Рішення № 84633661, 17.09.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2019 Справа № 914/1002/19

За позовною заявою: Приватного підприємства “Тенісний клуб “ТЕН”, м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про визнання акта недійсним

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Чорна І.Б.

за участю представників:

від позивача: Єсіпов І.А. - представник (довіреність №1/2019 від 08.04.2019);

від відповідача: Піскун А.Й. – представник (довіреність №2901-вих-68 від 18.01.2019)

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року Приватне підприємство “Тенісний клуб “ТЕН” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання незаконною (недійсною) ухвали Львівської міської ради від 11.10.2018 №4057 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.07.2013 № 2562 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» повністю з моменту її прийняття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором оренди нерухомого майна №Ш-7572-10 від 28.07.2010 позивачу передані в оренду нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 99,4 кв.м, позначені у технічній документації під літерами 1,2,3,4,5,6,7,8, розташовані за адресою: вул. Болгарська, 4 у м. Львові, строком до 31.05.2015, з цільовим використанням для обслуговування тенісних кортів.

Ухвалою Львівської міської ради від 18.07.2013 №2562 затверджено перелік об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації шляхом викупу, до якого за номером 20 включений об`єкт приватизації, розташований за адресою: вул. Болгарська, 4, загальною площею 99,40 кв.м, 1-поверх, заявник ПП «Тенісний клуб «Тен». Позивач зазначає, що законність рішення про приватизацію підтверджена судовим рішенням у справі №461/278/14-а.

Однак, ухвалою від 11.10.2018 №4057 Львівська міська рада внесла зміни в додаток до своєї ухвали від 18.07.2013 №2562, а саме вилучила пункт 20 додатку щодо включення до переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,4 кв.м., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Болгарська, буд. 4 (далі – об`єкт приватизації).

Позивач вважає, що оскаржувана ухвала міської ради є незаконною та має відверто вибірковий характер, оскільки стосується лише одного об`єкта з числа включених до Додатку № 1, на що було звернуто увагу у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 у справі №461/278/14-а та у рішенні Господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі №914/3256/16, яким зобов`язано Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - УКВ) у двомісячний строк завершити підготовку будівлі літ. «Т-1» загальною площею 99,4 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Болгарська, буд. 4, до приватизації шляхом викупу ПП «Тен», а саме: визначити за власний рахунок відповідача (УКВ) її вартість; в ухвалі не зазначено обставин, якими викликана необхідність її прийняття, що є порушенням п. 6.1 ч. 6 ст. 33 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання, та це було встановлено судами під час перевірки законності судових рішень в межах справи № 914/1389/17, в якій суд визнав незаконною (недійсною) аналогічну за змістом ухвалу Львівської міської ради від 09.02.2017 № 1503, якою вилучено об`єкт приватизації; у відповідача відсутнє право змінювати чи скасовувати рішення про приватизацію об`єкта, що встановлено в судових рішеннях у справах № 914/3256/16 та 914/1389/17.

Посилання у пояснювальній записці УКВ до оскаржуваної ухвали Львівської міської ради на ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 18 та п. 2 розділу V Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» № 2269-VIII від 18.01.2018, який набрав чинності 07.03.2018 (далі – Закон № 2269-VIII) вважає маніпулятивними, оскільки позивач отримав право на приватизацію орендованого майна на підставі законодавства, яке діяло до набрання чинності цим Законом і встановлювало інші умови для набуття права на приватизацію шляхом викупу; стверджує, що ч. 6 ст. 12 Закону № 2269-VIII не поширює свою дію на рішення про приватизацію, що були прийняті до набрання чинності цим Законом відповідно до законодавства, яке діяло раніше, а жодне положення Закону № 2269-VIII не допускає його ретроактивне застосування.

Тому позивач вважає, що дії відповідача та УКВ направлені на повторне скасування п. 20 додатку № 1 після набрання сили рішенням суду у справі № 914/1389/17, тому просить суд визнати незаконною (недійсною) ухвалу Львівської міської ради від 11.10.2018 №4057 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.07.2013 № 2562 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2019 прийнято справу № 914/1002/19 до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.07.2019.

