Вирок № 84651773, 01.10.2019, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №440/1446/19

Провадження №1-кп/440/166/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м.Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Шендрікової Г.О.

за участю секретаря судового засідання Волошин Х.С.

за участю прокурора Сітека В.І.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську Львівської області в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Родинське, Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, на утриманні малолітній син ІНФОРМАЦІЯ_2 , пільг не має, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимого, в останнє 30.08.2019 року Буським районним судом Львівської області за ст. 126-1 КК України до 180 годин громадських робіт,

за ст. 395 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до ухвали Буського районного суду Львівської області від 27.06.2018 року ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд, строком на 6 (шість) місяців. Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 27.12.2018 року ОСОБА_1 продовжено адміністративний нагляд, строком на 6 (шість) місяців, з покладенням на нього наступних обмежень: заборона знаходитись в місцях громадського харчування, де продають спиртні напої на розлив; заборона виїзду в особистих справах за межі Буського району без дозволу ОВС; реєструватися в поліції 4 рази на місяць (два перших вівторка та два останні четверга кожного місяця); заборона відлучатися з місця свого проживання в АДРЕСА_2 в період часу з 22.00 до 06.00 години. З ухвалою суду був ознайомлений та будучи попередженим належним чином про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, без поважних причин, діючи умисно, самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а саме в період часу з 09.03.2019 по 18.03.2019 виїхав у м.Родинське Донецької області. Повернувшись, продовжив свій злочинний умисел з 31.03.2019 року до закінчення дії ухвали Буського районного суду Львівської області від 27.12.2018 року, тобто до 27.06.2019, без поважних причин, самовільно, діючи умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду і розуміючи злочинний характер своїх дій, виїхав за межі Буського району, залишивши місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 виїхав АДРЕСА_3 , Донецької області, чим грубо порушив встановлені судом обмеження та правила адміністративного нагляду, передбачені Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, суду пояснив, що дійсно мало місце порушення адміністративного нагляду, встановленого ухвалами суду. Виїждав за межі Буського району Львівської області в м.Родинське Донецької області до своєї мами. Виїзд пов`язує з тим, що мали місце проблеми з дружиною, однак усвідомлює, що порушив вимогу закону.

Щиро розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинуваченим не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, проаналізувавши докази надані стороною обвинувачення, покази самого обвинуваченого, суд вважає доведеним факт у порушенні правил адміністративного нагляду, що виразилось у самовільному залишенні особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання, судом встановлено щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів.

Згідно ст. 12 КК України злочин, вчинений обвинуваченим і передбачений ст. 395 КК України класифікується як злочин невеликої тяжкості.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Виходячи з принципу індивідуалізації покарання судом враховується, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання характеризується негативно, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні злочини, має місце рецидив злочину.

Обираючи вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь скоєного злочину, дані про особу винного, який негативно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності притягується не вперше.

З урахуванням особи обвинуваченого, характеризуючих даних про особу винного, пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, не бажає стати на шлях виправлення, а тому суд дійшов висновку, що достатнім і необхідним обвинуваченому буде покарання у виді арешту в межах санкції статті, з урахуванням призначеного покарання вироком Буського районного суду Львівської області від 30.08.2019 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 395 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді арешту строком на 3 (три) місяці.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання із урахуванням покарання, призначеного вироком Буського районного суду Львівської області від 30.08.2019 року, застосувавши п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, на підставі якої менш суворий вид покарання переводиться у більш суворий, виходячи із такого співвідношення одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт, і остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді арешту строком на 3 (три) місяці і 15 (п`ятнадцять) днів.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речовий доказ: справу адміністративного нагляду на ОСОБА_1 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Г. О. Шендрікова