Рішення № 8465006, 24.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/8424.02.10 За позовомПриватного підприємства "Будівельна компанія "Консомпекс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поділ"

простягнення 320 467,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Шилова К.В.

від відповідача:Михайлов В.А. –дир., Чижова А.П. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Будівельна компанія "Консомпекс" (надалі –ПП "БК "Консомпекс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ" (надалі –ТОВ "Поділ") про стягнення 320467,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №14-12/К від 14.12.2007 р. позивач перерахував грошові кошти у розмірі 912 000,00 грн., а відповідач належним чином зобов’язання по поставці цегли рядової повнотілої М-100 в кількості 800 тис. штук не виконав. Сторонами внесені зміни до договору якими зменшену загальну ціну договору, а відтак позивач вказує, що підстава знаходження коштів (на яку зменшену ціну договору) відпала, а тому відповідач зобов’язаний повернути 320 467,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. порушено провадження у справі №48/84 та призначено її до розгляду на 24.02.2010 р.

У судове засідання 24.02.2010 р. представники сторін з'явилися, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі виконали.

Представник позивача надала лист відповідача №159 від 11.12.2009 р. про визнання заборгованості, акт звірки взаєморозрахунків станом на 18.02.2010 р. та видаткову накладну №По-1 від 14.01.2010 р. Позовні вимоги підтримує у сумі 289 117,00 грн., просить їх задовольнити в цій частині.

Представники відповідача позовні вимоги визнають у повному обсязі.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2007 р. між ТОВ "Поділ" (постачальник) та ПП "БК "Консомпекс" (замовник) було укладено договір поставки №14-12/к (надалі –"Договір").

Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а постачальник приймає на себе зобов’язання поставки 800 000 штук цегли рядової повнотілої М-100 за ціною 950,00 грн. без ПДВ за 1000 штук на суму 760 000,00 грн. (без ПДВ), загальна сума з ПДВ –912000,00 грн.

Згідно із п. 2.1 Договору постачальник зобов’язується привезти цеглу на об’єкт замовника за адресою м. Київ, вул. Верховинна та передати по накладній відповідальному представнику замовника по наступному графіку на 2008 рік: січень –150 т. шт., лютий – 200 т. шт., березень –250 т. шт., квітень –200 т. шт.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено форма оплати –попередня оплата на рахунок постачальника.

18.12.2007 р. позивач на підставі рахунку-фактури №ПО-01163 від 13.12.2007 р. перерахував відповідачу 912 000,00 грн. за цеглу згідно Договору.

15.01.2008 р. сторонами укладено додаткову угоду №1, якою внесені зміни в графік поставки цегли згідно п.2.1 Договору та погоджено загальний обсяг цегли, яка поставляється у кількості 332 450 штук.

Видатковою накладною №ПО-196 від 28.03.2008 р. відповідач передав позивачеві цегли на суму 7 980,00 грн., видатковою накладною №ПО-501 від 27.06.2008 р. –30210,00грн., видатковою накладною №ПО-350 від 30.05.2008 р. –29 412,00 грн., видатковою накладною №ПО-591 від 31.07.2008 р. –39 900,00 грн., видатковою накладною №ПО-10 від 29.08.2008 р. –66 690,00 грн., видатковою накладною №ПО 30.09.2008 р. –63 441,00 грн., видатковою накладною №ПО-819 від 31.10.2008 р. –26448,00 грн., видатковою накладною №ПО-859 від 28.11.2009 р. –61 560,00 грн., видатковою накладною №ПО-906 від 30.12.2008 р. –23 940,00 грн., видатковою накладною №ПО -13 від 30.01.2009 р. –23 940,00 грн., видатковою накладною №ПО-32 від 27.02.2009 р. –5 472,00 грн., видатковою накладною №ПО-76 від 30.04.2009 р. –7980,00грн., видатковою накладною №ПО-83 від 29.05.2009 р. –4 560,00 грн., видатковою накладною №ПО-1 від 14.01.2010 р. –31 350,00 грн.

23.10.2008 р. ТОВ "Поділ" повернуло 200 000,00 грн. на користь ПП "БК "Консомпекс".

Листом №56/11 від 28.11.2008 р. ПП "БК "Консомпекс" звернулося до ТОВ "Поділ" із листом про зменшення обсягу використання цегли та повернення коштів у розмірі 350000,00грн.

Листом №148 від 28.11.2008 р. ТОВ "Поділ" повідомило про повернення коштів після отримання банківського кредиту.

Актом звірки, який підписано сторонами 28.02.2009 р., погоджена заборгованість відповідача у розмірі 333 007,00 грн.

