КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-401/09/1070 9 грудня 2009 року м. Київ
Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С., при секретарі судового засідання Тандирі Д.В., за участю представників:
позивача - Мостовенко Г.В., Радченко А.О., відповідача: - Козленко Т.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в:
У листопаді 2008 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерформ» з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2007 №0000482301/3 (з урахуванням уточнення позовних вимог).
Вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9571,00 грн. на підставі того, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ним постачальникам продукції (послуг) у звязку із забезпеченням безоплатного харчування працівників позивача та обслуговуванням корпоративного свята.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що суми податку на додану вартість, сплачені позивачем постачальникам зазначених послуг до складу податкового кредиту не включалися і не вплинули на формування податкового кредиту, а податковим органом невірно встановлено факти, тому податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем, є безпідставним і неправомірним.
У судому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував, наполягав на тому, що податкове повідомлення-рішення, що оспорюється позивачем, прийнято правомірно, у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфом» є юридичною особою, що зареєстрована Старокиївською районною державною адміністрацією м. Києва 16.01.1997 за №03772, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції Обухівського району Київської області з 19.05.1997 за №1329, є платником податку на додану вартість (свідоцтво від 15.08.2005 №13970671).
У квітні 2007 року ДПІ в Обухівському районі проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.12.2006 по 31.01.2007 (акт від 12.04.2007 №646/231/24593200). Перевіркою встановлено факт завищення позивачем відємного значення з податку на додану вартість за грудень 2006 року на суму 9571,00 грн. і завищення суми податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування в січні 2007 року в розмірі 9571,00 грн.
Зокрема, у періоді, що перевірявся, позивачем здійснювалось придбання товарів та послуг (постачальник - ТОВ ТВП «Контракт») для забезпечення харчування певних категорій працівників позивача на суму 40812,00 грн., у тому числі ПДВ 6802,00 грн.
У грудні 2006 року позивачем також здійснено оплату послуг ДП «Козачок» за обслуговування корпоративного свята на суму 16614,50 грн., у тому числі ПДВ 2769,08 грн.
Перевіркою встановлено, що суми податку на додану вартість, сплачені позивачем постачальникам у складі ціни придбання продукції (товарів, послуг), віднесено до складу податкового кредиту, у звязку з чим податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 4.2 статті 4 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.04.2007 №0000482301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлен ого позивачем, на суму 9571,00грн.
Позивач оскаржив прийняте податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до податкових органів вищого рівня, проте, його скарги в частині, що оспорюється в даній справі, були залишені без змін.
У звязку із здійсненням процедури апеляційного узгодження Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області також приймалися податкові повідомлення-рішення від 17.05.2007 №0000482301/1, від 14.08.2007 №0000482301/2, від 25.10.2007 №0000482301/3, якими змінювалися строки оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення, проте, сума, на яку було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, залишалась без змін і становила 9571,00 грн.
На день судового розгляду чинним є податкове повідомлення-рішення від 25.10.2007 №0000482301/3.
Позивач заперечував проти висновків податкового органу відносно того, що ним включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ТОВТВП«Контракт» та ДП «Козачок» у складі ціни придбання товарів (послуг). На підтвердження своїх заперечень надав суду податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2006 року та книгу придбання за грудень 2006 року, на підставі якої формуються дані податкової декларації.
Зокрема, з книги придбання ТОВ «Інтерфом» за грудень 2006 року вбачається, що позивачем придбано у ТОВ ТВП «Контракт» товари (послуги) для харчування працівників без права включення до податкового кредиту на такі суми: 12000,00 грн., у тому числі ПДВ 2000,00 грн. (запис за 01.12.2006 ряд. 3), та на 28811,98 грн., у тому числі ПДВ на суму 4802,00 грн. (запис за 29.12.2006, ряд. 244 (суму ПДВ визначено як різницю між даними кол.12 та кол.17). Таким чином, разом за операціями з придбання товарів (послуг) у ТОВТВП«Контракт» позивачем у складі ціни товарів сплачено податку на додану вартість на суму 6802,00 грн., які не віднесено до складу податкового кредиту.
У відносинах з ДП «Козачок» позивачем придбано товари (послуги) без права віднесення до податкового кредиту на такі суми: 5000,00 грн., у тому числі ПДВ 833,00 грн. (запис за 13.12.2006, ряд. 89), та на 11614,50 грн., у тому числі ПДВ 1935,75 грн. (запис за 27.12.2006, ряд №224). Таким чином, разом за операціями з придбання товарів (послуг) у ДП «Козачок» позивачем у складі ціни товарів сплачено податку на додану вартість на суму 2769,08 грн., які не віднесено до складу податкового кредиту.
Разом суми податку на додану вартість, що не були включені до складу податкового кредиту за операціями з ТОВ ТВП «Контракт» і ДП «Козачок» складають 9571,00грн. (суму округлено).
Перевіривши відомості, зазначені в акті перевірки від 12.04.2007 №646/231/24593200, дані книги придбання ТОВ «Інтерфом» за грудень 2006 року та дані податкової декларації за грудень 2006 року, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25.10.2007 №0000482301/3 (включаючи попередні повідомлення-рішення від 24.04.2007 №0000482301/0, від 17.05.2007 №0000482301/1, від 14.08.2007 №0000482301/2) прийняті Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області на підставі помилкових висновків про віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 9571,00грн., який не відповідає фактичним обставинам. Відтак, висновок про порушення позивачем пункту 4.2 статті 4 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є безпідставним (не ґрунтується на фактах).
У звязку з цим, вказане податкове повідомлення-рішення також є безпідставним, підлягає визнанню протиправним і скасуванню.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, вимог про стягнення з Державного бюджету України сплаченого судового збору (державного мита) не заявляв, тому судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2007 №0000482301/3, прийняте Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлен ого Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфом», на суму 9571,00грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 15 грудня 2009 року.
Судове рішення № 8463635, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 09.12.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-401/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: