Вирок № 84650664, 01.10.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8332/18

1-кп/310/197/19

В И Р О К

Іменем України

01 жовтня 2019 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Білоусової О.М.,

за участі секретаря Бевз О.А., Шевченко А.С.,

за участю прокурора Єфімова С.О., Скуйбеди О.Л.,

захисника Линник С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017080130004614 від 08.11.2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська, Запорізької області, одруженого, громадянина України, не працюючого, інваліда 2 - ї групи, на утриманні малолітніх дітей не маючого, який має середньо-спеціальну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, у тому, що 15.03.2016 р. приватне підприємство «ЮРТИКА» (податковий номер 20741112) отримало дозвіл № 0170 від 15.03.2016 року, на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах). Згідно даного дозволу приватне підприємство «ЮРТИКА» мало право проводити промисловий лов риби «бичок» закидним неводом (волоком) з вічком в матні та приводах - 18 мм., у крилах - 20 мм. ОСОБА_1 виконуючи обов`язки капітана, таким чином є відповідальним за вилов водних біоресурсів на судні «ПТС-204 Севастополь». Пунктом 2.2 та п.36 Постанови Кабінету Міністрів України №992 від 25.11.2015 «Про затвердження порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України» передбачено, що відповідальний за вилов водних біоресурсів відповідає за дотримання вимог законодавства щодо добування (вилову) водних біоресурсів із середовища їх перебування та зобов`язаний виконувати вимоги даного порядку, програми проведення дослідного вилову водних біоресурсів, дотримуватися режимів територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а в разі здійснення промислу - правил рибальства та режимів промислу, забезпечувати належний рівень ведення промислового журналу, облік, зберігання, транспортування, а також здавання добутих (виловлених) водних біоресурсів на рибоприймальний пункт. Згідно з п.12.3 Наказу №2 від 06.01.2016 Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження режимів рибальства у 2016 році», мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір) становить завдовжки 10 см. Так, відповідно до п.14.5 Наказу Державного комітету рибного господарства України «Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році» №172 від 31.12.1999 визначення частки риби непромислового розміру здійснюється відбиранням проб з різних місць лову. Визначення цієї частки візуально забороняється. Пунктом 14.6 зазначеного Наказу передбачено, що виловлена засобами лову риба, у разі невідповідності її установленим цими Правилами нормам щодо прилову риби непромислового розміру мають бути випущені у водойму. У разі перевищення допустимого прилову особин непромислового розміру про це необхідно повідомляти місцевим державним органам рибоохорони, а під час лову нестаціонарними засобами в Азовському морі потрібно перенести місце лову не менше ніж на 1 милю. Крім цього, у п.14.9.2 вказаного Наказу зазначається, що лов дозволяється, якщо прилов риби бичка не промислового розміру не перевищує 20% за кількістю від улову бичка волоками і драгами. Так, ОСОБА_1 , у період часу з 06.00 год. 26.08.2017 р. до моменту перевірки проведення промислу, будучи відповідальним за дотримання вимог законодавства щодо добування (вилову) водних біоресурсів із середовища їх перебування, знаходився на риболовецькому судні «ПТС-204 Севастополь», де повинен був організувати та контролювати лов водних біоресурсів в Азовському морі. В ході здійснення вищевказаного вилову водних біоресурсів ОСОБА_1 діючи умисно, у порушення вимог п.14.5 наказу Державного комітету рибного господарства України «Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році» №172 від 31.12.1999, з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом в період здійснення вилову риби, маючи реальну можливість, не визначив частки риби непромислового розміру, шляхом відбирання проб з різних місць лову та умисно дозволив вилов риби бичок непромислового розміру загальною вагою 2444,83 кілограмів із загальної ваги виловленого бичку 5224 кг., що становить 66,8% та перевищує, відповідно до п.14.9.2 Наказу №172 від 31.12.1999, дозволений прилов в розмірі не більше 46,8%. Після цього, ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що він дозволив вилов риби непромислового розміру та маючи технічну можливість, умисно не повідомив про це в місцевий державний орган рибоохорони. Вказаними умисними діями ОСОБА_1 спричинив шкоду рибному господарству України у розмірі 230960,04 грн. Відповідно до «Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства навколишнього природного середовища України 12.07.04 №248/273 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.11.04 №1446/10045) це є істотною шкодою. Вказані дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення в особі прокурора Бердянської місцевої прокуратури кваліфіковані за ч.1 ст.249 КК України як незаконне заняття рибним добувним промислом, яким заподіяно істотну шкоду. Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнав себе винним в інкримінованому йому злочині. Обвинувачений та його захисник Линник С.В. суду пояснили, що риба бичок, яка була конфіскована знаходилась не лише у трюмі в ящиках, але і практично на всьому судні, але проби риби працівниками рибінспекції були взяті лише із трюма, де риба була вже посартірована у ящики. Вилов риби бичок він проводив не в одному місці, було приблизно 3 замети, кожен замет у промисловому журналі не фіксується, такі роз`яснення були надані рибінспекцією. Промислові журнали були вилучені працівниками рибінспекції під час перевірки. Засобів зв`язку з новоутвореною організацією рибінспекції не було. Умислу на незаконне зайняття рибним промислом ОСОБА_1 не мав та розрахунок збитків зроблений з порушеннями, так прилов було враховано не в штуках, а в кілограмах, що суперечить "Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів", так як відсоток, що перевищує дозволений розмір, можливо лише розрахувати за наявності кількості усієї риби. Обвинувачений зазначав, що з кожного замету він брав проби риби бичка та вимірював вимірювальним приладом - лінейкою. Під час перевірки працівниками рибінспекції було взято проби фактично лише з 4 ящиках посартірованої риби, що не може відобразити відсоток риби бичка гругляка всього улову. Пояснив, через те, що він не мав нічного сну під час знаходження у морі, він надав пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення в яких зазначив, що з порушенням згоден. Сторона обвинувачення в особі прокурора Бердянської місцевої прокуратури Єфімова С.О. в судовому засіданні підтримав обвинувачення та вважає, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується показами свідків та письмовими доказами, які досліджені в судовому засіданні: витягом з ЄРДР від 08.11.2017 р., протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.70, 72-73), розрахунком збитків від 27.08.2017 р. (а.с.74), заявою про стягнення збитку (а.с.75), поясненнями ОСОБА_1 до адміністративного протоколу (а.с.76), актом перевірки проведення промислового, науково-промислового лову від 27.08.2017 р., квитанцією № 2/1 від 27.08.2017 р. (а.с.77-78), копіями судової ролі ( а.с.113-118), свідоцтвом про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 121), протоколом огляду вимірювальної техніки - лінійка вимірювальна металева 500 д (а.с.122-123), дозволом № 0170 від 15.03.2016 р. на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (а.с.124), додатком до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 01 від 15.08.2017 р. (а.с.125-127), ухвалою слідчого судді від 27.09.2018 р. про накладення арешту на судно у вигляді заборони відчуження вказаного майна (а.с.134). Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, допитавши свідків, обвинуваченого ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_1 злочину, який йому інкримінується. Так, свідок ОСОБА_3 , який працює головним спеціалістом відділу іхтіології та регулювання рибальства Азовського рибоохоронного патруля, суду пояснив, що безпосередньо на судні під час перевірки не був присутній, до його компетенції відноситься розрахунок збитку, що він і робив на своєму робочому місці на підставі тих письмових документів, що були в наявності. Збиток було ним розраховоно на підставі «Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства навколишнього природного середовища України 12.07.04 №248/273 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.11.04 №1446/10045). Яким чином бралися проби інспекторами відповісти не може та зазначив, що інспектора повинні врахувати кількість заметів та їх місце. Свідок ОСОБА_4 , який працював на судні ПТС 204 Севастополь коком, суду пояснив, що 27.08.2017 р. він хворів та на судні його не було, до його обов`язків належить приготування їжі для команди та подробиць лову він не знає. Свідок ОСОБА_5 , який працює механіком на судні ПТС 204 Севастополь, пояснив, що до його обов`язків відноситься робота в машинному відділені судна, 26.08.-27.08.2017 р. він був присутній при виборі риби, він стояв на лебідці та вибирав рибу - діставав рибу з моря, піднімає рибу з води та висипає на палубу та команда дивиться чи прохідна ця риба чи ні, саме це входить в обов`язки капітана, рибу міряють лінійкою та він безпосередньо бачить цей процес. Рибу набирають з 3-4 місць в ящики та міряють лінійкою, після того як рибу перевірять її сортують та передають до трюму, де її приймають інші члени команди. Скільки було заметів він не пам`ятає, в середньому один замет може зайняти 1-1.30 год. Коли безпосередньо проводилась перевірка він був у машинному відділені. Свідок ОСОБА_6 який працював на судні ПТС 204 Севастополь практикантом, суду пояснив, що до його обов`язків відносилось допомога матросам та робота у трюмі щодо сортування риби по ящиках, так 26.08.