Ухвала суду № 84644978, 18.09.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 4-с/754/60/19

Справа № 754/14972/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2019 року м.Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю

представника скаржника Киченок А.С.

представника стягувача ОСОБА_1

суб`єкта оскарження Кісельової В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 , суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, стягувач: ОСОБА_4 , на дії приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, вимоги якої було уточнено під час розгляду справи, на дії приватного виконавця.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що Деснянським районним судом м.Києва 09.10.2015 року було видано виконавчий лист, який був пред`явлений до виконання лише у січні 2019 року. 28.01.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Кісельовою В.В. на виконання заочного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 26.02.2015 року у цивільній справі № 754/14972/14-ц за виконавчим листом від 09.10.2015 року було відкрито виконавче провадження № 58215936 про стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за договором кредиту в розмірі 1 147 841,82 грн., а також судових витрат в розмірі 3654,00 грн.

Як зазначає заявник, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження з`ясувалось, що вся кореспонденція направляється йому за адресою: АДРЕСА_1 , хоча стягувачу та приватному виконавцю відомо його нинішнє місце реєстрації (проживання) за адресою: АДРЕСА_2 від 17.04.2018 року із передчасно винесених постанов, які скасовані судом. Також, станом на 11.02.2019 року копію постанови про відкриття виконавчого провадження йому не надіслано. В той же час, приватним виконавцем активно проводяться виконавчі дії, в тому числі накладено арешт на його зарплатний рахунок та майно.

Заявник вважає дії приватного виконавця неправомірними, оскільки не доведення до відома боржника інформації щодо наявності відкритого виконавчого провадження та не направлення рекомендованим листом копії постанови про відкриття виконавчого провадження порушило його законні права та інтереси. Про існування виконавчого провадження він дізнався лише від представника, який ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, оскільки приватним виконавцем не було направлено йому копію постанови про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого він несвоєчасно дізнався про його існування. Так, 31.01.2019 року його батьками був отриманий лист від приватного виконавця Кісельової В.В., однак, з часу відкриття виконавчого провадження він не отримував жодних листів та будь-яких інших документів, з яких було б зрозуміло, що стосовно нього відкрито виконавче провадження. Відтак, приватний виконавець, виконуючи рішення, не пересвідчилась в отриманні ним копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, заявник зазначає про те, що 28.01.2019 року приватним виконавцем Кісельовою В.В. було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках в АТ «ОТП Банк», АТ КБ «ПриватБанк» та всіх інших відкритих рахунках та ін., які йому належать. При цьому, в постанові зазначено адресу, за якою він не зареєстрований/не проживає та яка не має до нього жодного відношення. Враховуючи, що вищевказані рахунки використовуються винятково для нарахування та виплати заробітної плати за основним місцем роботи, то накладення арешту на зарплатний банківський рахунок позбавляє його можливості отримувати заробітну плату, а інші доходи у нього відсутні. На його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей та дружина і арешт заробітної плати позбавляє його родину коштів для існування. Заявник зауважує, що приватному виконавцю було достеменно відомо від його представника, що кошти на вказаних рахунках є такими, що отримуються ним в якості заробітної плати. Незважаючи на це, постановою приватного виконавця з його рахунку у ПАТ «ОТП Банк» було перераховано 23 564,72 грн. на депозитний рахунок приватного виконавця для розподілу між стягувачем та виконавцем. Також, 14.02.2019 року з його рахунку у ПАТ КБ «ПриватБанк» було перераховано 95 824,08 грн. на депозитний рахунок приватного виконавця для розподілу між стягувачем та виконавцем. Зазначені дії приватного виконавця заявник вважає передчасними, неправомірними, незаконними та такими, що не відповідають ст.ст.68-70 ЗУ «Про виконавче провадження».

