Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/53223.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс»
до
Третя особа Відкритого акціонерного товариства Тресту «Київміськбуд-2»
Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд»
провизнання частково недійсним договору № 152 від 04.06.2007 року та стягнення 28 088, 13 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін: Від позивача: Пранципал О.С. –представник за довіреністю від 19.05.2009 року; Від відповідача:
Від третьої особи:Мазепа Н.М. –представник за довіреністю від 03.06.2009 року;
Деповець Л.О. –представник за довіреністю ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс»до Відкритого акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 2»про визнання частково недійсним договору № 152 від 04.06.2007 року та стягнення заборгованості у розмірі 28088, 13 грн., з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за виконані роботи.
В обґрунтування позовних вимог про визнання частково недійсним пункту договору позивач зазначає, що умова договору про оплату 10% відкладених платежів після проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами, не відповідає чинному законодавству. У спірному договорі сторони визначили строк виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати 10% відкладених платежів вказівкою на проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами. Проте, на думку позивача, така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона не залежить від позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 10.11.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 21.10.2009 року та надав усні пояснення.
Представник відповідача у судове засідання 10.11.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 21.10.2009 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 01.12.2009 року.
Представник позивача 13.11.2009 року через загальний відділ діловодства суду подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд визнати частково недійсним договір № 152 від 04.06.2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством Трестом «Київміськбуд-2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс», а саме: п. 5.3 договору № 152 від 04.06.2007 року в частині слів «та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами».
Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, судом прийняті подані позивачем уточнення позовних вимог.
Представники сторін у судовому засіданні 01.12.2009 року заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.
Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.
У судовому засіданні 01.12.2009 року оголошено перерву до 21.12.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 21.12.2009 року надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.12.2009 року подав витребувані судом докази та надав усні заперечення. Зокрема, відповідач зазначив про те, що генпідрядником за договором № 57 від 26.07.2004 року, в межах якого було укладено договір № 152 від 04.06.2007 року, є АТХК «Київміськбуд», який зобов’язаний проводити розрахунки за виконані підрядні роботи.
Ухвалою суду від 21.12.2009 року залучено АТХК «Київміськбуд»у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відкладено розгляд справи на 19.01.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 19.01.2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.01.2010 року зазначив, що 23.11.2009 року ним було отримано від АТ ХК «Київміськбуд»листа, яким повідомлялося про результати проведеної Рахунковою палатою України аудиторської перевірки, щодо ефективності використання бюджетних коштів, виділених на реконструкцію та надбудову будинку, розташованого у м. Києві, по вул. Солом’янський, 2-А для розміщення Апеляційного суду м. Києва у період з 01.01.2003 року по травень 2008 року. За результатами перевірки було встановлено завищення витрат по даному об’єкту на 1048500, 00 грн. Крім того, АТ ХК «Київміськбуд»має заборгованість перед відповідачем за виконані підрядні роботи на суму 922300, 14 грн. Враховуючи зазначене, відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з АТ ХК «Київміськбуд»заборгованості за виконані роботи на об’єкті «Апеляційний суд м. Києва». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2009 року було порушено провадження по даній справі № 16/573.
Оскільки, обсяги робіт виконаних позивачем є предметом спору по справі № 16/573, відповідач просить суд зупинити провадження по справі № 27/532 до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 16/573.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 27/532, оскільки, як вбачається із акту № 26-10/47 від 03.07.2008 року перевіркою Рахункової палати України встановлено завищення обсягів робіт, які виконані відповідачем за зобов’язаннями з третьою особою, а отже факти встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва по справі № 16/573 не будуть мати преюдиційного значення для вирішення по суті справи № 27/532.
Представник третьої особи у судове засідання 19.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 21.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2010 року відкладено розгляд справи до 08.02.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.02.2010 року проти позову заперечує та просить суд у позові відмовити.
Представник третьої особи у судовому засіданні 08.02.2010 року надав пояснення, відповідно до яких зазначив, що перевіркою Рахункової палати України було виявлення завищення обсягу робіт на об’єкті «Апеляційний суд м. Києва», що потягло за собою повернення зайво сплачених коштів генпідрядником замовнику.
