Рішення № 84636638, 11.09.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/806/19

2/214/1375/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 вересня 2019 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі

головуючого судді Чернової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Звада Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу №214/806/19 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє начальник відділу представництва Першого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» (пр. Металургів, буд.1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (вул. Шевченка, буд.2, м. Дніпро) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Кутовий О.П. звернувся до суду з позовною заявою 30.01.2019 року, в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», в якій просив суд визнати незаконними дії ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ПАТ «Криворіжгаз» щодо припинення 06.12.2017 року постачання/розподілу природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 , шляхом механічного від`єднання газопроводу об`єкта споживання - квартири АДРЕСА_1 від внутрішньо будинкової системи газопостачання будинку АДРЕСА_1 . Окрім того, представник позивача просить суд зобов`язати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» за власний рахунок через ПАТ «Криворіжгаз» у строки, передбачені п.6 гл.7 розділу VІ Кодексу ГРС здійснити заходи з відновлення постачання/розподілу природного газу на об`єкт побутового споживача ОСОБА_1 - квартиру АДРЕСА_1 .

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 06.12.2017 року представниками ПАТ «Криворіжгаз» квартиру АДРЕСА_1 , що на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_1 було відключено від газопостачання шляхом механічного від`єднання. Станом на 06.12.2017 за цією адресою було відкрито два особових рахунки по сплаті за газопостачання, а саме: особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та особовий рахунок № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 (донька позивача). Представник позивача зазначає, що підставою для припинення газопостачання ОСОБА_1 була заборгованість, а механічне від`єднання квартири від газорозподільної системи відбулось внаслідок не допуску представників ПАТ «Криворіжгаз». На думку представника позивача, дії працівників ПАТ «Криворіжгаз» з відключення ОСОБА_1 від газопостачання є незаконними, оскільки, в порушення положень кодексу ГРС, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ПАТ «Криворіжгаз», не повідомили ОСОБА_1 про припинення газопостачання. Окремо, представник позивач звертає увагу, що станом на 06.12.2017 року ОСОБА_4 мав окремий особовий рахунок, за яким була переплата за використаний природний газ у розмірі 3,41 грн., в той час, як по особовому рахунку іншого наймача цієї квартири ОСОБА_3 обліковувалась заборгованість у розмірі 10045,36 грн. Окрім того, представниками ПАТ «Криворіжгаз» 29.11.2017 року на 04.12.2017 року складено акти недопуску у квартиру, але ці акти складені з порушенням вимог Кодексу ГРС, а саме не відповідають формі, встановленій цим Кодексом, оскільки не містять підпису ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в графі «Абонент» або вказівки про відмову від підпису. Отже, представник позивача вважає, що всі викладені ним порушення в повній мірі доводять безпідставність механічного відключення 06.12.2017 року квартири АДРЕСА_1 від газорозподільної системи та припинення газопостачання/розподілу природного газу, у зв`язку з чим представник звернувся до суду з вказаним позовом для захисту порушених прав ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним позовом, 11.03.2019 року представник відповідача ПАТ «Криворіжгаз» Гришко С.В. надала суду відзив на позовну заяву, в яких просила відмовити у задоволені позову. Свою позицію обґрунтувала тим, що 26.03.2018 року ОСОБА_1 приєднався до умов договору розподілу природного газу споживання природного газу, що підтверджується його підписом на заяві приєднання. За даними ПАТ «Криворіжгаз» до березня 2018 року за адресою позивача по АДРЕСА_1 було зареєстровано два особових рахунки, а саме № НОМЕР_1 на ім`я позивача та № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 . В березні 2018 року ПАТ «Криворіжгаз», на виконання рекомендацій НКРЕКП, було здійснено об`єднання вказаних особових рахунків в один діючий, а саме НОМЕР_1 . При цьому, представник зазначає, що відключення газопостачання за адресою позивача було здійснено 06.12.2017 року, тобто до об`єднання особових рахунків, споживачу ОСОБА_3 , у зв`язку відсутністю договору розподілу природного газу, відмові у доступі до об`єкта споживача та протидії споживача у здійсненні заходів з припинення розподілу природного газу за несвоєчасну оплату послуг. Також, представник відповідача вказує, що 21.11.2017 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» було направлено ПАТ «Криворіжгаз» доручення на припинення газопостачання побутовим споживачам, зокрема, споживача ОСОБА_3 . Отже, на думку представника, права ОСОБА_1 порушено не було, адже здійснювалось відключення газопостачання іншого споживача.

