Ухвала суду № 84634978, 19.09.2019, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3197/16-ц

Провадження № 2-п/210/8/19

У Х В А Л А

іменем України

"19" вересня 2019 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Сільченко В. Є.

при секретарі судового засідання Семко Н. А.,

за участі:

заявник ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 22.12.2016 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач звернувся до суду з вказаною заявою. З ухваленим рішенням Відповідач категорично не згодна, вважає, що суд не в повній мірі з`ясував обставини справи, так як на підставі її заяви та технічного проекту, в її квартирі було відключено централізоване опалення. Не зважаючи на це, КПТМ «Криворіжтепломережа» продовжує проводити начислення сум. Крім того, звертає увагу суду, що Відповідачу не було повідомлено про день та час слухання справи. На підставі викладено, просить суд скасувати заочне рішення від 22.12.2016 року у цивільній справі №210/3197/16 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали заяву про перегляд рішення та просили переглянути рішення, вважають є всі законні підстави для його перегляду.

Представник позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» в судове засідання не з`явився, відзив на заяву не надав.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши заяву Відповідача, перевіривши матеріали цивільної справи приходить до наступних висновків.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2016 року задоволено позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення (а.с. 58, 59-60).

Відповідно до матеріалів справи, а також із самої заяви відповідача встановлено, що про існування судового рішення Відповідач дізналася від виконавчої служби та отримала вказане заочне рішення 20 червня 2018 року. (а.с.68, 70 зворот, 73).

Заява про перегляд заочного рішення подана до суду 03 липня 2018 року (а.с. 70-71). Тобто з пропуском визначеного процесуального строку.

Крім того, з матеріалів справи також встановлено, що сторона відповідача у цій справі була обізнана про наявність цивільної справи в суді, зокрема з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16) можна встановити, що Відповідач отримала ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками.

В матеріалах справи містяться розписки про дати та час слухання справи, з яких судом встановлено, що Відповідач дійсно не була обізнана про дату та час слухання справи за її участю (а.с.49, 54).

Разом із тим, порядок оскарження заочного рішення від 12 травня 2015 року визначався ст. 229 ЦПК України 2004 року, що зазначено безпосередньо в даному рішенні, та відповідно до якої заочне рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Як встановлено у діючому процесуальному законодавстві (ст. 127 ЦПК), так і в законі, який діяв на час подання ОСОБА_1 заяви про перегляд заочного рішення (ст. 73 ЦПК 2004р.), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Однак у матеріалах справи відсутнє клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку, при звернені до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

В судовому засідання під час розгляду заяви, також вказане клопотання не надходило, а ні від представника заявника, а ні від самого заявника.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Таким чином, заявником пропущено процесуальний строк на звернення до суду, причину пропуску строку заявником не обґрунтовано, клопотання про поновлення строку для перегляду заочного рішення разом із зазначенням поважних обставин не заявлено.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 1989 року по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Норми, які регулюють строки подачі заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також, необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

У п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Враховуючи зазначене, оскільки заявником не заявлено клопотання про поновлення процесуального строку, не надано доказів, які були об`єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, тому у заяві про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 287, 288, 258, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 22.12.2016 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст складено 25 вересня 2019 року.

Суддя: В. Є. Сільченко