Ухвалою суду від 05.07.2019 розгляд справи відкладався на 24.07.2019.

24.07.2019 відповідач подав письмові пояснення у справі, в яких зазначає, що з метою раціонального розпорядження об`єктами комунальної власності, Львівська міська рада прийняла рішення не відчужувати об`єкт нерухомості на вул. Болгарська, 4 шляхом викупу. Стверджує, що право на приватизацію приміщення на вул. Болгарська, 4 за позивачем на момент прийняття оскаржуваної ухвали не реалізовано. Крім того, звертає увагу на прийняття нового Закону № 2269-VIII, п. 2 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» якого установлено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону. Стверджує, що позивачем не дотримано ч. 2 ст. 18 Закону № 2269-VIII, оскільки таким не здійснювались невід`ємні поліпшення в розмірі не менш як 25% ринкової вартості за згодою орендодавця. Таким чином відповідач вважає, що позивач не має права на викуп цих приміщень в силу імперативної норми Закону. Також звертає увагу на ч. 6 ст. 12 Закону № 2269-VIII, якою передбачено право місцевих рад ухвалювати рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію об`єктів комунальної власності.

Ухвалою суду від 24.07.2019 задоволено клопотання позивача про продовження строку підготовчого засідання, розгляд справи відкладено на 15.08.2019.

Представником відповідача в судовому засіданні 15.08.2019 подано клопотання про залучення до участі у справі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 15.08.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 09.09.2019.

Протокольною ухвалою суду від 09.09.2019 розгляд справи відкладено на 17.09.2019.

В судовому засіданні 17.09.2019 представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві та просив її задоволити. Також позивач просив винести окрему ухвалу за фактами підготовки Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та прийняття Львівською міською радою ухвали від 11.10.2018 № 4057 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.07.2013 № 2562 "Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу", яка завідомо суперечить остаточним судовим рішенням у справах № 914/3256/16, № 914/1389/17, а також за ознаками зловживання керівництвом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки для позивача.

Крім того, 17.09.2019 позивачем подано заяву про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить вирішити їх після ухвалення рішення по суті.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог, просила в їх задоволенні відмовити.

Суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали, враховуючи таке.

За положеннями статті 246 Господарського процесуального кодексу України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (ч. 1). В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч. 5). Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.

Тобто, обов`язковою передумовою таких засобів реагування як винесення окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, є виявлені під час судового розгляду порушення законності в діяльності органу місцевого самоврядування, однак такі судом не виявлено.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

28.07.2010 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ПП «Тенісний клуб «Тен» (орендар) уклали договір оренди №Ш-7572-10, відповідно до п.1.1 якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 99,4 кв.м, що позначені в технічній документації під літерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Болгарська, 4 (об`єкт оренди), що знаходиться на балансі Львівського Центрального парку культури і відпочинку імені Б. Хмельницького (балансоутримувач), і належить територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності.

Термін дії цього договору оренди визначений з 28.07.2010 по 31.05.2015 включно (п.4.1). Цільове призначення об`єкта оренди: для обслуговування тенісних кортів.

Ухвалою 12 сесії 6-го скликання Львівської міської ради від 18.07.2013 №2562 затверджено перелік об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу, що вказані в додатку до ухвали, згідно з яким за заявою ПП «Тенісний клуб «ТЕН» до цього переліку під номером 20 включені приміщення 1-го поверху загальною площею 99,4 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Болгарська, 4.

26.12.2013 УКВ (замовник), ПП «Тенісний клуб «Тен» (платник) та ТОВ «Периметр» (виконавець) уклали договір про проведення незалежної оцінки об`єкта приватизації шляхом викупу №326-П, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, виконавець зобов`язується виконати, а платник здійснити оплату послуг по оцінці майна з метою визначення вартості об`єкта приватизації за адресою: м.Львів, вул.Болгарська, 4, нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 99,4 кв.м. Покупець - ПП «Тенісний клуб «ТЕН».