Також, 11.03.2019 року представником відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» ОСОБА_5 надано суду відзив на позовну заяву, в яких просила відмовити у задоволені позову. В обґрунтування необхідності відмови у заявленому ОСОБА_1 позові посилалась на аналогічні обставини та факти, зазначені у відзиві представника ПАТ «Криворіжгаз».

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, при цьому, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином, до суду надали відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити у її задоволенні, при цьому, представник ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, не визнання відповідачами позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін, з урахуванням поданих ними заяв.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, суд вважає, що цю справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини і визначив відповідно до них правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ч.ч.1, 2, 4 ст.10 ЦПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частинами першою та другою статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно з постановою НКРЕКП №1274 від 16.04.2015 року ПАТ «Криворіжгаз» наділене правом провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривий Ріг та Криворізького району Дніпропетровської області (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в м. Кривий Ріг) в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні підприємства. Таким чином, ПАТ «Криворіжгаз» є оператором ГРМ.

В свою чергу, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» є гарантованим постачальником природного газу, тобто Оператором ГТС.

Відповідно до п.5 ч.4 розділу 9 Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єкт та обсяг розподіленого споживачеві (спожитого ним) природного газу за відповідний період до оператором ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу обсяги та об`єми розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , є споживачем з отримання послуг газопостачання, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 26.09.2017 року, що видане згідно з рішенням виконкому Саксаганської районної у місті ради №342 від 20.09.2017 року (а.с.9).

Окрім того, ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу, що надаються ПАТ «Криворіжгаз» за адресою: АДРЕСА_1 , із відкриттям на його ім`я окремого особового рахунку № НОМЕР_1 , та іншого особового рахунку на ім`я ОСОБА_3 за № НОМЕР_2 . Квартира перебуває у володінні ОСОБА_1 - 1/2 частина, та інших осіб. Житлове приміщення обладнане газовою плитою, лічильник газу не встановлено.

Станом на 06.03.2019 року у вказаній квартирі зареєстровано місце проживання 12 осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , що слідує з інформаційної довідки (а.с.57).

Відповідно до доручення ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» №Dpz09-СЛ-11471-1117 від 22.11.2017 року голові правління ПАТ «Криворіжгаз» доручено припинити постачання газу споживачам, які станом на 31.10.2017 року заборгували за спожитий природний газ, згідно з наведеним переліком. При цьому, серед інших, у вказаному переліку, зазначена і споживач ОСОБА_3 за особовим рахунком НОМЕР_2 (а.с.40, 41-42).

Як видно з копії акту № 159 від 06.12.2017 року про відключення газових приладів та побутових лічильників газу (ПЛГ), працівниками ПАТ «Криворіжгаз» за адресою: АДРЕСА_1 відключено абонента ОСОБА_3 , шляхом технічного від`єднання ділянки газового стояка газового приладу ПГ-4. Причина відключення - відсутність договору розподілу природного газу, відмова у доступі до об`єкту споживача та протидія споживача у здійсненні заходів з припинення розподілу природного газу за несвоєчасну оплату послуг (а.с.11).

19.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Криворіжгаз» з письмовою заявою про поновлення постачання природного газу та пояснення причини відключення за відсутності заборгованості. На вказану заяву 17.10.2018 року ПАТ «Криворіжгаз» надало відповідь, відповідно до якої в березні 2018 року, на виконання рекомендацій НКРЕКП приведено договірні відносини у відповідність з нормативно-правовими актами та відкрито один особовий рахунок по АДРЕСА_1 , шляхом їх об`єднання в один діючий, а саме НОМЕР_1 . При цьому, 22.11.2017 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» надано доручення на припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) за особовим рахунком НОМЕР_1 . Враховуючи, що споживачами не було надано доступу для припинення розподілу природного газу та беручі до уваги солідарну відповідальність за наявну заборгованість, 06.12.2017 року була виконана реконструкція газопроводу низького тиску шляхом механічного від`єднання газових мереж від газорозподільної системи у вказаній квартирі (а.с.12, 13, 14).

Як слідує з актів недопуска від 29.11.2017 року на 04.12.2017 року, складених представниками ПАТ «Криворіжгаз» в присутності абонента ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , абонент не надав доступу до газового обладнання для пломбування (а.с.15).

