Ухвала суду № 84642498, 01.10.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/1147/19

Провадження № 1-кс/622/390/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019 року смт Золочів

Слідчий суддя Золочівського районного суду Харківської області Чернова О.В., за участю секретаря Вишневської О.П., в ході судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, розглянувши клопотання слідчого СВ Золочівського відділення поліції Дергачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Тесленка В.Ю., погоджене начальником Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Лещенко Д.Р., про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №12019220310000378 від 28.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2019 року до Золочівського районного суду Харківської області надійшло вказане клопотання слідчого СВ Золочівського відділення поліції Дергачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Тесленка В.Ю., погоджене начальником Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Лещенко Д.Р. в якому слідчий просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події 28.09.2019 року, а саме:1) два кухонні ножі, які упаковано у конверт білого кольору; 2) два сліди структури матеріалу із лакофарбного покриття відкосу внутрішньої сторони вікна у приміщенні кухні; 3) простирадло х/б світлого кольору; 4) пильний фрагмент сліду взуття на поверхні підлоги у приміщенні кухні на фото з масштабною лінійкою. Майно, на яке накладено арешт, помістити до камери зберігання речових доказів Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні СВ Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12019220310000378 від 28.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

27.09.2019 близько 23:00 години невідома особа проникла до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де, погрожуючи ножем, вимагав грошові кошти у останньої.

За даним фактом 28.09.2019 було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

В ході досудового розслідування 28.09.2019 в період часу з 09:05 по 12:00 годину було проведено огляд місця події на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено наступне майно: 1) два кухонні ножі, які упаковано у конверт білого кольору; 2) два сліди структури матеріалу із лакофарбного покриття відкосу внутрішньої сторони вікна у приміщенні кухні; 3) простирадло х/б світлого кольору; 4) пильний фрагмент сліду взуття на поверхні підлоги у приміщенні кухні на фото з масштабною лінійкою.

Частина 1 ст. 170 КПК України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі викладеного, враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що вилучене 28.09.2019 в ході проведення огляду місця події майно - може бути знаряддям та предметом вчинення кримінального правопорушення, зберігати на собі його сліди, тому повернення зазначеного майна (предметів), вилучених під час огляду, може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити встановлення об`єктивної істини.

В судове засідання прокурор, слідчий та власник майна не з`явилися, надавши суду заяви, в яких клопотання підтримали та просили задовольнити з наведених в клопотанні мотивів, справу просили розглядати за їх відсутності.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в межах якого подано до суду клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно із витягом з ЄРДР за №12019220310000378 від 28.09.2019 року кримінальне провадження розпочато на підставі повідомлення ОСОБА_1 від 28.09.2019 року про те, що 27.09.2019 року близько 23:00 години невідома особа проникла у приміщення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де погрожувала ножем ОСОБА_1 та вимагала грошові кошти. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст. 187 КК України. Слідчі, які здійснюють досудове розслідування: Тесленко В.Ю., Рибак О.В., П`явка О.В., Богдан О.В. Прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво: Лещенко Д.Р., Лаврова Ю.С., Колесник В.В., Кришталь С.В.

З протоколу огляду місця події від 28.09.2019 року вбачається, що під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено наступне: 1) два кухонні ножі, які упаковано у конверт білого кольору; 2) два сліди структури матеріалу із лакофарбного покриття відкосу внутрішньої сторони вікна у приміщенні кухні; 3) простирадло х/б світлого кольору; 4) пильний фрагмент сліду взуття на поверхні підлоги у приміщенні кухні на фото з масштабною лінійкою.

Постановою слідчого СВ Золочівського ВП Дергачівуського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Тесленка В.Ю. від 28.09.2019 року1) два кухонні ножі, які упаковано у конверт білого кольору; 2) два сліди структури матеріалу із лакофарбного покриття відкосу внутрішньої сторони вікна у приміщенні кухні; 3) простирадло х/б світлого кольору; 4) пильний фрагмент сліду взуття на поверхні підлоги у приміщенні кухні на фото з масштабною лінійкою визнано та приєднано до кримінального провадження №12019220310000378 як речовий доказ та поміщено до камери зберігання речових жоказів Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області.

Частина друга статті 167 КПК України встановлює, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Частина 1 ст.170 КПК України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи те, що вилучене 14.04.2019 року під час огляду місця події майно, відповідає вимогам, зазначеним у ст.167 КПК України, а також, враховуючи те, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, суд вважає, що необхідно накласти арешт на зазначене майно.

Керуючись ст. 98, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого Золочівського відділення поліції Дергачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Тесленка В.Ю., погоджене начальником Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Лещенко Д.Р. про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №12019220310000378 від 28.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 28.09.2019 року протоколом огляду місця події, а саме: 1) два кухонні ножі, які упаковано у конверт білого кольору; 2) два сліди структури матеріалу із лакофарбного покриття відкосу внутрішньої сторони вікна у приміщенні кухні; 3) простирадло х/б світлого кольору; 4) пильний фрагмент сліду взуття на поверхні підлоги у приміщенні кухні на фото з масштабною лінійкою.

Майно, на яке накладено арешт, помістити до камери зберігання речових доказів Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області.

Негайно передати ухвалу на виконання до Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області та надіслати потерпілій ОСОБА_1 . Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області Тесленка В.Ю. та начальника Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Лещенка Д.Р.

Арешт на вказане майно накласти до постановлення остаточного судового рішення в разі направлення обвинувального акту до суду або закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування з підстав, передбачених чинним законодавством, але в будь-якому разі не пізніше одного року з дня постановлення ухвали суду про арешт майна із забороною розпоряджання будь-яким чином.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя: Чернова О. В.