Рішення № 8464646, 26.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/73726.02.10 За позовомДержавної адміністрації залізничного транспорту України ДоДержавного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

про стягнення 9883,88 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники: від ПозивачаАнтонюк І.Р.-предст., Кубайчук О.О.-предст. від ВідповідачаКальчев Л.В.-предст., Шевченко О.Г.-предст. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна адміністрація залізничного транспорту України (далі –Позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» (далі –Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача 1299,23 грн. витрат на проведення ремонту, 8324,8 грн. збитків за неякісно проведений капітальний ремонт; 259,85 грн. штрафу за неналежно виконане зобов’язання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не належним чином виконав своє зобов’язання за укладеним між ним та Позивачем договором про капітальний ремонт від 18.03.2008 щодо ремонту вантажного вагону № 44902328, внаслідок чого зазначений вагон вийшов з ладу та був знятий з використання. Відповідач не направив свого представника для комісійного розслідування причин поломки та не здійснив гарантійний ремонт, внаслідок чого Позивачем були понесені витрати на ремонт вагону у розмірі 1299,23 грн. За невиконання Відповідачем обов’язків з гарантійного ремонту вагону Позивачем був нарахований передбачений в договорі штраф у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт. Також Позивачем були нараховані збитки, завдані йому у зв’язку з невикористанням вагону під час ремонту, сума яких склала 8324,8 грн.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позов заперечує проти задоволення позовних вимог, стверджуючи, що ремонт вагону № 44902328 був проведений ним належним чином відповідно до укладеного з Позивачем договору про капітальний ремонт від 18.03.2008 та згідно з вимогами Інструкції по ремонту й обслуговуванню автозчепного пристрою рухомого складу залізниць України, а причиною поломки стало недотримання Позивачем вимог по технічному обслуговуванню та експлуатації. Крім того, Відповідач стверджує, що Позивач необґрунтовано нарахував збитки за простій вагону, оскільки останній утворився внаслідок необґрунтованої бездіяльності Позивача щодо своєчасного вжиття заходів для ремонту вагону.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт України»уповноважений здійснювати управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності.

Згідно з п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. №262 (далі –Положення), до сфери управління Позивача входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об’єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі—підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансзв’язком.

Відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 23.05.2007 №440 «Про внесення змін до переліків підприємств, установ, організацій, що входять до управління Міністерства транспорту та зв’язку України», Відповідач віднесений до переліку підприємств, що входять до підпорядкуваня Позивача

Відповідно до п. 6 Положення Поизвач в межах своєї компетенції видає накази, обов’язкові для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організує та контролює їх виконання.

З наведеного слідує, що нормативні акти, які видаються Позивачем в межах його компетенції є обов’язковими для Відповідача як одного з підприємств, що входить до підпорядкування Позивача.

11.03.2008 між Позивачем та Відповідачем укладений договір № 0158/08-ЦЮ на капітальний ремонт вантажних вагонів з продовженням терміну служби (далі –Договір), відповідно до якого замовник (Позивач) доручає, а виконавець (Відповідач) приймає на себе зобов’язання виконати капітальний ремонт вантажних вагонів з продовженням терміну служби, який проводиться згідно з Керівництвом по капітальному ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм, затвердженим наказом Позивача № 272-Ц від 0611.1998, та Інструкцією з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар № ЦВ-ЦЛ-0062 (далі –керівництво з ремонту).

В п. 2.6 Договору зазначено, що щодо всіх питань, не врегульованих в даному Договорі, сторони керуються «Основними умовами ремонту та модернізації вантажних вагонів на заводах залізничного транспорту України»№ ЦВ-ЦП ром-0020.

Відповідно до п. 2.4 Договору приймання вантажних вагонів в ремонт здійснюється на території виконавця з оформленням приймально-здавальної відомості на передачу вантажних вагонів на завод (форма ВУ-71) та інших документів.

В матеріалах справи знаходиться копія приймально-здавальної відомості про передачу вантажних вагонів для ремонту (форма ВУ-71) від 02.12.2008, з якої вбачається, що Позивач передав Відповідачу для ремонту 19 вагонів, у тому числі вагон під номером 44902328, щодо якого між сторонами у справі виник спір.

Згідно з п. 2.5 Договору приймання вантажних вагонів після капітального ремонту з продовженням терміну служби здійснюється на території виконавця представниками виконавцями та уповноваженими представниками замовника з підписанням повідомлення про випуск вагонів з ремонту (форма ВУ-36М), акту про виконання робіт по модернізації вантажних вагонів.