У судовому засіданні 08.02.2010 року оголошено перерву до 23.02.2010 року
18.02.2010 року через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до яких просить суд визнати частково недійсним договір № 152 від 04.06.2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством Трестом «Київміськбуд-2»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс», а саме: п. 5.3 договору № 152 від 04.06.2007 року в частині слів «та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами»та п. 2.5 в частині слів «за результатами перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами».
Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем уточнення позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
04.06.2007 року між Відкритим акціонерним товариством Трестом «Київміськбуд-2»(надалі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс»(надалі - субпідрядник) був укладений договір на виконання оздоблювальних робіт № 152 (надалі –договір), за яким підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов’язання в межах виділених капіталовкладень, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил в обумовлений договором строк виконати оздоблювальні роботи приміщень на об’єкті: «Апеляційний суд м. Києва», що розташований за адресою: вулиця Солом’янська, 2-а в Солом’янському районі м. Києва.
Відповідно до п. 6.1 договору субпідрядник до 25 числа звітного місяця складає та передає уповноваженому представникові підрядника акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та акти технічного приймання робіт з обов’язковим відображенням геометричних розмірів конструкцій і оцінки якості робіт.
На виконання умов договору сторони підписали та скріпили печатками акти приймання виконаних підрядних робіт за червень 2007 року –січень 2008 року та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2007 року –січень 2008 року на загальну суму 1986544, 80 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору підрядник щомісяця здійснює платежі в розмірі 90% вартості виконаних робіт, протягом 20 календарних днів, з урахуванням авансових платежів після надходження коштів від генпідрядника, на підставі підписаних повноважними представниками сторін:
- акта виконаних робіт (форма КБ-2в) з наданням відповідної виконавчої документації (актів технічного приймання робіт з обов’язковим відображенням геометричних розмірів конструкцій, оцінки якості робіт);
- довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).
Згідно із п. 5.4 договору підрядник щомісяця при розрахунках з субпідрядником утримує з вартості виконаних робіт за надані послуги генпідряду кошти в розмірі 7% від вартості будівельно-монтажних робіт з ПДВ.
Пунктом 5.3 договору встановлено, що накопичені за період будівництва 10% відкладених платежів (зараховується як гарантія виконання доручених обсягів робіт у відповідності з СНиП та ТУ та резерв на проведення перевірок контролюючими органами обсягів та вартості виконаних робіт) сплачуються через рік після закінчення робіт та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами.
Відповідач частково розрахувався за виконані роботи перерахувавши позивачу 1314660, 85 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи. Крім того, сторонами були підписані протоколи погашення взаємної заборгованості, відповідно до яких було погашено заборгованість Відкритого акціонерного товариства Тресту «Київміськбуд-2»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс»за виконанні роботи по будівництву Апеляційного суду на загальну суму 504737, 72 грн.
Таким чином, з урахуванням утриманих 7% послуг генпідрядника у сумі 139058, 10 грн. заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 088, 13 грн. (1986544, 80 грн. –1314660, 85 грн. –504737, 72 грн. –139058, 10 грн.).
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.
Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
В своїх запереченнях на позовні вимоги відповідач посилається на п. 5.3 договору, відповідно до якого оплата накопичених за період будівництва 10% відкладених платежів, здійснюється через рік після закінчення та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами.
Водночас зазначені перевірки здійснені ще не були, а тому строк оплати 10% відкладених платежів не настав.
Підтримуючі позовні вимоги позивач посилається на те, що у спірному договорі сторони визначили строк виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати 10% відкладених платежів вказівкою на проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами. Проте, така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона не залежить від позивача. А тому, останній просить суд визнати частково недійсним договір № 152 від 04.06.2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством Трестом «Київміськбуд-2»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс», а саме: п. 5.3 договору № 152 від 04.06.2007 року в частині слів «та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами»та п. 2.5 в частині слів «за результатами перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами».