-27.08.2017 р. він був присутній на судні, були зроблені замети, яка точна кількість не пам`ятає, до 10 заметів, піднімали снасті на борт та висипали на коменс - місце на палубі, куди висипається риба, там риба перебирається та сортується, а потім передається у трюм. В трюмі він приймав рибу та розкладав її по ящиках і сортував. Зазначив, що ОСОБА_1 відбирав рибу з коменса, висипав її та за допомогою лінійки міряв. Якщо би риба була непрохідна, то команда далі би не працювала, необхідно було повідомити про це та закрити квадрат. В той день улов був прохідний, рибу сортували та передавали у трюм. Зазначив, що він був присутній під час перевірки, інспектори сказали, щоб рибу дістали з трюму, відкрили ляди та один з перевіряючих вказав яку саме рибу необхідно дістати, риба була у ящиках відібрана на дрібну та крупну. Перевіряючий взяв 3-5 ящиків з лівої крайньої сторони, але з інших місць не брав, там була дрібна відібрана риба, після чого цю рибу висипали на палубу та двоє перевіряючих її рахували. Свідок ОСОБА_7 який працював на судні ПТС 204 Севастополь помічником капітана, суду пояснив, що в серпні 2017 р. його взагалі на судні не було, 26-28.08.2017 р. були його вихідними днями. Коли ОСОБА_1 відсутній він виконує всі його обов`язки, як проводиться лов риби він знає. Але про лов риби 26.08.2017 р. знає зі слів екіпажу. Вважає, що риба була прохідна, її невірно поміряли та міряти було необхідно весь улов, коли в улові є дрібна риба треба відійти приблизно на півмилі. Свідок ОСОБА_8 , який працював старшим механіком на судні ПТС 204 Севастополь, пояснив суду, що до його обов`язків відноситься обслуговування механізму судна. Де саме проходив лов риби 26-27.08.2017 р. він не знає, так як до його обов`язків це не відноситься, він є відповідальним за механізмом судна. Бачив, що ОСОБА_1 постійно міряв лінійкою рибу яку виловили. Під час перевірки інспекторами рибінспекції чув розмову з приводу того які саме ящики з рибою перевіряти та що риба з улову була дрібна. Свідок ОСОБА_9 , який працює головним державним інспектором Азовського рибоохоронного патруля № 3 пояснив, що ним було складено протокол відносно обвинуваченого про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як ним було перевищено вилов молоді риби бичка. У ОСОБА_1 були дозвільні документи на лов, але ним було перевищено улов молоді риби бичка. Під час складання протоколу він провину свою визнавав та пояснював, що взяв молодь бичка на борт тому що вважав, що риба загибла та відпускати в море її не має сенсу. Зазначив, що керувався Тимчасовими правилами промислового рибальства в басейні Азовського моря та Режимом рибальства в басейні Азовського моря у 2017 р., якими передбачені розміри та допустимий відсоток молоді риби, який складає не більше 20 %. Проби відбирали не менше 3 разів з різних місць, в трюмі чи на палубі та заміряються лінійкою. Судом встановлено, що по даному кримінальному провадженню органом досудового розслідування не проводилось досліджень для встановлення наявності істотної шкоди, не призначена та не проведена судово - іхтіологічна експертиза для визначення наявності істотної шкоди. В матеріалах адміністративної справи, долученої до кримінального провадження, мається тільки квитанція № 2/1 від 27.08.2017 р. відповідно до якої прийнято рибу бички масою 5224 кг. та акт первірки проведення промислового, науко-промислового лову від 27.08.2017 р. та розрахунок збитків до протоколу № 009071/009072 від 27.08.2017 р. (а.с.74-78) відповідно до «Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів», затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства навколишнього природного середовища України 12.07.04 №248/273 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.11.04 №1446/10045), з якого вбачається, що прилов молоді бичків 66,8 % , що на 46,8 % перевищує дозволений (20%), загальні збитки складають 230960,04 грн. Суд приходить до висновку, що відповідно до п.6 ч.2 ст.242 КПК України наведені документи не можуть підмінювати висновок експерта, та не є належними доказами того, що внаслідок незаконного вилову ОСОБА_1 26.08.2017 р. 5224 кг. бичка було спричинено істотну шкоду. Так предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України є водні живі ресурси. Згідно ст. 23 КПК України, під час судового розгляду справи суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Оскільки в данному провадженні прокурор звинувачує ОСОБА_1 у прилові молоді бичка, сторона обвинувачення зобов`язана була надати суду хоча б протокол огляду бичка, складений відповідно до вимог КПК України та беззаперечно, висновок судово-іхтіологічної експертизи. Як вказано в обвинувальному акті, відповідно до п.14.5 Наказу Державного комітету рибного господарства «Про затвердження Тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році» №172 від 31.12.1999, визначення частки риби непромислового розміру здійснюється відбиранням проб з різних місць лову. Визначення цієї частки візуально забороняється. Крім того, стороною обвинувачення не надано суду ані журналу промислового