Рішення № 84642332, 30.09.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1928/19

Провадження № 2/638/2622/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.09.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т.В.

за участю секретаря Тарасової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості теплової енергії, -

встановив:

Позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 вартість спожитої теплової енергії у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 93 804 грн. 48 коп. за період з 01.03.2015 року по 31.12.2018 року, суму інфляційних витрат 1647, 98 грн., 3% річних у сумі 234, 51 грн., пеня у розмірі 13 055, 95 грн. , а також судовий збір у розмірі 1921 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20.10.2014 року належать нежитлові приміщення підвалу № 230б-1, 230 б -3-:-230 б-9 , 238 б-10, 238б-11, 239б-12, 239б-13 в літ. «В-6» загальною площею 147, 4 кв . м в житловому будинку АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання, яке здійснюється КП «Харківські теплові мережі». Відповідач безпідставно отримує теплову енергію за рахунок позивача, яку позивач подає у централізовану систему опалення та гарячого водопостачання житлового будинку, де розташоване приміщення відповідача.

01.04.2015 та 20.11.2017 року представниками КП «Харківські теплові мережі» складено акти обстеження про бездоговірне користування тепловою енергією. В акті обстеження системи теплопостачання представниками КП «Харківські теплові мережі» зроблено запис про те, що споживач зобов`язаний укласти договір про постачання теплової енергії. Однак, за період користування тепловою енергією з 01.03.2015 року по 31.12.2018 року включно, відповідачем спожито теплової енергії на суму 93 804 грн. 48 коп., а письмовий договір не укладено. За кожен розрахунковий період відповідачу направлялися платіжні вимоги-доручення про сплату за спожиту теплову енергію, що до цього часу не сплачені. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення опалення, що складені представниками позивача та житлово-експлуатаційної організації. З викладених підстав, просить позов задовольнити.

Представник позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» Пономарьова Н.В. надала суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, про дату та час судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи вважає, що позов комунального підприємства «Харківські теплові мережі» підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20.10.2014 року належать нежитлові приміщення підвалу № 230б-1, 230 б -3-:-230 б-9 , 238 б-10, 238б-11, 239б-12, 239б-13 в літ. «В-6» загальною площею 147, 4 кв . м в житловому будинку АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання, яке здійснюється КП «Харківські теплові мережі».Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» подає теплову енергію у централізовану систему опалення та гарячого водопостачання житлового будинку, де розташоване приміщення відповідача.

Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується відповідними актами, що складені представниками позивача та житлово-експлуатаційної організації, а саме актами підключення та відключення споживача № 173/6668 від 14.04.2015 року, № 173/9930 від 05.04.2016 р., № 173/12015 від 20.10.2016 р., № 173/13764 від 03.04.2017 р. , № 173/14526 від 27.10.2017 р., № 173/19380 від 10.04.2018 р., № 173/20135 від 30.10.2018 р.

01.04.2015 та 20.11.2017 року представниками КП «Харківські теплові мережі» складено акт обстеження системи теплопостачання об`єкта про бездоговірне користування тепловою енергією. В акті обстеження системи теплопостачання представниками КП «Харківські теплові мережі» зроблено запис про те, що споживач зобов`язаний укласти договір про постачання теплової енергії .

Відповідно до п. 14 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 встановлено обов`язок споживача теплової енергії щодо укладання договору з теплопостачальною організацією.

Відповідно до розрахунків, які надані позивачем, заборгованість відповідача за користування тепловою енергією за період з 01.03.2015 року по 31.12.2018 року складає 93 804, 48 грн.

Відповідно до частини 4 статті 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежитлові приміщення в житлових будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Правовідносини між сторонами підлягають регулюванню законом України «Про теплопостачання» та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, які розглядають теплову енергію як товарну продукцію, а також статті 714 ЦК України, так як приміщення є нежитловим.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статтях 6, 627 ЦК України визначено, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Згідно статті 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» визначено споживачем теплової енергії - фізичну особу, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до статті 19 закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно статті 40 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається з розрахунку наданого позивачем 3% річних становить 234, 51 грн., інфляційні витрати 1647, 98 грн. та пеня в розмірі 13 055, 95 грн.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 , 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач споживав теплову енергію , не відшкодував позивачеві її вартість, а тому позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості теплової енергії, а також суми інфляційних витрат , трьох процентів річних та пені підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір пов`язаний з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.525, 526, 530, 625, 626 ЦК України, ст.ст.64, 67, 68, 162 ЖК України, керуючись ст.ст. 4,5,11-13,81,141,265ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості теплової енергії- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , місце знаходження опалюваного приміщення АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_2 в ФХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) вартість спожитої теплової енергії за період з 01.03.2015 року по 31.12.2018 року в розмірі 93 804 (дев`яносто три тисячі вісімсот чотири ) гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , місце знаходження опалюваного приміщення АДРЕСА_1 )на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11,, р/р НОМЕР_3 в ФХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) три відсотки річних у сумі 234,15 грн., інфляційні витрати у сумі 1647, 98 грн. та пеня в розмірі 13 055, 95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , місце знаходження опалюваного приміщення АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11,, р/р НОМЕР_3 в ФХОУ АТ «Ощадбанк » м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривна 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Т.В. Штих.