Відповідно до Основних умов ремонту та модернізації вантажних вагонів на заводах залізничного транспорту України, затверджених наказом Позивача № 125-Ц від 27.04.1999 (далі –Основні умови), контроль за якістю ремонту та модернізації вагонів в процесі ремонту та їх приймання здійснюється на ремонтному заводі відділом технічного контролю (ВТК). Після приймання ВТК вагони пред’являються для приймання інспектору-приймальнику центрального відділу Позивача, який контролює якість ремонту будь-яких вузлів вагонів на будь-якій стадії ремонту, особливо тих, що не підпадають контролю після складання вагону.

З наданої Відповідачем копії повідомлення (форма ВУ-36М) від 25.12.2008 слідує, що Відповідач передав Позивачу з капітального ремонту вагон № 44902328, щодо якого, як зазначено в повідомленні, проведено ремонт у відповідності з керівництвом по ремонту та він визнаний придатним до експлуатації. Повідомлення підписане начальником вагоноскладального цеху, начальником ВТК (відділу технічного контролю) та зі сторони Позивача –заводським інспектором-приймальником.

Відповідно до п. 6.1 Договору виконавець гарантує якість капітального ремонту вантажних вагонів згідно з Керівництвом по ремонту протягом встановленого гарантійного терміну за умови дотримання замовником вимог по їх технічному обслуговуванню та експлуатації.

В п. 6.1 Основних умов передбачено, що ремонтний завод гарантує якість ремонту та робочу придатність вантажного вагону протягом гарантійного строку, встановленого керівництвом з ремонту, інструкціями, технічними умовами, а також окремими вказівками Позивача за умови дотримання замовником вимог по їх технічному обслуговуванню та експлуатації, викладених у відповідній документації.

Згідно з додатком В до Основних умов «Строки гарантії на вантажні вагони колії 1520 мм, що пройшли капітальний ремонт на вагоноремонтних заводах залізничного транспорту України»гарантійний строк обчислюється за дати підписання повідомлення про прийняття вагона з ремонту (форма ВУ 36М). Як слідує з зазначеного додатку, гарантійний строк для бокових рам візків, надресорних балок, п’ятників та підп’ятників вантажного вагону складає три роки.

Таким чином, враховуючи, що вантажний вагон № 44902328, як встановлено судом вище, був прийнятий з капітального ремонту 25.12.2008, гарантійний строк його ремонту складає проміжок часу з 25.12.2008 по 25.12.2011.

Відповідно до повідомлення № 3988 від 11.06.2009 (форма ВУ-23М), копія якого знаходиться в матеріалах справи, 11.06.2009 вагон № 44902328 прибув разом з поїздом №3401 на станцію Шепетівка та був відчеплений у зв’язку з ослабленням кріплення п’ятника, що сталося через неякісно проведений капітальний ремонт.

В п. 6.2 Основних умов передбачено, що при виявленні в період дії гарантійного строку на вагоні дефектів, що виникли в результаті неякісного ремонту, вагонне депо, яке виявило несправність, зобов’язане протягом доби від дня виявлення дефекту викликати телеграмою представника ремонтного заводу для участі в комісійному огляді об’єкту та складання акту-рекламації. В телеграмі необхідно вказати дату та місце очікуваного прибуття представника ремонтного заводу, інвентарний номер вагону, найменування вузлів та агрегатів, що вийшли з ладу та перелік основних дефектів.

11.06.2009 телеграмою № 338, копія якої знаходиться в матеріалах справи, було повідомлено Відповідача про те, що на станції Шепетівка в поточний ремонт відчеплений вагон № 44902328 через послаблення кріплення п’ятника з причин неякісно проведеного капітального ремонту, у зв’язку з чим необхідно терміново вислати представника Відповідача для комісійного розслідування.

Відповідно до п. 6.3 Основних умов дата прибуття представника заводу визначається з розрахунку часу, необхідного для проїзду в пасажирському поїзді до вказаного пункту з додаванням двох робочих днів для оформлення проїзних документів, відраховуючи від дня надходження телеграми. Оформлення акту-рекламації має бути проведене не пізніше чотирьох робочих днів від дня прибуття представника ремонтного заводу.

Водночас у п. 6.6 Основних умов передбачено, що у випадку неприбуття представника та відсутності повідомлення про затримку його виїзду, акт-рекламація складається не пізніше трьох робочих днів від дня виникнення права на його складення.

Зі змісту наведених пунктів Основних умов слідує, що право на складання акту-рекламації виникає з моменту прибуття представника заводу або ж, у разі неприбуття представника та неповідомлення про затримку, після спливу часу, протягом якого згідно з п. 6.3 Основних умов представник заводу має прибути.

