачених пп. 1, 5 частини першої статті 177 КПК, зокрема: обвинувачений, побоюючись відповідальності за скоєне, може переховуватися від суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою на даний час відпала, не доведені вони і обвинуваченим чи його захисником.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд також враховує ту обставину, що під час перебування ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятора будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції не надходило, стороною захисту не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання ОСОБА_1 у місцях несвободи.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою суд дійшов висновків, що ризики, вказані при обранні запобіжного заходу, не зменшились. Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, не встановлено.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до досліджених судом даних, обвинувачений ОСОБА_1 є особою, яка має судимість за злочин проти власності, за час перебування кримінального провадження у суді двічі оголошувався у розшук, але після розшукових заходів та встановлення місця знаходження, на виклик суду не з`являвся без поважних причин, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, що може свідчити про певну ймовірність продовження вчинення ним злочинів задля збагачення. Санкція статті, за якою обвинувачений притягнутий до відповідальності, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, а тому обвинувачений, побоюючись відповідальності, може переховуватись від суду.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним вище ризикам. Однак, оцінюючи сукупність обставин, передбачених статтею 178 КПК, а саме: тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним в інкримінованих йому кримінальних правопорушень; даних про його особу, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора.

Твердження сторони захисту, що прокурором не доведені ризики, передбачені пп. 1, 5 частини першої статті 177 КПК, не дають підстав для обрання йому іншого, більш м`якого запобіжного заходу, позаяк такі обставини існували і на момент його переховування від суду, та не виступили жодним стримуючим фактором у його поведінці.

З огляду на наведене вище, беручи до уваги, що обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи « Сумський слідчий ізолятор» відповідає вимогам стст. 183, 194 КПК, та на даний час не підлягає зміні, оскільки на момент обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні були враховані всі обставини, на які посилається прокурор, а даних, які дають підстави для зміни обраного запобіжного заходу на даний час судом не встановлено, на думку суду, більш м`який запобіжний захід, є на даний час не в повній мірі достатнім для запобігання зазначеним вище ризикам.

Разом з тим, суд вважає необхідним, з урахуванням певного зменшення процесуальних ризиків, в якості альтернативного запобіжного заходу обрати до обвинувачених заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Керуючись стст. 331, 350, 372, 392 Кримінального процесуального кодексу України, -

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк дії тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи « Сумський слідчий ізолятор», на 60 /шістдесят/ днів.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави у вигляді 10 розмірів прожиткового мінімуму для працевлаштованих осіб в сумі 20070 /двадцять тисяч сімдесят/ гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Сумській області: код 26270240, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 у графі «призначення платежу» вказати «застава, справа № 578/735/17; провадження № 1-кп/578/12/19, прізвище, ім`я, по батькові платника застави».

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави обов`язки, передбачені статтею 194 КПК: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із місця мешкання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 листопада 2019 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даному рішенні, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даному рішенні, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Термін дії ухвали складає шістдесят днів до 17.40 год 24 листопада 2019 року.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 30 вересня 2019 року в 13 год 20 хв.

Суддя А. І. Косар