Ухвала суду № 84649236, 26.09.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7596/19

Провадження № 1-кс/234/7360/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі

слідчого судді – Нейло І.М.,

секретаря – Ридош Г.Ю.

за участю прокурора Кондратюк О.О.

захисника – адвоката Агапова П.В.

слідчого Захарова С.В.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Захарова С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Лисичанськ, Луганської області, громадянина України, працюючого водієм оператором групи радіаційно – хімічної розвідки Лисичанського прикордонного загону Донецько-Луганського управління ДПСУ, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.-

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Захарова С.В. у кримінальному провадженні № 62019050000000255, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.258-3 КК України відносноОСОБА_1 .

Згідно клопотання, З 14 квітня 2014 року на підставі Указу Президента України № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на території Луганської області, до 30.04.2018 тривала антитерористична операція, спрямована на припинення діяльності терористичної організації «Луганська народна республіка» (далі «ЛНР»).

Так, у квітні 2014 року в м. Луганську створено терористичну організацію, так звану «Луганську народну республіку», яка має стійку, організовану структуру військового типу, єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність, дисципліну, учасники якої на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

В організації визначено механізм вступу, розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій.

Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення незаконного державного утворення «ЛНР», встановлення своєї терористичної псевдовлади, диверсій, військове протистояння правоохоронним органам та Збройним силам України, органам державної влади, фізичне знищення їх особового складу, матеріальних засобів та об`єктів інфраструктури, залякування населення, а також скоєння тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Зазначене свідчить про те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 - «Луганська народна республіка» (далі – «ЛНР») є терористичною організацією, яка здійснює цілеспрямовану суспільно небезпечну діяльність.

Поряд з цим, наказом начальника Управління поліції охорони в Луганській області №61о/с від 04.11.2013 ОСОБА_1 призначено на посаду міліціонера взводу охорони об`єктів №2 Сєвєродонецького міжрайонного відділу УДСО при ГУМВС України у Луганській області.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, зобов`язаний запобігати правопорушенням, припиняти їх, охороняти та забезпечувати громадський порядок, а також, згідно присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 28.12.1991, мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Згідно функціональних обов`язків міліціонера взводу охорони об`єктів, затверджених начальником Сєвєродонецького МВ УДСО при ГУМВС України у Луганській області 01.10.2013 року міліціонер взводу охорони об`єктів у своїй службовій діяльності керується Конституцією та Законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами, рішеннями колегій, оперативних нарад і вказівками МВС України, ДДСО та УДСО. Крім того, до обов`язків міліціонера взводу охорони, входить у разі вчинення в межах маршруту порушення громадського порядку, доповісти черговому (відповідальному) по підрозділу міліції охорони, вживати заходів до затримання осіб, які підозрюється у їх скоєнні.

Разом з цим, після захоплення м.Лисичанська у травні 2014 року представниками терористичної організації «ЛНР», ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи, що терористична організація «ЛНР» діє на території України незаконно, що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України її військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, вступив у позаслужбові відносини із невстановленими слідством членами терористичної організації «ЛНР» та у період з червня по липень 2014 року добровільно брав участь у зазначеній терористичної організації.

Так, ОСОБА_1 відповідно до відведеної йому ролі у плані спільних злочинних дій та на виконання функцій, покладених на нього, у червні 2014 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, будучи учасником терористичної організації «ЛНР», перебуваючи у м. Лисичанську Луганської області прибув до блокпосту біля «Синецького мосту», де діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законами України збройного формування самопроголошеної так званої «Луганської народної республіки», ознайомившись зі встановленими правилами поведінки, розпорядками, правами та обов`язками члена вказаного незаконного збройного формування, назвавши свої анкетні дані невстановленій досудовим слідством особі, дав свою згоду на участь у зазначеному незаконному збройному формуванні і виконанні його цілей і завдань, таким чином увійшовши до вказаного незаконного збройного формування під командуванням невстановленої досудовим слідством особи.