Заявник вказує і на те, що з 18.04.2018 року стягувачем (новим кредитором) в межах вищевказаного виконавчого провадження могла бути виключно ОСОБА_4 , після 18.04.2018 року ПАТ «Дельта Банк» не мав права подавати виконавчий лист на виконання, оскільки вже не був кредитором. Порушення виконавчого провадження приватним виконавцем здійснено незаконно на підставі заяви стягувача ПАТ «Дельта Банк», оскільки з 18.04.2018 року на підставі договору купівлі-продажу майнових прав новим та належним стягувачем була ОСОБА_4 , що також в порядку ЗУ «Про виконавче провадження» є підставою для визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та всіх інших процесуальних документів.

Також, заявник посилається і на те, що 28.01.2019 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все його нерухоме майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 1 266 645,40 грн. У даній постанові також вказана адреса, яка не відповідає його місцю реєстрації/проживання та не має до нього відношення. Крім того, 28.01.2019 року приватним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника, згідно якої встановлено, що за боржником зареєстрований автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 , та оголошено даний автомобіль в розшук. Заявник вважає, що вказані постанови також винесено з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Посилаючись на викладені обставини, заявник просить задовольнити його вимоги, а саме:

1.Визнати неправомірними дії приватного виконавця, які виразились у неналежному повідомленні боржника про винесення процесуальних документів по виконавчому провадженню № 58215936 від 28.01.2019 року, накладенні арешту на зарплатні кошти та у зверненні стягнення на грошові кошти, що є заробітною платою;

2.Визнати неправомірними та скасувати постанову приватного виконавця від 28.01.2019 року про арешт коштів боржника; постанову приватного виконавця від 28.01.2019 року про арешт майна боржника; постанову приватного виконавця від 28.01.2019 року про арешт майна боржника; постанову приватного виконавця про розшук майна боржника від 28.01.2019 року та всі інші процесуальні документи, винесені приватним виконавцем у виконавчому провадження № 58215936;

3.Зобов`язати приватного виконавця повернути зарплатні грошові кошти в розмірі 23 564,72 грн., які були стягнуті з рахунку в АТ «ОТП Банк» на депозитний рахунок приватного виконавця для розподілу між стягувачем та виконавцем;

4.Зобов`язати приватного виконавця повернути зарплатні грошові кошти в розмірі 95 824,08 грн., які були стягнуті з рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» на депозитний рахунок приватного виконавця для розподілу між стягувачем та виконавцем.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 06.03.2019 року відкрито провадження у справі.

28.03.2019 року до суду надійшли заперечення ОСОБА_4 на скаргу, в якій остання зазначає про пропуск заявником строку звернення до суду, а також вказує на те, що твердження заявника спростовуються матеріалами виконавчого провадження, зокрема, даний виконавчий лист пред`являється на виконання вже втретє, а відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачем є вона. Крім того, ОСОБА_4 вказує на те, що у виконавчому документі зазначено адресу боржника: АДРЕСА_1 , за якою приватний виконавець направляє документи виконавчого провадження. Матеріали справи не містять доказів, що на виконання вимог ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник надавав приватному виконавцю заяву про зміну адреси, а тому надсилання приватним виконавцем документів виконавчого провадження боржнику за його адресою, зазначеною у виконавчому документі, є правомірним. ОСОБА_4 зауважила і на те, що щодо скасування постанов приватного виконавця про накладення арешту на кошти боржника, на майно боржника, про розшук майна боржника заявник не наводить жодних обґрунтованих підстав для їх протиправності та скасування. Отже, приватним виконавцем вживаються передбачені ст.10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання рішення. Доводи ж боржника про те, що він позбавлений можливості отримувати заробітну плату не відповідають дійсності, оскільки після того, як на адресу приватного виконавця надійшла інформація, що рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» має спеціальний режим використання та використовується для отримання заробітної плати боржнику, приватним виконавцем 18.02.2019 року винесена постанова про зняття арешту з даного рахунку. На думку ОСОБА_4 вищевикладене свідчить про те, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів порушення приватним виконавцем його прав, а дії приватного виконавця вчинені відповідно до закону та в межах повноважень, в зв`язку з чим просила в задоволені скарги відмовити.

12.04.2019 року до суду надійшли письмові пояснення заявника на заперечення заінтересованої особи, в яких заявник зазначає про те, що скарга подана з дотриманням встановлених строків, а також посилається на обставини, викладені у скарзі.

17.04.2019 року до суду надійшов відзив приватного виконавця Кісельової В.В. на скаргу, в якому остання зазначає про пропуск заявником встановленого строку для звернення зі скаргою. Приватним виконавцем зазначено і про те, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження разом з постановою про арешт коштів боржника від 28.01.2019 року було направлено на дві поштові адреси боржника: АДРЕСА_1 , та адресу: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідними фіскальними чеками та довідкою про відстеження поштових відправлень. А тому твердження заявника про неповідомлення про відкриття виконавчого провадження є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи, а тому вимоги заявника в цій частині є безпідставними. Твердження заявника про те, що стягувачем у виконавчому провадженні є ПАТ «Дельта Банк» також не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами виконавчого провадження.

Щодо накладення арешту на рахунки заявника, то приватний виконавець зазначає про те, що стягувач, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.7 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», у своїй заяві зазначив, що йому відомо про наявні рахунки боржника у банківських установах, при цьому не було вказано, що будь-який з рахунків має спеціальний режим використання. Відтак, постанову про арешт коштів боржника нею винесено у чіткій відповідності до ч.7 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому її дії є правомірними. Це ж саме стосується і накладення арешту на автомобіль заявника, оскільки про його наявність було зазначено у заяві стягувача, а інформація отримана з попереднього виконавчого провадження, тому наявні були підстави для оголошення майна у розшук. Що стосується вимог заявника про зобов`язання повернути зарплаті кошти, які були стягнуті з його рахунку в АТ «ОТП Банк» та АТ КБ «ПриватБанк», то заявником зазначені вимоги жодним чином не обґрунтовано, а також не доведено, що стягнуті кошти є коштами, які отримані в якості заробітної плати. Крім того, у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження 15.02.2019 року було здійснено розподіл стягнутих з боржника коштів та перераховано відшкодування витрат виконавчого провадження, перераховано кошти стягувачу та стягнуто основну винагороду приватного виконавця. Таким чином, списані грошові кошти на день розгляду скарги відсутні на депозитному рахунку приватного виконавця, а тому повернення цих коштів не може бути здійснено. Посилаючись на викладені обставини, приватний виконавець Кісельова В.В. просила відмовити в задоволенні скарги.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 16.05.2019 року зупинено стягнення у виконавчому провадженні до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_6 вимоги скарги підтримав та уточнив, просив виключити п.5 прохальної частини скарги та не розглядати його.

Приватний виконавець Кісельова В.В. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала та просила відмовити в її задоволенні.

Представник заінтересованої особи Кушнір В.Д ОСОБА_7 скаргу не визнала та просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та копію матеріалів виконавчого провадження, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на об`єктивному розгляді справи, керуючись законом, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 28.01.2019 року ОСОБА_4 звернулась до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Кісельової В.В. з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 754/14972/14-ц, виданого 09.10.2015 року Деснянським районним судом м.Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за договором кредиту в розмірі 1 147 841,82 грн., судових витрат в розмірі 3 654,00 грн. У даній заяві зазначено дві адреси боржника, а також вказано про наявність банківських рахунків та автомобіля «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.67, 68).

До вказаної заяви ОСОБА_4 надано копію ухвали Деснянського районного суду м.Києва від 09.07.2018 року та копію ухвали Апеляційного суду м.Києва від 10.09.2018 року, відповідно до яких здійснено заміну сторони виконавчого провадження, а саме замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником - ОСОБА_4 (а.с.71-72, 73-74).

28.01.2019 року на підставі вищевказаних документів приватним виконавцем Кісельовою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58215936, яку направлено до відома стягувачу та боржнику за двома адресами, а саме: АДРЕСА_1 та: АДРЕСА_3 (а.с.75, 76, 77, 78, 79, 80, 81).

Також, 28.01.2019 року приватним виконавцем було винесено постанови про арешт майна боржника, а саме нерухомого майна, про арешт майна боржника - автомобіля «Тойота», а також про розшук майна боржника - вищевказаного автомобіля. Копії вказаний постанов також направлено боржнику за двома адресами (а.с.90, 91, 92).

Крім того, 28.01.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках в АТ «ОТП Банк» та АТ КБ «ПриватБанк», зазначені в заяві про відкриття виконавчого провадження. Копію вказаної постанови направлено боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документів: АДРЕСА_4 (а.с.84, 85).

15.02.2019 року до приватного виконавця Кісельової В.В. надійшла заява представника заявника ОСОБА_6 про зняття арешту з рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.118).

18.02.2019 року приватним виконавцем знято арешт з рахунку заявника в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.121).

Заявник, звертаючись до суду з даною скаргою, просить задовольнити його вимоги та визнати протиправними дії приватного виконавця, а також скасувати постанови від 28.01.2019 року про відкриття виконавчого провадження, накладенні арештів та оголошення розшуку, посилаючись на неправомірність дій приватного виконавця, що виразились у неповідомленні про відкриття виконавчого провадження та ненаправленні копій процесуальних документів.

Приватний виконавець та представник заінтересованої особи проти вказаних тверджень заперечували, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Суд вважає, що доводи заявника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно п.а) ч.1 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Як вбачається зі скарги та наявних матеріалів, копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а також копії інших постанов від 28.01.2019 року заявником отримано 01.03.2019 року та 04.03.2019 року (а.с.78, 79). Дану скаргу заявником направлено 11.02.2019 року після того, як йому стало відомо про існування виконавчого провадження, відкритого 28.01.2019 року. Відтак, суд приходить до висновку про те, що строк на звернення до суду з даною скаргою заявником не пропущено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частина 3 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до ч.5 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 7 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що приватним виконавцем при відкритті виконавчого провадження та направлення процесуальних документів боржнику дотримано вимог ст.ст.26, 28 ЗУ «Про виконавче провадження», що підтверджується вищенаведеними матеріалами виконавчого провадження, які спростовують твердження заявника та його представника про неправомірність дій приватного виконавця. Посилання заявника та його представника в якості обґрунтування вимог на те, що у постановах приватного виконавця зазначено адресу, за якою заявник не зареєстрований та не проживає, підстав для задоволення скарги не дає, оскільки дана адреса зазначена у виконавчому документі, а у передбаченому ЗУ «Про виконавче провадження» порядку з заявою про зміну місця проживання заявник до приватного виконавця не звертався. Що стосується тверджень заявника про неправомірність накладення арешту на банківський рахунок, призначений для виплати заробітної плати, то судом встановлено, що арешт на вказаний рахунок було накладено у відповідності до ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», відтак, його накладення було правомірним. Крім того, після звернення представника заявника з заявою та надання відповідних документів арешт було скасовано, відтак, вимога про скасування постанови в цій частині є неактуальною. Постанови приватного виконавця про арешт автомобіля боржника та оголошення розшуку майна також відповідають положенням ЗУ «Про виконавче провадження» і підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Враховуючи наведене, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні скарги, то ухвала суду від 16.05.2019 року про зупинення стягнення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 447-451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_3 , суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, стягувач: ОСОБА_4 , на дії приватного виконавця - відмовити.

Скасувати ухвалу судді Деснянського районного суду м.Києва від 16.05.2019 року про зупинення стягнення у виконавчому провадженні №58215936, що здійснюється на підставі виконавчого листа №754/14972/14-ц, виданого Деснянським районним судом м.Києва 09.10.2015 року, стягувач: ОСОБА_4 , боржник: ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 26 вересня 2019 року.

Суддя: