Рішення № 8464143, 19.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/9719.01.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»

до           товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»

про           стягнення 25466,53 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Павлюк В.С. –представник за довіреністю №90 від 01.10.2009 року;

від відповідача: Панченко Н.В. –представник за довіреністю №16/4839 від 04.12.2009 року.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»про стягнення 25466,53 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів №05/ОП/03/2008.

07.04.2008 року позивач уклав з громадянином Таршиним Іваном Станіславовичем договір добровільного страхування наземного транспорту №10/17-1135, згідно якого було застраховано автомобіль марки Mitsubishi Lancer EVO IX Sport, д.н. АА 0451 CM, номер кузова JMBSJCT9A7U000266.

Позивач уклав з відповідачем рахунок-бордеро премій №02 від 01.05.2008 року переданих в перестрахування транспортних засобів, серед яких (п. 11 рахунку-бордеро премій №02 від 01.05.2008 року) перестраховано автомобіль Mitsubishi Lancer EVO IX Sport, д.н. АА 0451 CM. Розмір відповідальності відповідача по автомобілю Mitsubishi Lancer EVO IX Sport, д.н. АА 0451 CM, за даним рахунком-бордеро премій становить 29 912,76 грн.

04.06.2008 року громадянин Таршин І.С. повідомив ЗАТ «СК «Добробут та Захист»про настання страхового випадку, а саме: 31.05.2008 року на бульварі Перова у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено застрахований автомобіль Mitsubishi Lancer EVO IX Sport, д.н. АА 0451 CM. Позивач на виконання вимог договору листом №1900 від 04.06.2008 року повідомив відповідача про настання страхового випадку, прогнозована сума страхового відшкодування якого може перевищити 50 000,00 грн.

Позивач супровідним листом №2250 від 31.07.2008 року направив відповідачу пакет документів по врегулюванню страхового випадку з автомобілем Mitsubishi Lancer EVO IX Sport, д.н. АА 04 51 CM, та розрахунок належної з відповідача частки страхового відшкодування в сумі 21 972,82 грн.

Однак станом на момент звернення до суду відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань і не перерахував вказаної вище суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2009 року порушено провадження у справі № 33/97, розгляд справи призначено на 17.03.2009 року.

У судовому засіданні 17.03.2009 року задоволено клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи та оголошено перерву до 31.03.2009 року для надання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 31.03.2009 року оголошено перерву до 06.04.2009 року.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 06.04.2009 року та від 25.05.2009 року розгляд справи відкладався, а також судом зобов’язано Дніпровське РУ ГУ МВС в м. Києві надати суду копії матеріалів стосовно дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні 25.06.2009 року оголошено перерву до 15.09.2009 року.

30.06.2009 року до загального відділ канцелярії Господарського суду м. Києва від Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві надійшли матеріали №8287/08 за фактом дорожньо-транспортної пригоди.

У судових засіданнях 15.09.2009 року та 06.10.2009 року оголошувались перерви для надання додаткових доказів по справі.

Судове засідання, призначене до слухання на 09.11.2009 року, у зв’язку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному, не відбулося.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року та 26.11.2009 року розгляд справи відкладався.

27.11.2009 року до загального відділ канцелярії Господарського суду м. Києва від позивача надійшла копія договору №05/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року.

У судовому засіданні 19.01.2010 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.03.2008 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист»(перестрахувальник) та товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(перестраховик) було укладено договір №05/ОП/03/2008 облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 статті 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно з ч.1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до п.1.2 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року предметом цього договору є облігаторне (обов'язкове) пропорційне квотне перестрахування перестраховиком (відповідачем) частини відповідальності перестрахувальника (позивача), прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) згідно з ліцензією серії АВ №377414 від 14.12.2007 року, Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 11.12.2007 року.

Предметом договорів страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, зазначеними в договорі страхування, а також додатковим обладнанням до них.

Згідно з п.1.3 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року дія цього договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО транспортних засобів), які укладені перестрахувальником зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами) в період дії договору.

Пунктом 2.1 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року передбачено, що перестрахування здійснюється на облігаторній пропорційній основі відповідно до визначених в даному договорі квот.

Відповідно до п.2.8 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних рахунків-бордеро премій; рахунків-бордеро збитків та щоквартальних бордеро заявлених, але не сплачених збитків.

Згідно з п.2.9 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року відповідальність перестраховика за кожним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника, за винятком випадків, передбачених цим договором.

На підставі вищезазначених умов договору, позивачем було передано відповідачу у перестрахування, згідно з рахунком-бордеро премій №02 переданих в перестрахування від 01.05.2008 року за звітний період з 01.04.2008 року по 30.04.2008 року (обидві дати включно), ризик за договором страхування №10/17-1135 від 07.04.2008 року, який укладений позивачем з Таршиним І.С. по автомобілю Mitsubishi Lancer EVO IX Sport, д.н. АА 0451 CM на період з 07.04.2008 року по 06.04.2009 року.

Відповідно до п.11 рахунку-бордеро премій №02 від 01.05.2008 року страхова сума становить 249563,80 грн., перестрахувальна премія, що належить до сплати перестраховику –291,65 грн. та частка відповідальності перестраховика - 11,99%, що становить 29912,76 грн.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист» товариству з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»була виплачена перестрахувальна премія.

Як зазначено позивачем, 04.06.2008 року громадянин Таршин І.С. повідомив ЗАТ «СК «Добробут та Захист»про настання страхового випадку, а саме: 31.05.2008 року на бульварі Перова у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено застрахований автомобіль Mitsubishi Lancer EVO IX Sport, д.н. АА 0451 CM.

Листом вих. №1900 від 04.06.2008 року (вх. №4835 від 04.04.2008 року) позивач повідомив відповідача про страховий випадок та зазначив, що попередня сума збитку становить 50000,00 грн. «касовий збиток».

Відповідно до п.4.4 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року цим договором встановлюється касовий збиток перестрахувальнику, який становить 50000,00 грн.

Касовий збиток –розмір страхового відшкодування, при перевищенні якого перестраховик, при оформленні обґрунтованого розрахунку страхового відшкодування, після заяви перестрахувальника на виплату страхового відшкодування, сплачує свою частку відшкодування перестрахувальнику раніше, ніж перестрахувальник зробить виплату страхового відшкодування.

Після проведення розрахунків зі страхувальником (вигодонабувачем), перестрахувальник направляє перестраховику копії відповідних платіжних документів та документів, зазначених в п.4.2.5 цього договору, в термін 10 робочих днів з дня виплати страхового відшкодування.

Згідно з п.4.3 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року збитки, сума страхового відшкодування за якими, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати 50000,00 грн. врегульовується окремо (індивідуально).

Врегулювання збитків, сума страхового відшкодування за якими, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати 50000,00 грн. здійснюється наступним чином:

- При отриманні перестрахувальником інформації від страхувальника (його довіреної особи) про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, перестрахувальник зобов’язаний протягом 5-ти робочих днів сповістити про це страховика (п.4.3.1 договору).

Повідомлення повинно містити інформацію про дату, місце та обставини настання страхового випадку, номер договору страхування, назву страхувальника, страхову суму та попередній прогнозований розмір страхового відшкодування.

Факт належного повідомлення відповідача про страховий випадок відповідачем не заперечувався.

- Перестраховик, після отримання від перестрахувальника повідомлення про настання збитку, має право направити свого представника для участі у розслідуванні такого страхового випадку (п.4.3.2 договору).

- Після проведення розслідування причин настання страхового випадку та визначення розміру збитку, перестрахувальник оформляє всі необхідні документи на приймає рішення щодо виплати (відмови в виплаті) страхового відшкодування (п.4.3.3 договору).

- Після проведення виплати страхового відшкодування перестрахувальник направляє перестраховику копії документів, складених в процесі врегулювання даного збитку, в термін, передбачений цим договором. При цьому, копії документів, що надаються перестраховику, мають бути завірені підписом уповноваженої особи та печаткою перестрахувальника (п.4.3.4 договору).

28.07.2008 року позивач виплатив Таршину І.С. страхове відшкодування згідно полісу №10/17-1135 від 07.04.2008 року та страхового акту №484/07/08 від 23.07.2008 року, в розмірі 182839,57 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером № 140 від 28.07.2008 року.

Відповідно до п.3.4.5 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року перестраховик зобов’язаний відшкодувати перестрахувальнику свою частку у витратах перестрахувальника на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розмірів збитку (оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки ДАІ, тощо).

Листом вих. № 2250 від 31.07.2008 року позивач просив відповідача здійснити виплату частки страхового відшкодування в розмірі 21972,82 грн. та надав копії необхідних документів.

Факт отримання вищезазначеного листа відповідачем не заперечувався.

Згідно з п.3.4.4 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року перестраховик зобов’язаний протягом 5-ти робочих днів з дня отримання від перестрахувальника документів на виплату страхового відшкодування (у випадку, якщо страховий випадок розглядається окремо відповідно до п.4.3 цього договору) сплатити свою частину страхового відшкодування.