Для подальшої участі у терористичній організації «ЛНР», невстановленою досудовим слідством особою у червні 2014 року ОСОБА_1 було призначено на посаду бійця по здійсненню пропускного режиму на блокпосту, розташованому біля «Синецького мосту» в районі заводу «Пролетарій» по вулиці Жовтневій, що у м.Лисичанську Луганської області, а саме незаконному огляді автотранспорту, перевірці документів у водіїв і пасажирів, а також виявлення під час перетину вказаного блокпосту проукраїнсько налаштованих громадян, та таких, котрі не підтримують позицію та режим терористичної організації «ЛНР».

Продовжуючи протиправну діяльність, в період з червня 2014 року по 12 липня 2014 року ОСОБА_1 , здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі терористичної організації «ЛНР», озброєний автоматом АКМ-74 систематично виконував накази свого безпосереднього командира по здійсненню пропускного режиму на блокпосту, розташованому біля «Синецького мосту» в районі заводу «Пролетарій» по вулиці Жовтневій, що у м.Лисичанську Луганської області, а саме незаконному огляді автотранспорту, перевірці документів у водіїв і пасажирів, а також виявлення під час перетину вказаного блок посту проукраїнсько налаштованих громадян, та таких, котрі не підтримують позицію та режим самопроголошеної «Луганської народної республіки», та виконував інші протиправні накази, направлені проти представників влади, які отримував від своїх керівників з числа незаконного збройного формування самопроголошеної «Луганської народної республіки».

Дії ОСОБА_1 тривали в період з червня 2014 року по 12 липня 2014 року включно та виразились у активній участі в діяльності непередбаченого законом збройного формування, що супроводжувались вчиненням опору представникам влади.

Крім того, продовжуючи протиправну діяльність в період з жовтня 2014 року по грудень 2016 року ОСОБА_1 , здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі підрозділу терористичної організації «ЛНР» - «Батальйон Прізрак», приймав безпосередню участь у злочинній діяльності терористичної організації «ЛНР», зокрема в бойових діях на території м. Дебальцеве Донецької області та населених пунктів Луганської області проти Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

26.09.2019 ОСОБА_1 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого ним кримінального правопорушення підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , протоколами впізнанням за фотознімками, протоколами огляду та іншими матеріалами кримінального провадження.

Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що 22.05.2014 він вступив до лав так званої армії «Юго-Восток», а саме до козацтва під керівництвом Дрьомова (НЗФ). Після вступу він ніс службу на блок-посту, розташованого у районі заводу «Пролетарський» м.Лисичанська на виїзді у бік м.Сєвєродонецька в період часу з 22.05.2014 по 05.07.2014. В період часу з 05.07.2014 по 22.07.2014 ОСОБА_3 ніс службу у приміщенні Лисичанського СБУ, а саме займався перевіркою несення служби на блок-постах. Наприкінці червня - початку липня 2014 року ОСОБА_3 знаходився на блок – посту у районі заводу «Пролетарський» разом з хлопцем на ім`я ОСОБА_6 та іншими особами. На блок-посту ОСОБА_6 ніс службу з автоматом Калашникова та бойовим комплектом. Дружніх відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_7 не підтримував, однак з його слів ОСОБА_3 знав, що останній працював в міліції м.Лисичанська. Після 05.07.2014 ОСОБА_3 більше з ОСОБА_7 не стикався та про нього більше нічого не чув.

22.03.2019 за участю свідка ОСОБА_3 проведено впізнання по фотознімках. Він упізнав хлопця на ім`я ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ), з яким він ніс службу у складі НЗФ на блок-посту, розташованого у районі заводу «Пролетарський» м. Лисичанська на виїзді у бік м. Сєвєродонецька в період часу з 22.05.2014 по 05.07.2014.

