Рішення № 8463715, 16.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/37416.02.10 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/374                                                                                                     16.02.2010

За позовомдержавного підприємства «Національний палац мистецтв «Україна»

доприватного підприємства «Майстерня Добровольської»

простягнення 13524,00 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:юрисконсульт Величко О.О. (довір.№04/01-17/145 від 10.04.2009 року)

від відповідача:представник Романов О.С. (довір. від 25.11.2009 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство «Національний палац мистецтв «Україна»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства «Майстерня Добровольської»13524,00 грн. (у тому числі 12 250,00грн. основної заборгованості за договором та 1274,00 грн. пені). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором від 26.04.2007 року, його подальше виконання втратило інтерес для Позивача та відповідно до статті 220 Господарського кодексу України Відповідач повинен відшкодувати завдані збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 року порушено провадження у справі № 23/374 та призначено її розгляд на 26.11.2009 року.

У судовому засіданні 26.11.2009 року представники сторін надали спільне клопотання про продовження строків розгляду справи. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.2009 року строк розгляду справи № 23/374 продовжено.

У судовому засіданні 26.01.2009 року представник Відповідача надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що порушення строків виконання робіт, сталось внаслідок порушення Позивачем умов пункту 1.2 договору від 26.04.2007 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 16.02.2010 року.

У судовому засіданні 16.02.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 26 квітня 2007 року було укладено договір на створення (передачу) проектно-кошторисної документації, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Відповідач зобов’язався розробити передпроектну пропозицію та паспорт опорядження фасаду ДП «Національний палац «Україна».

Пунктом 1.2 договору від 26.04.2007 року встановлено, що Відповідач повинен підготувати передпроектну пропозицію та паспорт опорядження фасаду протягом двох тижнів з моменту отримання авансу та вихідних даних.

Відповідно до пункту 2.1 договору від 26.04.2007 року вартість робіт становить 17500,00 грн. Позивач зобов’язався перерахувати аванс у сумі 12250,00 грн. та остаточно розрахуватись після фактичного виконання роботи (пункт 2.2 договору).

08.05.2007 року Позивачем було перераховано на банківський рахунок Відповідача 12 250,00 грн. авансового платежу, що підтверджується банківською випискою з рахунку Позивача за 08.05.2007 року, копію якої залучено до матеріалів справи (оригінал оглянуто у судовому засіданні).

Таким чином, суд встановлює, що Позивач у повному обсязі виконав своє зобов’язання за договором від 26.04.2007 року в частині перерахування авансового платежу.

Доказів надання Відповідачу вихідних даних для виконання робіт (загального проекту, плану будівлі тощо) Позивач суду не надав. У судовому засідані з’ясовано, що Позивач не надав вихідні дані, оскільки у нього виникли проблеми з їх оформленням та отриманням у відповідних державних органах.

Суд приймає до уваги, що відповідно до умов пунктів 1.1 та 5.1 укладеного сторонами у справі договору підряду моментом початку перебігу строків виконання Відповідачем своїх зобов’язань є день отримання авансу та вихідних даних. Оскільки Позивач не зміг передати вихідні дані Відповідачу, то останній не мав можливості та не був зобов’язаний розпочинати виконання робіт.

Відповідно до частини 3 статті 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором (частина 1 статті 221 Господарського кодексу України).

Оскільки твердження Позивача про порушення господарського зобов’язання Відповідачем спростовується фактичними обставинами та наявними у справі матеріалами, у суду відсутні правові підстави для застосування правових наслідків прострочення боржника відповідно до частини 2 статті 220 Господарського кодексу України.

Відповідно до наданих Відповідачем пояснень, останній незважаючи на відсутність вихідних даних виконав перед проектну пропозиція та паспорт опорядження фасаду, який було погоджено з управлінням охорони пам’яток. На вимогу суду для підтвердження означених обставин Відповідачем надано суду фотокопію паспорту опорядження фасаду на 11 аркушах паперу, який складається з титульної сторінки, копій матеріалів переписки Позивача з державними органами та зображеннями чотирьох проекцій будівлі палацу «Україна». Означений документ не може бути визнаний судом доказом виконання роботи Відповідачем та не є паспортом (чи його проектом) опорядження фасаду.

Таким чином, у судовому засіданні з’ясовано, що Відповідачем послуги за договором від 26.04.2007 року фактично не надавались.

У зв’язку з тим, що у Позивача відпала необхідність у подальших послугах Відповідача, 20.08.2009 року Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію №04/01-15/298 з вимогою повернути суму попередньої оплати у семиденний строк. Відповідно до відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення відділення поштового зв’язку претензію було отримано Відповідачем 22.08.2009 року.

Відповідно до наданих представником у судових засіданнях пояснень Позивач не має наміру у подальшому користуватись послугами Відповідача.

За таких обставин, суд вважає доцільним відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України зобов’язати Відповідача повернути грошові кошти, які він набув на підставі, яка згодом відпала та задовольнити позовну вимогу про стягнення з Відповідача 12 250,00 грн.

Як зазначалось раніше, у процесі судового розгляду справи спростовано твердження Позивача про прострочення виконання господарського зобов’язання Відповідачем, а відтак - відсутні юридичні підстави для застосування правових наслідків, передбачених пунктом 4.2 договору від 26.04.2007 року. Таким чином, позовна вимога про стягнення з Відповідача пені за прострочення виконання господарського зобов’язання задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Майстерня Добровольської»(01131, м. Київ, бул. Лихачова, 9, кв. 23, ідентифікаційний код 24728108) на користь державного підприємства «Національний палац мистецтв «Україна»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 103, ідентифікаційний код 02221461) 12 250,00 грн. (дванадцять тисяч двісті п’ятдесят гривень 00 коп.) основного боргу; 122,50грн. (сто двадцять дві гривні 50 коп.) державного мита та 213,77 грн. (двісті тринадцять гривень 77 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 22.02.2010 року