Рішення № 8465032, 18.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/39118.02.10 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/391                                                                                                     18.02.2010

За позовомдочірнього підприємства «Офіс Солюшнз Україна»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автосіті Кільцева»

простягнення 100783,57 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Банніцина Т.П. (довір. від 12.11.2009 року)

від відповідача:представник Чернецький О.Я. (довір. №11/20-09-3 від 20.11.2009 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дочірнє підприємство «Офіс Солюшнз Україна»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автосіті Кільцева»заборгованості за договором поставки №UA-08ES1443 від 17.09.2008 року у сумі 100783,57 грн. (у тому числі 100000,00 грн. основної заборгованості, 783,57грн. пені). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлений товар і виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року порушено провадження у справі №23/391 та призначено її розгляд на 01.12.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні 26.01.2010 року надав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з Відповідача 126660,30 гривень основного боргу та 5812,81 гривень пені.

Представником Відповідача у судовому засіданні подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнано частково.

У судовому засіданні 18.02.2010 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №UA-08ES1443 від 17.09.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність меблеві вироби, а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити їх вартість.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання договору №UA-08ES1443 від 17.09.2008 року Позивачем було поставлено та виконано інсталяційні роботи загальною вартістю 429320,60 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін видатковою накладною №РН-ES1443 від 26.02.2009 року та актом здачі-прийняття робіт №ОУ-ES1443 від 12.03.2009 року, копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні).

Відповідно до додаткової угоди №2 до договору №UA-08ES1443 від 17.09.2008 року Відповідач зобов’язався здійснити розрахунок за поставлений товар та надані послуги наступним чином: 202660,29 грн. перерахувати протягом 7 днів з моменту підписання договору; 100000,00 грн. - до 31.10.2009 року та 126660,30 грн. - до 30.11.2009 року.

Всупереч умовам договору Відповідач здійснив оплату частково і з порушенням встановлених договором строків. Згідно платіжних доручень №31 від 24.09.2008 року, №96 від 12.11.2009 року, №120 від 22.12.2009 року та №733 від 30.12.2009 року Відповідач сплатив Позивачу 302660,29 грн.

Таким чином, Відповідачем залишилась неоплаченою частина боргу у сумі 126660,30 грн.

У судовому засіданні 26.01.2010 року Позивачем змінено розмір позовних вимог та подано відповідну письмову заяву про стягнення у тому числі 126660,30 грн. заборгованості, кінцевий строк погашення якої закінчився 30.11.2009 року (пункт 3.2.3 додаткової угоди №2).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив встановлений договором строк виконання грошового зобов’язання та не розрахувався з Позивачем у повному обсязі. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 126660,30грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Статтею 230 Господарського кодексу України пеня визначається як штрафна санкція яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Пунктом 6.2 договору №UA-08ES1443 від 17.09.2008 року встановлено, що Відповідач за порушення строків оплати товару сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 5812,81 гривень пені.

Оскільки Позивачем при розрахунку пені за період з 22.12.2009 року по 29.12.2009 року помилково застосовано суму боргу 30000,00 грн., у той час як у цей період сума боргу складала 20000,00 грн., позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у сумі 5773,49 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автосіті Кільцева»(01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 2, ідентифікаційний код 32310130) на користь дочірнього підприємства «Офіс Солюшнз Україна» (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 12, ідентифікаційний код 30167155) 126660,30 грн. (сто двадцять шість тисяч шістсот шістдесят гривень 30 копійок) основного боргу; 5773,49 грн. (п’ять тисяч сімсот сімдесят три гривні 49 копійок) пені; 1324,14 грн. (одну тисячу триста двадцять чотири гривні 14 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншому –відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 23.02.2010 року.