Крім того, 06.05.2019 за участю свідка ОСОБА_3 проведено огляд Інтернет сайту «Вконтакте», а саме сторінки « ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ». На вказаній сторінці розміщено фотознімки, у тому числі чоловіків у камуфльованому одязі із знаками розпізнавання так званої «ЛНР». В одному із зображених чоловіків ОСОБА_10 упізнав хлопця на ім`я ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ), з яким він ніс службу у складі НЗФ на блок-посту, розташованого у районі заводу «Пролетарський» м. Лисичанська на виїзді у бік м. Сєвєродонецька в період часу з 22.05.2014 по 05.07.2014 року.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 показав, що у 2014 році під час окупації частини Луганської області, в тому числі м. Лисичанська незаконними збройними формуваннями, які вели активні бойові дії проти України, він знаходився у м. Лисичанську за місцем свого мешкання. Із засобів масової інформації та всесвітньої мережі Інтернету йому було відомо, що в м.Лисичанську знаходиться «Бригада Мозгового Призрак», до якої вступили мешканці Луганської області. Приблизно наприкінці травня – початку червня 2014 року ОСОБА_2 виїжджав до своєї дівчини у м.Бахмут (на той час Артемівськ) на автобусі. По дорозі до м.Бахмут, біля залізничного переїзду знаходився блок-пост на якому стояли озброєні особи, в камуфльованій формі з символікою так званої «ЛНР» та прапорами Російської Федерації. Автобус зупинився та деяких пасажирів, в тому числі ОСОБА_2 вивели з автобусу та попрохали пред`явити документи. В ході спілкування з озброєним чоловіком, який стояв на блок-посту ОСОБА_2 з`ясував, що чоловіка звати ОСОБА_6 та він мешканець м.Лисичанська.

06.05.2019 за участю свідка ОСОБА_2 проведено огляд Інтернет сайту «Вконтакте», а саме сторінки « ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ». На вказаній сторінці розміщено фотознімки, у тому числі чоловіків у камуфльованому одязі із знаками розпізнавання так званої «ЛНР». В одному із зображених чоловіків свідок упізнав хлопця на ім`я ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ), який будучи одягненим у камуфльований одяг зі знаками відрізнення незаконних збройних формувань так званої «ЛНР» ніс службу на блок-пості з вогнепальною зброєю в руках, якого свідок бачив наприкінці травня – початку червня 2014 року.

07.05.2019 за участю свідка ОСОБА_2 проведено впізнання по фотознімках. Він упізнав хлопця на ім`я ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ), який будучи одягненим у камуфльований одяг зі знаками відрізнення незаконних збройних формувань так званої «ЛНР» ніс службу на блок-пості з вогнепальною зброєю в руках, якого свідок бачив наприкінці травня – початку червня 2014 року.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 показав, що інтернет сторінка на сайті «Вконтакте» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 - ОСОБА_9 » належить йому. На деяких знімках цієї сторінки, зображений хлопець на ім`я ОСОБА_6 , з яким він служив в НЗФ у м.Стаханов Луганської області в період з січня по травень 2015 року, однак у різних підрозділах.

25.06.2019 за участю свідка Лусваргі ОСОБА_12 проведено огляд Інтернет сайту «Вконтакте», а саме сторінки « ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ». На вказаній сторінці розміщено фотознімки, у тому числі чоловіків у камуфльованому одязі із знаками розпізнавання так званої «ЛНР».

25.06.2019 за участю свідка ОСОБА_5 проведено впізнання по фотознімках. Він упізнав хлопця ( ОСОБА_1 ), точного ім`я або позивного не пам`ятає, з яким він служив в НЗФ.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 показав, що він є діючим співробітником Лисичанського прикордонного загону та у травні 2018 до них на посаду водія-електрика влаштувався ОСОБА_1 . З моменту його працевлаштування ОСОБА_4 з ним підтримував робочі стосунки. У липні 2018 року ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_13 , з якою почав підтримувати дружні відносини. 24.07.2018 року під час святкування дня визволення м. Лисичанська від НЗФ, останній разом з ОСОБА_14 розпивав спиртні напої, в ході чого остання розповіла йому, що ОСОБА_1 з яким ОСОБА_4 разом працює в прикордонній службі, у червні 2014 році будучи працівником міліції перейшов на бік так званої «ЛНР», ніс службу на блок-постах, де здійснював контроль за переміщенням громадян. Потім, після звільнення м. Лисичанська від НЗФ в період з 2014 по 2016 приймав участь у бойових діях проти української армії та правоохоронних органів у м. Дебальцеве та інших місцях. Однак, у грудні 2016 року у нього захворіла мати, у зв`язку з чим він через територію Російської Федерації разом з батьком ОСОБА_15 , який займається перевезенням з Росії до України, повернувся з тимчасово окупованої території. У 2018 році ОСОБА_1 влаштувався на роботу до Луганського прикордонного загону. Дізнавшись про те, що ОСОБА_1 приймав участь у боях проти Української армії та правоохоронних органів на стороні НЗФ, ОСОБА_4 на наступний день зателефонував йому на мобільний телефон та запитав як же так вийшло, що він після такого працює у прикордонній службі. На запитання ОСОБА_1 відповів, що й сам не знає як так вийшло.