лову, ані відеозапис, який було проведено, як то зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, також не надано постанов про визнання речовими доказами в даному кримінальному провадженні бичка кругляка, так як і судна ПТС-204 Севастополь. Щодо письмових пояснень ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення, в яких він визнає факт прилову молоді, суд зауважує, що його дії спочатку було кваліфіковано як адміністративне правопорушення. Так отримані в порядку КУпАП докази були повністю використані для притягнення до кримінальної відповідальності, яка передбачає більш серйозне покарання. З огляду на конкретний зв`язок між двома провадженнями, первинні слідчі дії слід розглядати через призму ст. 6 Конвенції в розумінні забезпечення доступу до захисника. У справі «А.В. проти України » рішення від 29/04/2015 п 58 ЄЄ зауважив, що право на захист як таке буде непоправно порушено, якщо визнавальні покази, отримані від особи під час допиту правоохоронними органами за відсутності захисника, використовуватимуться з метою її засудження (рішення у справі «Сальдуз проти Туреччини» (Salduz v. Turkey). Спосіб, в який п. 1 та п.п. «с» пункту 3 статті 6 Конвенції мають бути застосовані під час досудового розслідування, залежить від особливостей провадження, про яке йдеться, та від обставин справи. З метою встановлення того, чи було досягнуто мети статті б Конвенції - справедливого судового розгляду - необхідно враховувати всю повноту національного провадження у справі. Так, вбачається, що коли ОСОБА_1 надавав вказане пояснення, він не мав доступу до захисника. Оцінюючи в їх сукупності досліджені в судовому засіданні докази, що надані прокурором, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні ним при зазначених у обвинувальному акті обставинах незаконного лову риби, яким заподіяно істотну шкоду не підтверджено належними доказами. Так, допитані в судовому засіданні свідки сторони обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 взагалі не були присутні на судні в день лову та перевірки, а покази свідківОСОБА_6 та ОСОБА_5 винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому злочині не доводять. Покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_9 суд оцінює як такі, що не підтверджують факту незаконного заняття рибним добувним промислом, а саме перевищення прилову молоді бичка кругляка ОСОБА_1 , що заподіяло істотну шкоду. У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обѓрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Для підтвердження винуватості особи потребується сукупність доказів, у тому числі таких, які не викликають сумніву в їх правдивості та/або усувають вірогідність зацікавленості. Згідно ст.62 Конституції України, положень ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь. Суд може постановити обвинувальний вирок лише у тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності й виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчинені кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Аналізуючи вказані докази, які були досліджені судом, та на які сторона обвинувачення в судовому засіданні посилалась в підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, відповідно до обвинувального акту №12017080130004614 від 08.11.2017 р., суд приходить до висновку, що докази на які посилається сторона обвинувачення не доводять того, що ОСОБА_1 вчинив незаконне заняття рибним добувним промислом, яким заподіяно істотну шкоду. Прокурор, приймаючий участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст. 338, 340 КПК України. З урахуванням досліджених доказів, представлених органом обвинувачення, відсутності клопотань обвинувачення про витребування або дослідження інших доказів, приймаючи до уваги невідповідність фактичних обставин справи інкримінованому обвинуваченню, суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєнні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України за недоведеності його вини у вчинені вказаного злочину. Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України та враховуючи, що прокурором не надано суду постанов про визнання речовими доказами судна ПТС 204 Севастополь та риби бичка, суд позбавлений можливості вирішити це питання на теперішній час. На підставі викладеного, керуючись ст.370, 373, 374 КПК України, суд -

У х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати не винуватим, та виправдати за недоведеності вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України. Скасувати арешт на судно «ПТС-204», 1977 року побудови, що обладнане двигуном внутрішнього згорання 64НСП 18/22 потужністю 165 квт, яке належить приватному підприємству «ЮРТИКА», у вигляді заборони відчуження вказаного майна, накладений ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дністрян О.М. від 27.09.2018 року № 310/8131/18. Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасникам провадження копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Білоусова