Листом вих. № 2596 від 09.10.2008 року позивач повторно просив відповідача здійснити виплату частки страхового відшкодування в розмірі 21972,82 грн. та надав копії необхідних документів.

У відповідь листом вих. № 5480 від 09.12.2008 року відповідач просив позивача надати пояснення причин відсутності в наданих матеріалах документів щодо перевірки швидкості руху автомобілю в момент страхового випадку, а також, надіслати документ, що підтверджує вартість залишків автомобіля, придатних для подальшого використання, в розмірі 8000,00 грн.

Листом вих. № 3336 від 12.12.2008 року (вх. 11741 від 16.12.2008 року) позивач надав пояснення відповідачу, в яких зазначив, що зважаючи на відсутність факту порушення водієм Таршиним І.С. п.12.4 ПДР щодо перевищення швидкості руху в населених пунктах, ЗАТ «СК «Добробут та Захист»не здійснювало перевірку швидкості руху автомобіля на момент страхового випадку. Щодо надання документу «пропозиції кінцевого оцінювання», то він був наданий разом з листом №2250 від 31.07.2008 року. Проте, надано повторно копію «пропозицію остаточної ціни»виконаної ТОВ «Українсько-Польське підприємство АВТОонлайн»від 09.07.2008 року.

Таким чином, судом встановлено, що усі необхідні документи були надані позивачем відповідачу 31.07.2008 року.

В своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що оскільки страховик, маючи за договором страхування право самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку, не скористався ним, то постає питання кваліфікації сплаченого відшкодування як компромісного збитку (п.3.3.7.2 договору перестрахування), не погодженого письмово із перестраховиком, що дає право відмовити у сплаті частки перестраховика за даним випадком.

Судом встановлено, що чинним законодавством не передбачено визначення терміну компромісний збиток.

Проте, відповідно до п. 3.3.7 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року перестраховик має право не приймати участі у сплаті компромісних збитків, які були сплачені перестрахувальником без письмової згоди перестраховика.

Під сплатою «компромісного збитку»розуміється сплата перестрахувальником страхового відшкодування в наступному випадку: якщо перестрахувальник, згідно з умовами укладеного договору страхування, Правилами страхування перестрахувальника та законодавством України, мав підстави для відмови в виплаті або зменшенні розміру страхового відшкодування, але не скористався такими підставами (п.3.3.7.2 договору).

Суд, вважає вищезазначене посилання відповідача необґрунтованим, оскільки ні в повідомленні про страховий випадок вих. №1900 від 04.06.2008 року ні в листах № 2250 від 31.07.2008 року та №2596 від 09.12.2008 року не зазначалося, що страхове відшкодування здійснюється на компромісній основі.

Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Інспектора дізнання ВДАІ з обслуговування Дніпровського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України у м. Києві лейтенанта міліції Шарлай С.В. від 09.06.2008 року, встановлено, що ДТП сталося внаслідок недодержанням вимог п.12.1, 13.1 ПДР України з боку водія Таршин І.С.

Як встановлено судом, адміністративні матеріали відносно Таршина І.С. до Дніпровського районного суду м. Києва не направлялися та не розглядалися останнім.

Відповідно до п.12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Оскільки, водієм Таршиним І.С. порушено п.12.1, а не п.12.4 ПДР України (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.), тому суд вважає, що у позивача була відсутня необхідність здійснювати перевірку швидкості руху автомобіля на момент страхового випадку.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 21972,82 грн. по договору №05/ОП/03/2008 облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів від 01.03.2008 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3493,71 грн. та посилається на п.11.2 договору.

Відповідно до п.11.2 договору № 02/ОП/03/2008 від 01.03.2008 року сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених цим договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки. Пеня сплачується за письмовою вимогою сторони, яка повинна була своєчасно одержати платіж.

Оскільки, позивачем не надано жодного письмового доказу щодо направлення вимоги відповідачу про сплату пені як передбачили сторони в договорі, тому, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3493,71 грн. не підлягає задоволенню.

Частина 2 статті 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 34,94 грн., на відповідача –219,73 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 16,19 грн., на відповідача –101,81 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ч.2 ст.34, ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, р/р 26508063794100 у відділенні №537 АКІБ «УкрСиббанк»м. Київ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32382598) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»(юридична адреса: 02232, м. Київ, вул. Бальзака, 81/1, поштова адреса: 02098, м. Київ, вул. Шумського, буд. 1, код ЄДРПОУ 31571133) основний борг в розмірі 21972 (двадцять одна тисяча дев’ятсот сімдесят дві) грн. 82 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 73 коп. та 101 (сто одна) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 3493,71 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 24.02.2010 року.