14.08.2019 за участю свідка ОСОБА_4 проведено огляд Інтернет сайту «Вконтакте», а саме сторінки « ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ». На вказаній сторінці розміщено фотознімки, у тому числі чоловіків у камуфльованому одязі із знаками розпізнавання так званої «ЛНР». В одному із зображених чоловіків свідок упізнав ОСОБА_1 , з яким він на даний час працює у Лисичанському прикордонному загоні Донецько-Луганського управління ДПСУ.

Таким чином, з метою запобігання спробам з боку підозрюваного незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зазначена необхідність та неможливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 іншого менш суворого запобіжного заходу обґрунтовується тим, що він, перебуваючи на волі, використовуючи своє коло знайомих в системі правоохоронних органів та особисто, може чинити тиск на свідків з метою змусити їх надати неправдиві свідчення, а також його можливістю переховуватися від правоохоронних органів.

Крім того, частина ч. 1 статті 258-3 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років та на підставі п. 4 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів. Також ОСОБА_1 , усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує за його протиправні діяння, з метою уникнення покарання, може з великою вірогідністю переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Дана думка сторони обвинувачення є обґрунтованою у зв`язку із проведенням ООС на території Луганської області та причетності ОСОБА_1 до діяльності терористичної організації «ЛНР», що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_1 , є діючим працівником правоохоронного органу, що через обов`язковість проведення медичних оглядів, вказує на відсутність у нього захворювань, які б могли перешкодити йому у несенні служби та, відповідно, перебувати під вартою.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали, проаналізувавши докази на обґрунтування та докази в заперечення клопотання у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3-5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Разом з тим сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінального правопорушеня, яке йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на свідків , використовуючи своє коло знайомих в системі правоохоронних органів та особисто може іншим чином впливати на хід кримінального провадження, а також виїхати на тимчасово окуповану територію Донецької та Луганської областей, також не виключений ризик, що він зможе зникнути та ухилитися від судового розгляду в умовах більш м`якої міри запобіжного заходу.

В даному випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки застосовується тимчасово на визначений строк, а саме до 60 днів, а конкретні ознаки систематичної злочинної поведінки підозрюваного прямо вказують на наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Рішенням Конституційного суду України від 25 червня 2019 року визнано неконституційним положення частини п`ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, яким передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, а положення частини п`ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судома України цього Рішення.

На підставі викладеного суд вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, існуючих ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, розмір застави, який буде достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, повинен складати 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 200 700 гривень.

Крім того, у разі внесення застави, слідчий суддя вважає необхідним відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України покласти на ОСОБА_1 передбачені ч. 5 ст.194 КПК України обов`язки.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Захарова С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч. 1 КК України, та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Керуючись вимогами статтей 177, 182, 183, 194,196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Захарова С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в арештному домі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6», з визначенням застави.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 60 днів, рахувати з 18 години 00 хвилин 26 вересня 2019 року по 18 годину 00 хвилин 24 листопада 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 200 700 гривень, яка може бути внесена як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Донецькій області: р/р 37311047011792 в ГУ ДКСУ в м. Києві, код банку 820172, код ЄДРПОУ 26288796, отримувач - ТУ ДСА України в Донецькій області. В призначені платежу платіжного документу необхідно зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, та прізвище, ім`я, по-батькові обвинуваченого.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатися із м. Лисичанська Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; з`являтися до слідчого за його викликом, або за встановленою періодичністю; повідомляти слідчого про зміну місця проживання; носити електроний засіб контролю; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 24 листопада 2019 року до 18 год.00 хв.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_1 ,що у разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали виготовлено 30 вересня 2019р.

Слідчій суддя І.М.Нейло