У п. 5.3 договору сторони погодили, що накопичені за період будівництва 10% відкладених платежів (зараховується як гарантія виконання доручених обсягів робіт у відповідності з СНиП та ТУ та резерв на проведення перевірок контролюючими органами обсягів та вартості виконаних робіт) сплачуються через рік після закінчення робіт та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами.
Крім того, відповідно до п. 2.5 договору встановлено, що кінцева ціна договору та окремих видів робіт буде визначена за результатами перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, при укладенні договору позивач не заперечував проти умов договору, зокрема п. п. 2.5 та 5.3. протокол розбіжностей сторонами не складався та не підписувався.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Даний договір спрямований на реальнее настання правових наслідків, а сааме виконання зазначених в договорі обсягів робіт та оплату цих робіт.
Згідно з ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Отже, договір на виконання оздоблювальних робіт № 152 від 04.06.2007 року укладений сторонами з відкладальною обставиною щодо оплати 10% відкладених платежів, які сплачуються через рік після перевірки обсягу та вартості робіт.
Позивачем, відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірне положення пункту договору не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Враховуючи викладене, вказані в позові обставини не можуть бути підставою для визнання частково недійсним договір № 152 від 04.06.2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством Трестом «Київміськбуд-2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс», а саме: п. 5.3 договору № 152 від 04.06.2007 року в частині слів «та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами» та п. 2.5 в частині слів «за результатами перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами», а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Водночас, як було вищезазначено, накопичені за період будівництва 10% відкладених платежів (зараховується як гарантія виконання доручених обсягів робіт у відповідності з СНиП та ТУ та резерв на проведення перевірок контролюючими органами обсягів та вартості виконаних робіт) сплачуються через рік після закінчення робіт та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами. В разі неякісно виконаних робіт їх обсяги і вартість знімаються з оплати та виконання.
Враховуючи зазначене, відповідач повинен був здійснити оплату 10% відкладених платежів через рік після закінчення робіт та проведення перевірок Київдержекспертизою, КРУ та іншими контролюючими органами.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач виконав роботи передбачені договором № 152 від 04.06.2007 року у повному обсязі у січні 2008 року.
В той же час, відповідач доказів замовлення проведення перевірки виконаних позивачем робіт в Київдержеспертизі у встановлений договором строк, не надав. Отже, судом вбачається, що відповідач не скористався своїм правом перевірити обсяги та вартість виконаних позивачем робіт, а тому оплаті підлягають обсяги та вартість робіт, встановлених в актах приймання виконаних підрядних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робіт.
Беручи до уваги, що позивач виконав повний обсяг робіт у січні 2008 року, тому відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за виконанні роботи у строк до січня 2009 року включно.
Відповідач доказів повного виконання договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.
В своїх поясненнях по суті справи відповідач зазначає, що згідно акту перевірки використання бюджетних коштів № 26-10/47 від 03.07.2008 року проведеною Рахунковою палатою України встановлено завищення обсягів робіт на об’єкті Апеляційний суд м. Києва.
Однак, як вбачається із зазначеного акту, неможливо встановити, що завищенні обсяги саме по роботах, які виконував позивач, оскільки дана перевірка проводилася з метою встановлення правильності використання бюджетних коштів, виділених на реконструкцію та надбудову будинку, розташованого у м. Києві по вул. Солом’янській, 2-а для розміщення Апеляційного суду м. Києва Відкритим акціонерним товариством Трестом «Київміськбуд-2», а не позивачем.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 28088, 13 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 837, 838, 854 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Тресту «Київміськбуд-2»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 26-А; код ЄДРПОУ 04012661) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК-Будсервіс»(03150, м. Київ, вул. Горького, 157; код ЄДРПОУ 30631882) заборгованість у розмірі 28 088 (двадцять вісім тисяч вісімдесят вісім) грн. 13 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 280 (двісті вісімдесят) грн. 88 коп., та 181 (сто вісімдесят одна) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
СуддяДідиченко М.А.
Судове рішення № 8464032, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/532. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: