Ухвала суду № 84651801, 26.09.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7883/18

Провадження № 1-кс/461/8057/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2019 р. слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., з участю: секретаря судового засідання Чорненької К.М., прокурора Бучинської К.М., слідчого Летнянки А.Р., адвоката Федірко І.І., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові клопотання адвоката Федірко Ірини Ігорівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2019 року заявник звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту грошових коштів в сумі 334000 грн., 300 євро, 2178 доларів США, 1300 злотих, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 28.12.2018 року.

В обґрунтування поданого клопотання покликаються на те, що вилучені кошти є власністю дружини ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , які вона отримала займаючись підприємницькою діяльністю. Вказане підтверджується податковою декларацією платника Єдиного податку фізичної особи підприємця за 2019 рік, згідно якої загальна сума доходу за звітний період 2018 року становить 2 491 136,47 грн. Відтак, вилучені під час обшуку кошти вказані вище не мають значення для кримінального провадження №12018140000000454, не отримані злочинним шляхом та не є об`єктом чи предметом вчинення злочину.

У судовому засіданні прокурора та слідчий заперечили проти задоволення клопотання.

Адвокат Федірко І.І. та заявник ОСОБА_1 клопотання підтримали з мотивів наведених у ньому.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова у справі №461/7883/18 (Провадження №1-кс/461/11421/18) від 28 грудня 2018 року, серед іншого, накладено арешт на грошові кошти в сумі 334000 грн., 300 євро, 2178 доларів США, 1300 злотих.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; ) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що арешт майна має бути скасовано повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування або арешт було накладено необґрунтовано.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.

У судовому засіданні встановлено, що грошові кошти в сумі 334000 грн., 300 євро, 2178 доларів США, 1300 злотих є приватною власністю ОСОБА_2 , не були здобуті злочинним шляхом та не відповідають критеріям зазначеним у ст.98 КПК України.

Враховуючи той факт, що в судовому засіданні не встановлено достовірних відомостей про те, що грошові кошти є доказом у кримінальному провадженні, підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного чи можливої конфіскації майна в рамках кримінального провадження, слідчим не надано жодних доказів на підтвердження отримання грошових коштів за результатами злочинної діяльності заявника, крім того грошові кошти належать ОСОБА_2 , яка не є фігурантом кримінального провадження, тому слідчий суддя приходить до висновку про доцільність задоволення вимог заявника щодо скасування арешту на грошові кошти.

Керуючись ст.ст.170,174 КПК України, слідчий суддя-,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт грошових коштів в сумі 334000 грн., 300 євро, 2178 доларів США, 1300 злотих, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова у справі №461/7883/18 (Провадження №1-кс/461/11421/18) від 28 грудня 2018 року.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 30.09.2019 року.

Слідчий суддя О.Р. Юрків