ТОВ "Поділ" надало гарантійний лист №17 від 24.03.2009 р. в якому повідомило про повернення коштів до 28.04.2009 р.

Листом №159 від 11.12.2009 р. ТОВ "Поділ" підтвердило наявність коштів позивача у розмірі 320 467 грн., вказує на можливість поставки цегли та повернення коштів у випадку їх наявності.

Актом звірки взаємовідносин станом на 18.02.2010 р. сторонами погоджено наявність у відповідача коштів позивача у розмірі 289 117,00 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із тим, що, на думку позивача, відповідач безпідставно зберігає належні позивачу грошові кошти у розмірі 320 467,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджений обов’язок позивача оплатити товар до його передання продавцем.

18.12.2007 р. позивачем сплачено відповідачу 912 000,00 грн. попередньої оплати за Договором.

Згідно із ст.ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що постачальник зобов’язується привезти цеглу на об’єкт замовника за адресою м. Київ, вул. Верховинна та передати по накладній відповідальному представнику замовника по наступному графіку на 2008 рік: січень –150 т. шт., лютий –200 т. шт., березень –250 т. шт., квітень –200 т. шт.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

15 січня 2008 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою визначено графік поставки цегли та визначено, що цегла у кількості 332,450 тис. шт. має бути поставлена протягом березня 2008 року –лютого 2009 року.

Листуванням сторін та вказаною додатковою угодою підтверджується факт зменшення загальної ціни Договору, а актами звірки відповідач не заперечує наявності у нього грошових коштів позивача.

Тобто, сторонами внесені зміни в Договір в частині загальної кількості цегли, яка підлягає поставці, а відтак і в частині загальної ціни Договору.

Відповідно до ч.1 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, зобов’язання позивача оплатити цеглу та зобов’язання відповідача поставити цеглу у розмірі, який перевищує змінений сторонами розмір, припинилися.

Із матеріалів справи вбачається, що протягом березня 2008 року –травня 2009 року відповідач поставив на адресу позивача цеглу на загальну суму 391 533,00 грн.

23.10.2008 р. відповідач повернув грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн., отримані за цеглу згідно Договору.

Частиною 1 ст. 210 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Під час розгляду справи, сторонами надані докази припинення грошового зобов’язання у розмірі 31 350,00 грн. шляхом поставки цегли згідно видаткової накладної №ПО-00001 від 14.01.2010 р.

Позивачем підтверджено прийняття виконання відповідачем свого зобов’язання в цій частині шляхом поставки товару на суму 31 350,00 грн.

Таким чином, наявними у матеріалах справи листами та актами звірки визнається наявність у відповідача на момент звернення до суду грошових коштів позивача на суму 289117,00грн. Поставка цегли на вказану суму не була здійснена.

З урахуванням встановленого судом факту зміни Договору та припинення зобов’язань сторін (щодо оплати цегли та поставки цегли на суму, що перевищує погоджену сторонами нову суму Договору) правова підстава збереження відповідачем грошових коштів позивача у розмірі 289 117,00 грн. відпала.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, враховуючи те, що відпала правова підстава для збереження відповідачем грошових коштів позивача у розмірі 289 117,00 грн., то відповідач зобов’язаний повернути такі кошти позивачу.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З листів відповідача вбачається, що неможливість повернення грошових коштів зумовлена їх відсутністю у зв’язку із зниженням обсягів продажу цегли.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідач на момент розгляду справи зобов’язання повернути позивачу 289 117,00 грн. Представниками відповідача позовні вимоги визнаються.

За таких обставин позовні вимоги ПП "БК "Консомпекс" в частині стягнення з ТОВ "Поділ" заборгованості у розмірі 289 117,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В задоволенні позову в частині стягнення 31 350,00 грн. необхідно відмовити, оскільки згідно ст. 203 Господарського кодексу України зобов’язання відповідача в цій частині було припинено шляхом виконання, прийнятого управненою стороною. Таке припинення мало місце 14.01.2010 р., тобто до звернення позивача до суду із позовом (08.02.2010 р.).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.                                        Позов Приватного підприємства "Будівельна компанія "Консомпекс" задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ" (01042, м. Київ, бул.Ліхачова, 1/27, кв. 507; ідентифікаційний код 30781956) на користь Приватного підприємства "Будівельна компанія "Консомпекс" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 132, офіс 178; ідентифікаційний код 31304110) заборгованість у розмірі 289 117 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч сто сімнадцять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 2 891 (дві тисячі вісімсот дев’яносто одна) грн. 17 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 212 (двісті дванадцять)грн. 91 коп. Видати наказ.

3.          В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                              Р.В. Бойко