В позовній заяві Позивач стверджує, що Відповідач свого представника для проведення комісійного огляду після одержання телеграми від 11.06.2009 не направив. Відповідачем зазначене твердження не спростовує.

Враховуючи те, що датою відправлення Відповідачу телеграми є 11.06.2009, 13.06.2009 та 14.06.2009 є вихідними днями, проміжок часу з 15.06.2009 по 17.06.2009 відводиться згідно з п. 6.3 Основних умов на прибуття представника та оформлення проїзних документів, право на складання акту-рекламації виникло у Позивача 18.06.2009.

Акт рекламація був складений Позивачем 23.06.2009, тобто з дотриманням відведених у п. 6.6 Основних умов трьох робочих днів для його складання (20.06.2009 та 21.06.2009 є вихідними днями).

З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованими твердження Відповідача про те, що Позивачем були порушені строки складання акту-рекламації, необхідного для проведення ремонту.

В акті-рекламації № 9 від 23.06.2009, складеному комісією в складі начальника Шепетівського вагонного депо, приймальника вагонного депо та за відсутності представника Відповідача, зазначено, що причиною виявленого дефекту в вагоні № 44902328 є неякісне проведення капітального ремонту з порушенням вимог Інструкції ЦВ-ЦЛ-013 (п. 5.2.8, 18.6) та Інструкції ЦВ-0016 п. 5.6.10), недоліки вказані в акті комісійного огляду.

Відповідно до акту комісійного огляду вагону № 44902328 від 23.06.2009 магістральний повітропровід вагону закріплено в п’яти місцях, не враховуючи кранів та скоб кріплення біля трійника та муфтового з’єднання, що є порушенням вимог п. 5.2.8 Інструкції ЦВ-ЦЛ-0013, п’ятники на вагоні закріплені болтами, які послаблені, що є порушенням п. 5.2.8 Інструкції ЦВ-ЦЛ-0013, на опорній балці є шість регулювальних пластин, закріплених болтами до контактної пластини, що є порушенням вимог п. 18.6 Інструкції ЦВ-ЦЛ-0013, на всіх валиках запірних механізмів кільця приварені, а не закріплені заклепкою. До акту комісійного огляду приєднані фотознімки пошкоджених деталей.

В п. 6.10 Основних умов зазначено, що якщо виявлені дефекти можливо усунути в умовах депо шляхом зміни вузлів та деталей, то вагон після усунення дефектів вводять в експлуатацію без затримки, не чекаючи представників ремонтного заводу.

При цьому згідно з п. 8.6 Основних умов витрати на усунення дефектів ремонту в умовах та силами вагонного депо оплачуються ремонтним заводом по фактичним витратам, підтвердженим калькуляцією, підписаною головним бухгалтером, затвердженою відміткою начальника вагонного депо, та з відміткою майстра цеху про виконаний обсяг робіт.

В матеріалах справи знаходиться калькуляція розрахунку витрат ремонту вантажного вагону № 44902328 по вагонному депо станції Шепетівка в липні 2009 року, з якої слідує, що розмір витрат на ремонт вагону складає 1299,23 грн. Калькуляція підписана головним бухгалтером, економістом, інженером-технологом та затверджена начальником вагонного депо Шепетівки 03.07.2009.

02.07.2009 вагон № 44902328 був повернутий з поточного ремонту, що підтверджується копією повідомлення № 0201 (форма ВУ-36М) від 02.07.2009.

Як вбачається з дефектної відомості на поточний ремонт вантажного вагону №44902328, час початку ремонту вагону –15 год. 00 хв. 02.07.2009, час закінчення ремонту –19 год. 00 хв. 02.07.2009.

Таким чином, ремонт вагону був проведений протягом чотирьох годин одного робочого дня.

З огляду на наведене, необґрунтованим є викладене в позовній заяві твердження Позивача про те, що вагон № 44902328 з вини Відповідача перебував у поточному ремонті 520 годин 30 хвилин (з 02-30 11.06.2009 по 19-00 02.07.2009), на підставі чого Позивачем були нараховані збитки за вказаний час простою вагону з розрахунку плати за користування вагоном в розмірі 16 гривень за одну годину, що встановлена розділом 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ним послуги, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.03.2009 № 317.

З досліджених обставин справи вбачається, що спір між сторонами в даній справі виник у зв’язку недосягненням домовленості щодо витрат на ремонт вантажного вагону Позивача, який вийшов з ладу під час гарантійного строку дії ремонту, проведеного Відповідачем на підставі договору про капітальний ремонт вантажних вагонів.

За результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Судом встановлено, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли на підставі укладеного між ними договору № 0158/08-ЦЮ на капітальний ремонт вантажних вагонів з продовженням терміну служби від 11.03.2008, який за своє юридичною природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти—вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Віпдповідно до ч. 1 ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов’язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

В п. 6.1 Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, передбачено надання Відповідачем гарантії якості капітального ремонту вантажних вагонів згідно з Керівництвом по ремонту протягом встановленого гарантійного терміну за умови дотримання замовником вимог по їх технічному обслуговуванню та експлуатації.

Судом встановлено, що вагон № 44902328, капітальний ремонт якого був проведений Відповідачем, вийшов з ладу в період, протягом якого Відповідач відповідно до Договору гарантував якість проведеного ним ремонту.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч. 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).

В ст. 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав до суду докази, пердбачені Основними умовами ремонту та модернізації вантажних вагонів на заводах залізничного транспорту України, на підтвердження того, що вихід з ладу вагону № 44902328 стався з вини Відповідача, а саме акт-рекламацію № 9 від 23.06.2009, в якому зазначено, що причиною дефекту в вагоні №44902328 є неякісне проведення капітального ремонту, та акт комісійного огляду вагону № 44902328 від 23.06.2009.

Натомість, Відповідачем не було надано доказів того, що вихід з ладу вагону стався саме через порушення Позивачем правил його експлуатації, як на цьому наполягає Відповідач у своєму відзиві на позов. Водночас, судом встановлено, що Відповідач не здійснив огляду вагону безпосередньо після його виходу з ладу з метою з’ясування причин поломки, як це вимагається Основними умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками згідно з ч. 2 ст. 224 ГК України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В п. 6.2.1 Договору передбачено, що при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини виконавця, виконавець відшкодовує замовнику понесені витрати на усунення дефекту, якщо недоліки можуть бути усунені технічними можливостями замовника.

Судом встановлено, що Позивач власними силами провів ремонт вагону №44902328, вартість якого складає 1299,23 грн., що підтверджується належними та допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача витрат на ремонт вагону № 44902328 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача втрачену вигоду у вигляді плати від клієнтів за користування вагоном, які Позивач міг би одержати за час, протягом якого вагон знаходився в поточному ремонті з вини Відповідача.

В розрахунку втраченої вигоди, що міститься в позовній заяві, Позивач вказує, що вагон знаходився в ремонті протягом 520 годин 30 хвилин, тоді як судом встановлено вище, що поточний ремонт вагону був проведений за 4 години.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Оскільки обставини, на які посилається Позивач при розрахунку втраченої вигоди, спростовуються матеріалами справи, й Позивачем не надано доказів того, що він міг дійсно одержати прибуток від використання вантажного вагону № 44902328 в заявленому в позовній заяві розмірі, за умови його належного функціонування, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача втраченої вигоди в сумі 8324,8 грн. не підлягають задоволенню.

Також не можуть бути задоволенні позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача штрафу, передбаченого в п. 6.2.1 Договору.

Так згідно з п. 6.2.1 Договору при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини виконавця, виконавець відшкодовує замовнику понесені витрати на усунення дефекту та штраф у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт, якщо недоліки можуть бути усунені технічними можливостями замовника.

З наведеного слідує, що базою для нарахування штрафу у розмірі 20% є саме вартість неякісно виконаних робіт за договором капітального ремонту, а не вартість ремонту, зробленого замовником власними силами у зв’язку з неякісним виконанням робіт виконавцем.

Проте, як вбачається з позовної заяви, штраф у розмірі 20% був нарахований Позивачем на суму витрат на поточний ремонт вагону у розмірі 1299,23 грн., який був виконаний його силами, та склав 259,85 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 14294471; р/р 26001711513808 в ВАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767) на користь Державної адміністрації залізничного транспорту (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 00034045; р/р 260031010049 в АБ «Експрес-банк», м. Київ, МФО 322959) 1299,23 грн. (одну тисячу двісті дев’яносто дев’ять гривень 23 копійки).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 14294471; р/р 26001711513808 в ВАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767) на користь Державної адміністрації залізничного транспорту (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 00034045; р/р 260031010049 в АБ «Експрес-банк», м. Київ, МФО 322959) 13,26 (тринадцять гривень 26 копійок) державного мита та 30,91 грн. (тридцять гривень 91 копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун