Постанова № 84638939, 19.09.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/7213/18

Провадження № 1-кп/362/194/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.,

за участю: секретаря - Чорної М.В.,

прокурора - Виродова А.Ю.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Личика М.М., Луценка В.Г., Кишенько С.В., Очеретного Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові кримінальне провадження №12018110140001902 від 18.10.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка-Бузька, Львівської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 07.05.2018 року Личаківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Білобожниця, Чортківського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого 06.04.2012 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 185 , ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі із встановленням іспитового строку на 2 роки; 08.11.2012 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 06.04.2012 року призначено остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі;, 08.04.2016 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 16 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло вищевказане кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12018110140001902 від 18.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 утримуються під вартою відповідно до ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.07.2019 року, строк тримання обвинувачених під вартою закінчується 26.09.2019 року.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченим під вартою враховуючи тяжкість висунутого обвинувачення та те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені при обранні запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, а більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та їх захисники Личик М.М. Кишенько С.В., Очеретний Ю.В., щодо заявленого прокурором клопотання заперечували, просили змінити запобіжний захід на більш м`який, та визначити розмір застави, вказували, що ризики на які посилється прокурор не доведені.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта ,чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, оскільки обвинувачення їм пред`явлено у вчиненні тяжкого злочину, останні раніше судимі, зареєстровані в іншій області, ризики переховування обвинувачених від суду та вчинення ними нових злочинів залишилися, тому застосування більш м`ягкого запобіжного заходу не забезпечить їх належної процесуальної поведінки.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтоване, оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, не змінилися та продовжують існувати.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.

Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

Відповідно до п.1 ст.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд має право не визначати розмір застави у кримінальних провадженні : щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №4р-2019 від 13 червня 2019 року, дана ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 314-316, 371-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі Центрального міжрегіональному управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на 60 днів до 17.11.2019 року, включно. В силу п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначати.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі Центрального міжрегіональному управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на 60 днів до 17.11.2019 року, включно. В силу п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначати.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення

Суддя М.М. Ковбель