Також, відповідно до копії заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача), 26.03.2018 року абонент ОСОБА_1 відмовився від його підписання (а.с.39).

Окрім того, ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ПАТ «Криворіжгаз», ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» про захист прав споживача, визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.10.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні вказаного позову у зв`язку з невірним обранням способу захисту прав та відсутністю доказів про порушення з боку ПАТ «Криворіжгаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» прав споживача. Вказане рішення було залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.01.2019 року (а.с.44-46).

Як слідує з повідомлень про припинення газоспоживання та погашення простроченої заборгованості від 01.03.2017 року, 31.05.2017 року та 30.09.2017 року, абонент ОСОБА_3 тричі повідомлялась про необхідність сплатити виниклу заборгованість, але, двічі з них вказане повідомлення не отримувала (а.с.58, 59, 60, 61, 62, 65, 66).

Отже, спір між сторонами виник з приводу невідповідності дій відповідача по постачанню природного газу побутовому споживачу, які виразилися у незаконному, на думку позивача, від`єднанні його від газопроводу об`єкта споживання.

Разом з цим, згідно з вимогами ч.1 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

За змістом ст.21 вказаного вище Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Відповідно до п.п.3, 4, 7 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч.1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2500, якою Затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір), Договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до Договору).

За Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, на підставі якого Споживач набуває право правомірно відбирати газ із газорозподільної системи.

Використання природного газу може здійснюватися Споживачем виключно на власні побутові потреби, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Відносини Сторін, що є предметом цього Договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494.

Отже, враховуючі ту обставину, що позивачем ОСОБА_1 сплачувались рахунки за спожитий природний газ, він є таким що приєднався до Договору постачання природного газу побутовим споживачам, та між ним та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» і ПАТ «Криворіжгаз» виникли правовідносини врегульовані вказаним договором.

Свої договірні обов`язку ОСОБА_1 виконував добросовісно, за його особовим рахунком НОМЕР_1 навіть була переплата у розмірі 3,41 грн., тому у ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» і ПАТ «Криворіжгаз» не було підстав для припинення йому газопостачання.

Окрім цього, п. 7.1. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2500, за умови порушення споживачем строків оплати за договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості та після встановленого договором терміну, постачальник має право звернутися до оператора ГРМ з дорученням про припинення постачання природного газу споживачу.

Згідно п. 17 розділу ІІІ Правил якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред`явленням службового посвідчення на об`єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.

Таким чином, обов`язковою умовою для відключення споживача від газопостачання є направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання газу. При цьому відключення можливо не раніше ніж через три дні після дати отримання споживачем повідомлення.

Судом встановлено відсутність належних доказів отримання позивачем повідомлення про подальше відключення його квартири від газопостачання у встановлений законодавством строк, що є підставою для визнання дій відповідача з відключення його квартири від газопостачання неправомірними. Матеріали справи містять тільки повідомлення про припинення газоспоживання та погашення простроченої заборгованості від 01.03.2017 року, 31.05.2017 року та 30.09.2017 року на ім`я абонента ОСОБА_3 , при тому, що вказані повідомлення остання не отримувала. Отже, навіть в рахуванням тієї обставини, що повідомлення направлялись на адресу позивача, він не був належним чином повідомлений про наміри ПАТ «Криворіжгаз» на відключення його квартири від газопостачання.

Отже, відмова відповідача поновити позивачу газопостачання суперечить вимогам законодавства, порушує його права, тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ПАТ «Криворіжгаз» підлягають задоволенню.

Також, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач, відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом, однак, при поданні позову мав сплатити 1536,80 гривень судового збору за дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів ПАТ «Криворіжгаз» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на користь держави підлягають стягненню 1536,80 гривень в рахунок відшкодування судових витрат по справі за розгляд справи судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК Українип.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017, які набрали чинності 15.12.2017), п.п.15 п.1 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє начальник відділу представництва Першого криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» та Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» щодо припинення 06.12.2017 року постачання/розподілу природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 , шляхом механічного від`єднання газопроводу об`єкта споживання - квартири АДРЕСА_1 від внутрішньобудинкової системи газопостачання будинку АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» за власний рахунок через Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» у строки, передбачені п.6 гл.7 розділу VІ Кодексу ГРС, здійснити заходи з відновлення постачання/розподілу природного газу на об`єкт побутового споживача ОСОБА_1 - квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» в рівних частках на користь держави по 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору..

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Н.В. Чернова