Рішення № 8465200, 29.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/83129.01.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЖитлово –будівельного кооперативу «Локомотив –2»

Простягнення 21629,79 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Цурка Н.О. –дов. № Д/07/2009/07/10 –9 від 10.07.2009 року;

від відповідача : Шалінська Л.А. - голова кооперативу, згідно протоколу від

11.02.2010 року;

Заїчко В.М. –дов. № 1 від 11.01.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово –будівельного кооперативу «Локомотив –2» про стягнення 19737, 77 грн. основного боргу, 1493, 71 грн. інфляційних втрат, 398, 31 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч умовам угоди про реструктуризацію заборгованості, не в повному обсязі виконав зобов’язання щодо повноти та своєчасності сплати розстроченої заборгованості.

Ухвалою від 09.12.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.12.2009 року.

В судовому засіданні 28.12.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 28.12.2009 року, представник відповідача не з'явився, проте подав через канцелярію суду документи на вимогу ухвали суду та клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 28.12.2009 року розгляд справи відкладено на 29.01.2010 року.

В судовому засіданні 29.01.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 28.01.2010 року через канцелярію суду надав письмові заперечення на позов, які підтримав в судовому засідання 29.01.2010 року. Крім того, відповідач надав клопотання про розстрочення виконання судового рішення, у зв’язку зі складним фінансовим становищем.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.01.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Локомотив –2»(далі –абонент, відповідач) було укладено договір № 1220029 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5, 2.3.1, 2.3.5 позивач зобов’язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із «Споживачем»для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими «Споживачем»величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком «Споживача»за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого «Споживачем»акта за підписом повноваженого представника «Постачальника»).

Сповіщати «Споживача» в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок «Постачальника»за теплову енергію, спожиту орендарями.

16.08.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 26-06 про реструктуризацію заборгованості за Договором № 1220029 від 01.03.2006 року на постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - Угода), яка є невід'ємною частиною Договору.

В силу положень п.п 1, 2, 3 даної Угоди, боржник (відповідач) визнає та підтверджує заборгованість перед кредитором (позивачем) за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.03.2006 року № 1220029 сумою 63830, 95 грн. станом на 01.08.2006 року.

Відповідач зобов’язувався сплатити суму зазначену в п. 1 Угоди протягом 08.2006 - 07.2009 років.

Боржник разом з сплатою суми зазначеної в п. 1 Угоди, зобов’язувався оплачувати поточне споживання згідно з Договором на постачання теплової енергії в гарячій воді.

З огляду положень Додатку № 1 до Угоди, відповідач зобов’язувався сплачувати суму заборгованості протягом 08.2006 по 07.2009 років щомісячними платежами у сумі 1773, 08 грн. в строк до 15 числа кожного місяця.

Проте відповідач, свої зобов’язання передбачені умовами Угоди та додатку до неї в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за Угодою в сумі 19737, 77 грн. за період з серпня 2008 р. по липень 2009 року.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем за Угодою складала 19737, 77 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду справи відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 4000, 00 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 143 від 22.12.2009 року, оригінал якого долучено до матеріалів справи, а тому у відповідності до п.1-1.ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 15 737, 77 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд, стягнути на свою користь 1493, 71 грн. інфляційних втрат та 398, 31 грн. 3 % річних.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 398, 31 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір інфляційних втрат визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 971, 95 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи клопотання відповідача його складне фінансове становище, світову економічну кризу, та те, що відповідач фінансується лише за рахунок платежів фізичних осіб, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення на 3 (три) місяці.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Локомотив-2» (02218, м. Київ, вул. Вершигори, 3, код ЄДРПОУ 22876721) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 15737 (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 77 коп. основного боргу за Угодою по реструктуризацію заборгованості № 26-06, 971 (дев’ятсот сімдесят одна) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 398 (триста дев’яносто вісім) грн. 31 коп. 3 % річних, 211 (двісті одинадцять) грн. 08 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 28 лютого 2010 року –5849, 81 грн.;

до 31 березня 2010 року –5849, 81 грн.;

до 30 квітня 2010 року –5849, 80 грн.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Локомотив-2»заборгованості в розмірі 4000, 00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

26.02.2010р.