Вирок № 84648880, 30.09.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

30.09.2019 227/5554/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Сухіній О.Ю.

за участю прокурора Філімановського М.А.

захисника Акінчіної І.Г.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу Добропільського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050230001195 від 30.07.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянки України, заміжньої, освіта середня, офіційно не працює, раніше в силу ст.89 КК України не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення, пов`язане із умисним заподіянням тілесних ушкоджень, за таких обставин:

30 липня 2018 року, протягом дня ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 в місті Білозерське Донецької області вживали спиртні напої.

Близько 17:00 години вони прийшли за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 почала готувати їжу. В ході цього між нею та чоловіком ОСОБА_2 сталася сварка на ґрунті виниклих особистих неприязних відносин, в ході якої близько 18:00 години ОСОБА_1 , знаходячись в кухні квартири, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , умисно завдала останньому один удар кухонним ножем в область грудної клітини зліва, спричинивши тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітини зліва, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Сукупність з`ясованих обставин переконує суд в тому, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.121 ч.1 Кримінального кодексу України, а саме заподіяла умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

30 вересня 2019 року між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Філімановським М.А., якому надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні №№12018050230001195 від 30.07.2018 року, з одного боку, і обвинуваченою в цьому провадженні ОСОБА_1 - з іншого, укладена угода про визнання винуватості, за змістом якої остання зобов`язалась беззастережно визнати свою винуватість в обсязі підозри в судовому провадженні, визнати цивільний позов прокурора на відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину на суму 5217,46 грн., і понести узгоджене сторонами покарання.

Згідно угоди, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ст.121 ч.1 КК України у вигляді 5-ти років позбавлення волі, і застосувати ст.75 КК України, тобто звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо вона протягом 2-х років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї певні обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

ОСОБА_1 під час судового засідання визнала повністю себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, заявивши суду, що розуміє суть обвинувачення, що угоду уклала добровільно, за участю захисника, і не заперечувала проти її затвердження, заявлений прокурором позов визнає у повному обсязі.

Судом з`ясовано в обвинуваченої, що вона цілком розуміє обставини, викладені у п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України.

Крім цього, судом відповідно до ч.6 ст.474 КПК України встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Заслухавши прокурора, обвинувачену та її захисника щодо можливості затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що є законні підстави для ухвалення вироку, яким слід затвердити угоду і призначити узгоджену сторонами міру покарання.

Свій висновок суд обґрунтовує тим, що укладена угода не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України, містить правильну кваліфікацію кримінального правопорушення; умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; угода укладена між сторонами добровільно і для визнання винуватості є фактичні підстави.

ОСОБА_1 розуміє право не визнавати вину в межах пред`явленого обвинувачення підозри, наслідки затвердженої угоди у вигляді обмеження її права на апеляційне та касаційне оскарження, характер обвинувачення та вид покарання. Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених загальною частиною Кримінального кодексу України.

Угода про визнання винуватості відповідає ст.471 КПК України та підстав для відмови у її затвердженні, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Крім того, з додержанням вимог ст.469 КПК України, потерпілий надав письмову згоду прокурору на укладення між сторонами угоди про визнання винуватості, яку підтримав в судовому засіданні.

Долю речових доказів у справі суд вирішує за правилами ст.100 КПК України. Судові витрати у справі відсутні. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, в сумі 5217 грн. 46 коп., в порядку ст.128 КПК України та ст.1206 ЦК України підлягає повному задоволенню.

Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 468-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 вересня 2019 року, укладену між прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Філімановським М.А. і обвинуваченою в кримінальному провадженні за №12018050230001195 від 30.07.2018 року – ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75,76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку виконає покладені на неї обов`язки, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації і повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» (85000, місто Добропілля, вул. Гагаріна, 3, р/р НОМЕР_1 в ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 39017488) в рахунок відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, в розмірі 5217 (п`ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 46 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні: спортивне жіноче взуття, жіночий сарафан, кухонний ніж, тампон із змивом з долоней ОСОБА_1 , тампон із змивом із руки ОСОБА_1 , тампон із змивом із підлоги кухні, тампон із змивом зі столу, нігтьові зрізи з рук ОСОБА_1 , осад з об`єкту №1 на фрагментах марлі, залишки змивів з об`єктів 1-3 та витяжки з об`єкту №1 на фрагментах марлі, зразки крові ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вилучені з місця події і направлені на зберігання в камеру зберігання речових доказів Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області – знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка подається з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя В.В. Хандурін