Рішення № 84639107, 03.09.2019, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 752/5561/19

Провадження № 2/366/531/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 вересня 2019 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Тетервак Н.А.,

при секретарі - Німченко Н.Ю.,

розглянувши в смт.Іванків Київської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в особі представника позивача Трофімової ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу),

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 11810,12 грн. (одинадцять тисяч вісімсот десять гривень дванадцять копійок) та судовий збір в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 06 вересня 2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (надалі Позивач) та ОСОБА_3 (надалі Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних № АК . 4934833 (надалі Договір).

Згідно умов Договору ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» взяло на себе обов`язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпечуваного транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов`язався, дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України «Про обов`язкове загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

24 грудня 2016 року в м.Київ по вул.Антоновича,176 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Kia Rio», державний реєстраційним номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 (далі Потерпілий) та застрахованого автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (далі Відповідач).

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

До ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернувся ОСОБА_4 із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.

Позивач на підставі страхового акту та розрахунки суми страхового відшкодування здійснив виплату на користь потерпілого в розмірі 11810,12 грн. (одинадцять тисяч вісімсот десять гривень дванадцять копійок).

Відповідач не повідомив Позивача про дорожньо-транспортну пригоду. Страховика повідомлено про страховий випадок від Потерпілого, через значний проміжок часу - 02.02.2017 року, згідно заяви про настання страхового випадку.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором страхування, що призвело до порушення прав Позивача на відшкодування шкоди.

На адресу ОСОБА_2 було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування, однак зазначена вимога була повністю проігнорована, та жодних дій спрямованих на врегулювання даного питання в досудовому порядку з боку Відповідача не було здійснено.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає страхове відшкодування, що є порушенням законних прав та інтересів ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та змушує Позивача звертатися до суду з даним позовом.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 12 червня 2019 року відкрито провадження в справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.30-31).

27 серпня 2019 року на адресу суду надійшов від ОСОБА_2 Відзив на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позову ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та розглянути справу в його відсутності.

В судове засідання представник позивача не з`явився про місце, день та час слухання справи повідомлений вчасно. Звернувся до суду із клопотанням, в якому просить справу розглядати без представника, не заперечує проти винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надіславши до суду відзив, та просить суд розглядати справу без його участі. Відзив надісланий з порушенням строків, передбачених ч.7 ст.178 ЦПК України, а тому суд не бере його до уваги.

Крім того, в своєму відзиві відповідач просить суд проводити розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 27 серпня 2019 року, дане клопотання відповідача було залишено без задоволення.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України «у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно вимог ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 06 вересня 2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних № АК . 4934833. Згідно умов Договору ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» взяло на себе обов`язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпечуваного транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов`язався, дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України «Про обов`язкове загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тобто, відповідно до умов цього договору застрахованими являються ризики завдання збитків третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

24 грудня 2016 року о 12 год. 25 хв. в м.Києві на вул.Антоновича,176 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «SKODA» д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «KIA» д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.13.1, 2.3б Правил дорожнього руху.

Вказане ДТП сталося з вини водія ОСОБА_2 , за що 28 березня 2017 року постановою Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 визнано винним за ст. 124 КпАП України, а провадження в справі закрито в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП (а.с.15).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.989 ЦК України на страхувальника покладено обов`язок повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, встановлений договором.

З матеріалів справи слідує, що 02 лютого 2017 року до Позивача звернувся потерпілий ОСОБА_4 із заявою про настання страхового випадку (а.с.10-13).

Відповідно до Акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 02.02.2017 року, транспортний засіб КІА RIO д.н.з. НОМЕР_4 має механічні пошкодження.

Згідно Страхового акту №UA2017020200011/L01/01 від 10.04.2017 року та розрахунку страхового відшкодування до нього вартість страхового відшкодування за ремонт автомобіля «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 11810,12 грн. (одинадцять тисяч вісімсот десять гривень дванадцять копійок).

10 квітня 2017 року позивачем виплачено страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 в сумі 11810,12 грн. (одинадцять тисяч вісімсот десять гривень дванадцять копійок), що підтверджується платіжним дорученням № 3276 від 10.04.2017 року (а.с.6).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено в частині другій статті 16 ЦК України.

Зі змісту наведених норм права можна зробити висновок про те, що страховик, який виплатив страхове відшкодування має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Вказана правова позиція викладена Верховним судом при розгляді справи № 6-2587цс15 в постанові від 23 грудня 2015 року.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Оскільки відповідно до вимог ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник, який отримав страхове відшкодування, мав до особи, відповідальної за завдані збитки, то вбачається, що до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» перейшло право вимоги у порядку суброгації, а тому сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 11810,12 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача саме в порядку суброгації.

Враховуючи, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 24 грудня 2016 року визнано відповідача ОСОБА_2 , а позивачем доведено факт виплати страхового відшкодування у розмірі 11810,12 грн. (одинадцять тисяч вісімсот десять гривень дванадцять копійок), суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн. (а.с.16).

Оскільки позивачем ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» при подачі позову до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди сплачений судовий збір в сумі 1921 гривня 00 копійок, а позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» понесені судові витрати в розмірі 1921 гривня 00 копійок.

За даних обставин позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 993, 1166 ЦК України, ст. 27 «;Про страхування», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в особі представника позивача Трофімової ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 40, р/р НОМЕР_6 в АТ КБ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 20782312, МФО 300528) страхове відшкодування, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 11810,12 грн. (одинадцять тисяч вісімсот десять гривень дванадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 40, р/р НОМЕР_6 в АТ КБ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 20782312, МФО 300528) сплачений судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Іванківського районного суду Київської області може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повнерішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: Н.А. Тетервак