Ухвала суду № 84648321, 25.09.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20172/18

Провадження № 2-ар/127/3/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2019 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М. М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 1 жовтня 2018 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно – будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз`яснення рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно – будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.

Заява мотивована тим, що 01.10.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області прийнято постанову по справі № 27/20172/18, якою позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову ДАБК Вінницької міської ради про накладення штрафу, а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДАБК Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 4565,40 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили та не оскаржувалося сторонами.

У встановленому порядку ОСОБА_1 звернулася до Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області з відповідною заявою про стягнення коштів та виданим судом виконавчим листом.

Однак листом № 2357/0432 від 19.12.2018 Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області повернуло виконавчий документ без виконання, зазначивши, що Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради немає відкритих рахунків у казначействі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2019 року, залишеною в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2018 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно – будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено повністю.

Заявник зазначає, що відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2019 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду встановлено, що відповідач департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради не є юридичною особою та не має власних відкритих рахунків у казначействі, тоді як Державна архітектурно-будівелна інспекція України є юридичною особою публічного права, має печатку та власні рахунки в органах казначейства.

У зв`язку з вищенаведеним заявник звернулася до суду та просила роз`яснити рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2018 року № 127/20172/18 в частині: стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державного архітектурно – будівельного контролю Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 528 (п`ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, витрати на прибуття представника позивача у судове засідання в інший населений пункт у розмірі 332 (триста тридцять дві) гривні 00 копійок, а саме вказати яким чином має бути виконане судове рішення в цій частині.

Заявник ОСОБА_1 згідно заяви просила справу розглянути без її участі та участі представника.

Представник Департаменту архітектурно – будівельного контролю Вінницької міської ради в судовому засіданні заперечила проти задоволення заяви, оскількисудове рішення є чітким та зрозумілим.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, суддя прийшов наступного.

Судом встановлено, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2018 року позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно – будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову директора департаменту державного архітектурно – будівельного контролю Вінницької міської ради Чернеги О.М. в справі про адміністративне правопорушення № 58 від 24.07.2018 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державного архітектурно – будівельного контролю Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 528 (п`ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, витрати на прибуття представника позивача у судове засідання в інший населений пункт у розмірі 332 (триста тридцять дві) гривні 00 копійок.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2019 року, залишеною в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2018 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно – будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАСУкраїни не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАСУкраїни.

Водночас, у постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2018 року, яке просить роз`яснити заявник, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, а рішення викладено з додержанням норм, передбачених КАС України.

Керуючись ст.ст. 248, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 1 жовтня 2018 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно – будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Сьомого апеляційного адмінстративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя