Рішення № 84638065, 30.09.2019, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/991/19

Провадження № 2-о/338/24/19

30 вересня 2019 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

при секретарі Полек Х.В.,

з участю заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Старобогородчанська сільська рада об`єднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя остання склала заповіт, згідно якого все своїє майно заповіла їй (заявниці).

На момент смерті матері, тобто на час відкриття спадщини, вона ( ОСОБА_1 ) проживала разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , проте зареєстроване місце її проживання було - АДРЕСА_3 .

В лютому 2017 року звернулась до Богородчанської районної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері, однак у видачі такого їй було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подачі відповідної заяви.

За таких обставин змушена звертатись до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання з матір`ю на час відкриття спадщини. Встановлення даного факту необхідне їй для того, щоб мати можливість прийняти та оформити спадщину, адже у випадку задоволення заяви вважатиметься такою, що прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Ухвалою від 23 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Заявниця в судовому засіданні на заяві наполягала, посилаючись на обставини, викладені в ній. При цьому пояснила, що по день смерті вони з матір`ю проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, вона здійснювала догляд за матір`ю, однак не може документально довести нотаріусу факт свого постійного спільного проживання зі спадкодавцем на день її смерті, що необхідно їй для прийняття спадщини за заповітом. Просила суд встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Представник заявниці в судовому засіданні вимоги своєї довірительки підтримала, просила задоволити заяву ОСОБА_1 та встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Представник заінтересованої особи - Старобогородчанської сільської ради об`єднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився. Сільський голова Здерка Я. М . 04 вересня 2019 року подав до канцелярії суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника сільської ради, не заперечує щодо задоволення заявлених вимог та встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Суд, заслухавши пояснення заявниці та її представника, показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, надані докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заявниця є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому вказано, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 (а.с.8), а також копією свідоцтва про одруження, відповідно до якого ОСОБА_1 після реєстрації 03 вересня 1977 року шлюбу з ОСОБА_7 змінила своє прізвище на " ОСОБА_1 " (а.с.9).

Мати заявниці - ОСОБА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 27 квітня 2015 року виконавчим комітетом Старобогородчанської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області (а.с. 7).

Згідно з довідкою Старобогородчанської сільської ради об`єднаної територіальної громади №1422 від 16 серпня 2019 року, ОСОБА_3 проживала в АДРЕСА_1 (а.с.10).

Згідно заповіту від 20 лютого 2001 року, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: "все своє майно, що буде належати мені на день смерті заповідаю ОСОБА_1 " (а.с.11).

Відповідно до повідомлення Старобогородчанської сільської ради об`єднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області №321/02.1-25 від 18 вересня 2019 року, зазначений заповіт не змінювався та не скасовувався, інші заповіти від імені ОСОБА_3 в сільській раді не посвідчувались.

Спадщина відкрилася в день смерті ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Як вбачається з наданої на запит суду копії спадкової справи №34/2017, 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Богородчанської районної державної нотаріальної контори Войташека І.І. з заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим секретарем Старобогородчанської сільської ради 20 лютого 2001 року, після смерті матері ОСОБА_3

Державний нотаріус Богородчанської районної державної нотаріальної контори Войташек І.І., розглянувши подану ОСОБА_1 заяву та додані до неї документи, в повідомленні від 22 лютого 2017 року № 02-14/102 зазначив, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом на її ім`я після смерті ОСОБА_3 видати неможливо, оскільки заявниця пропустила термін для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України (а.с.14).

У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 доказів спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вона не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Водночас в судовому засіданні встановлено, що на час відкриття спадщини заявниця проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 .

Зокрема, це підтверджується повідомленням Старобогородчанської сільської ради об`єднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області №321/02.1-25 від 18 вересня 2019 року, відповідно до якого на час смерті ОСОБА_3 разом з нею проживала, однак не була зареєстрована, її дочка ОСОБА_1 .

Про те, що ОСОБА_1 проживала, але не була зареєстрована, й надалі проживає, здійснює догляд за будинком, що в АДРЕСА_1 , свідчить й довідка Старобогородчанської сільської ради від 20 лютого 2017 року, що міститься в матеріалах спадкової справи.

Зазначене підтвердили в судовому засіданні й свідки сусідка ОСОБА_5 та невістка ОСОБА_3 , які пояснили, що заявниця постійно мешкала разом з матір`ю ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , доглядала за нею. Зокрема, ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 і на час смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі ст.ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Згідно з п.п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Статтею 293 ЦПК України, визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 2 зазначеної Постанови справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-яких даних про те, що після смерті ОСОБА_3 є інші спадкоємці у порядку, передбаченому нормами ЦК України, які б оспорювали право заявниці на прийняття спадщини, суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що необхідно встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення даного факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, дозволить їй реалізувати своє права на отримання спадщини за заповітом.

Керуючись ст.ст.13, 81, 89, 293, 294, 315 - 319, 263 - 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Старобогородчанська сільська рада об`єднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задоволити.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Старобогородчанська сільська рада обєднаної територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 77712, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Старі Богородчани, вул. Франка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40154315.

Суддя Л.Я. Рибка