Рішення № 84642487, 18.09.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/466/19 р.

2/622/266/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2019 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (код ЄДРПОУ 39952398, адреса: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

02.05.2019 року представник позивача за довіреністю від 25.03.2019 року № 01 Васильєва Т.С. засобами поштового зв`язку звернулася до суду із вказаною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором позики в розмірі 42852,77 гривень та судовий збір у розмірі 1921,00 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача посилалася на те, що 15.03.2016 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 було укладено, в електронній формі, Договір позики №22264, відповідно до якого відповідач отримала позику у розмірі 1001,00 грн. на умовах визначених Договором на строк 30 днів. Оскільки відповідач своїх зобов`язань за Договором позики №22264 належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 04.04.2019 становить 42852,77 грн. та складається з: 1001,00 грн. основного боргу і 41851,77 грн. заборгованості за відсотками, враховуючи відмову ОСОБА_1 сплатити заборгованість у добровільному порядку, ТОВ «ВЕЛЛФІН» вимушено звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 11.05.2019 року відкрито провадження в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

У судове засідання 18.09.2019 року представник позивача за довіреністю від 25.03.2019 року № 01 Васильєва Т.С. не з`явилася, через канцелярію суду надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, розгляд справи просила проводити за відсутності позивача, не заперечувала роти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ісоєв М.Н. в судове засідання також не з`явилися, подали через канцелярію суду письмову заяву, в якій просили застосувати позовну давність та відмовити позивачу у позові. Розгляд справи прости без їх участі.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 27.10.2015 серія ІК №148 виданого Національною комісією, що здійснює Державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ТОВ «ВЕЛЛФІН» зареєстровано як фінансову установу.

18.11.2015 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ТОВ «Платежі онлайн» було укладено договір доручення №ФБ 211/11, відповідно до якого ТОВ «ВЕЛЛФІН» уповноважило ТОВ «Платежі онлайн» укладати угоди з Банками-еквайрами щодо проведення платежів клієнтів ТОВ «ВЕЛЛФІН» на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» з використанням сервісу Platon.

15.03.2016 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №22264. Відповідно до умов якого позика надається строком на 30 днів з нарахуванням відсотків за таким механізмом: 1,8% від суми позики, але не менше 40,00 грн. за перший день користування позикою; 1,8% від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п.1.2 цього Договору; 3,8% від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п.1.2 цього Договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до графіку розрахунків, що є не від`ємною частиною Договору позики №22264, сума договору становить 1001,00 грн., сума до сплати процентів 562,52 грн., дата погашення 14.04.2016 разом до сплати 1563,52 грн.

Згідно з повідомленням директора системи прийому платежів Platon, 03.04.2016 через систему прийому платежів Platon (ТОВ «Платежі Онлайн») було проведено успішно видачу займу на сайті CREDITUP.UA на карту ОСОБА_1 у розмірі 1001,00 грн.

Положенням ст.1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Виходячи з того, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження факту надання відповідачу позики за Договором №22264 та враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо зворотного з боку відповідача, вимога про стягнення основного боргу (суми по договору) у розмірі 1001,00 грн. є обгрунтованою.

Що ж до вимоги про стягнення нарахованих та не виплачених відсотків за користування позикою, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до висновку якого дійшла колегія суддів ВП/ВС у своїй постанові від 28.03.2019 прийнятої за результатами розгляду справи №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України,яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхиляє аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Отже, враховуючи вищезазначені норми матеріального права та позицію ВП/ВС висловлену у справі №444/9519/12, можна дійти висновку, що нарахування відсотків за ставкою визначеною Договором відбувається лише у період строку кредитування.

Оскільки позика ОСОБА_1 за Договором №22264 була надана строком на 30 днів, тобто до 14.04.2016 та враховуючи наявний в матеріалах графік розрахунків, який є не від`ємною частиною вищезазначеного Договору, з відповідача підлягають стягненню відсотки за процентною ставкою встановленому Договором за період з 15.03.2016 до 14.04.2016 у загальному розмірі 1563,52 грн.

Крім того, доречним буде зауважити на тому, що оскільки позиція позивача не містить відсилання на приписи ст.625 ЦК України, у суду відсутні підстави для застосування наслідків прострочення виконання зобов`язання визначені положенням вказаної норми.

Статті 256, 257, 261, 267 ЦК України надають поняття позовної давності, визначають загальний її строк, початок перебігу та наслідки пропуску. Так позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про застосування позовної давності до вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін». Відтак, оскільки між сторонами договір про надання кредиту було укладено 15 березня 2016 року строком на 1 місяць тобто до 14 квітня 2016 року, а позивач за захистом свого права звернувся з пропуском трирічного строку позовної давності лише 26 квітня 2019 року, суд відповідно до положень ч.3-4 ст.267 ЦК України, за відсутності доказів наявності поважної причини пропуску строку, відмовляє у позові, застосовуючи позовну давність.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог.

Виходячи з того, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (платіжне доручення №245) однак, враховуючи те, що заявлені позовні вимоги про стягнення суми у розмірі 42852,77 гривень задоволенню не підлягають, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача судових витрат.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст.ст.265,354,355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

Повний текст рішення суду виготовлено 27.09.2019 року.

Суддя О. С.Шабас