ТОВ «Периметр» надало висновок про вартість майна від 30.12.2013, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки разом із ПДВ становить 413 784, 00 грн. Однак УКВ не затвердило висновок. Натомість у січні 2014 року оскаржило в судовому порядку ухвалу Львівської міської ради від 18.07.2013 №2562 в частині затвердження пунктів 20,29 додатка до ухвали.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 17.04.2014 у справі № 461/278/14-а адміністративний позов УКВ задоволено. Визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 18.07.2013 №2562 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» в частині затвердження п.п.20,29 додатку до ухвали.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 у справі №876/4580/14 апеляційні скарги ПП «Тенісний клуб «Тен» та Львівської міської ради задоволено, постанову Галицького районного суду міста Львова від 17.04.2014 у справі №461/278/14-а скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 у справі №К/800/2634/15 касаційну скаргу Управління комунальної власності Львівської міськради залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 залишено без змін.

У грудні 2016 року позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до УКВ (справа №914/3256/16) про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо незатвердження результатів оцінки об`єкта приватизації, проведеної ТОВ «Периметр» за договором №326-П від 26.12.2013, та про зобов`язання відповідача у двомісячний строк завершити підготовку об`єкта нерухомості до приватизації шляхом викупу позивачем, а саме: визначити за власний рахунок її ринкову вартість.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі №914/3256/16, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017, позов задоволено частково. Зобов`язано УКВ у двомісячний строк завершити підготовку будівлі літ. «Т-1» загальною площею 99,4 кв.м за адресою: вул. Болгарська, 4 у м. Львові до приватизації шляхом викупу ПП «Тенісним клубом «ТЕН», а саме: визначити за власний рахунок відповідача її вартість. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За твердженням позивача, рішення Господарського суду Львівської області від 07.03.2017 у справі №914/3256/16 не виконане, а виконавче провадження № 54496723 не закінчено, незважаючи на прийняті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення шляхом накладення штрафу за його невиконання.

Поряд з тим, ухвалою 6 сесії 7-го скликання Львівської міської ради №1503 від 09.02.2017 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.07.2013 №2562 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» внесено зміни до додатку до ухвали міської ради від 18.07.2013 №2562, вилучивши з додатку пункт 20.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.08.2017 у справі № 914/1389/17, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та постановою Верховного суду від 10.07.2018 визнано незаконною (недійсною) ухвалу Львівської міської ради від 09.02.2017 №1503 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013 №2562 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу».

Однак, ухвалою 15 сесії 7-го скликання Львівської міської ради від 11.10.2018 №4057 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.07.2013 №2562 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» внесено зміни у додаток до ухвали міської ради від 18.07.2013 №2562, вилучивши з нього пункт 20. Жодних підстав чи причин внесення таких змін в ухвалі не вказано.

Позивач стверджує, що про ухвалу Львівської міської ради від 11.10.2018 №4057 він дізнався за результатами ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 54496723 по виконанню наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/3256/17.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, враховуючи таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (чинного на момент затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації шляхом викупу), Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.

Відповідно до положень пункту 30 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) повноваження представницьких органів місцевого самоврядування у сфері приватизації комунального майна вичерпуються розглядом за затвердженням переліків майна, що підлягає приватизації.

Ухвалою Львівської міської ради від 18.07.2013 №2562 затверджено перелік об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу, до якого включено за №20 об`єкт приватизації, а саме: вул.Болгарська 4, 1 поверх, загальна площа - 99,4 кв. м.

Однак оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради від 11.10.2018 № 4057 вилучено пункт 20 додатку щодо включення до переліку майна, що підлягає приватизації способом викупу об`єкта нерухомості, який на підставі договору орендує позивач. Зазначена ухвала органу місцевого самоврядування за своєю суттю є відмовою позивачу у приватизації спірного об`єкта.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації) від 13.12.2000 № 14-рп/2000 у справі № 1-16/2000 зазначено, що відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об`єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов`язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об`єктів малої приватизації.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання до проекту ухвали у друкованій та електронній формах додається пояснювальна записка, яку готує ініціатор проекту ухвали. В матеріалах справи міститься пояснювальна записка, в якій зазначено, що 07.03.2018 набрав чинності Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна», пунктом 2 розділу V «Прикінцеві та Перехідні положення» якого установлено: що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону; що в порушення ч. 2 ст. 18 названого Закону ПП «Тенісний клуб «ТЕН» не отримувало погодження орендодавця та не здійснювало невід`ємних поліпшень в розмірі не менш ніж 25 відсотків ринкової вартості майна тощо.

Відповідно до підпункту 6 пункту 6.1 статті 33 Регламенту Львівської міської ради текст проекту ухвали, як правило, повинен складатися з таких частин: мотивуючої, в якій містяться посилання на закони, інші нормативні акти та документи, обставини, якими викликана необхідність прийняття ухвали; резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюються завдання, визначені виконавці і терміни виконання поставленого завдання; заключної, в якій вказана посадова особа або постійна комісія, на яких покладається контроль за виконанням ухвали.

Однак оскаржувана ухвала Львівської міської ради від 11.10.2018 № 4057 не містить обґрунтованих підстав вилучення пункту 20 додатку, що в свою чергу суперечить підпункту 6 пункту 6.1 статті 33 Регламенту Львівської міської ради, відповідно до якого мотивуюча частина ухвали повинна містити посилання на закони, інші нормативні акти та документи, обставини, якими викликана необхідність прийняття ухвали.

Таким чином, твердження міської ради про те, що оскаржувана ухвала прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки в ній містяться посилання на Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про приватизацію державного і комунального майна» відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки містять лише загальні посилання на законодавство, без наведення конкретних обставин, які викликали необхідність прийняття такої ухвали.

Приписами ч.6 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" дійсно передбачено, що органи приватизації припиняють приватизацію обєкта приватизації у випадку, зокрема, ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного обєкта комунальної власності.

Відтак таке право міської ради не є абсолютним. Для ухвалення такого рішення повинні бути правові підстави, рішення повинно містити обгрунтування та посилання на відповідні норми законодавства.

Доводи відповідача, викладені в письмових поясненнях з посиланням на ч. 2 ст. 18 Закону УКраїни ”Про приватизацію державного і комунального майна", який набрав чинності 07.03.2018, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивач в 2013 році вже отримав право на приватизацію орендованого майна на підставі законодавства, яке діяло до набрання чинності цим Законом і встановлювало інші умови для набуття права на приватизацію шляхом викупу. Закон не має зворотної дії в часі.

Як встановлено судами у справі № 914/1389/17 на підставі ухвали Львівської міської ради, якою включено орендований позивачем об`єкт нерухомості, між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів особи, тобто у даному випадку право позивача на приватизацію об`єкта нерухомості. А вилучення пункту 20 додатку щодо включення до переліку майна, що підлягає приватизації способом викупу об`єкта нерухомості порушує принцип "гарантії стабільності суспільних відносин", які у даному випадку виникли між позивачем та відповідачем, оскільки прийняте органом місцевого самоврядування рішення позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на приватизацію об`єкта, яке закріплено законодавством України та ставить позивача у значно гірше становище, ніж існувало до прийняття оскаржуваної ухвали.

Також суд враховує, що строк підготовки об`єкта малої приватизації до продажу, згідно з Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств», який був чинний на момент виникнення права позивача на приватизацію, не повинен перевищувати двох місяців.

Рішенням у справі № 914/3256/16 зобов`язано УКВ у двомісячний строк завершити підготовку будівлі літ. «Т-1» загальною площею 99,4 кв.м за адресою: вул. Болгарська, 4 у м. Львові до приватизації шляхом викупу ПП «Тенісним клубом «ТЕН», а саме: визначити за власний рахунок відповідача її вартість, яке набрало законної сили 16.05.2017.

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Судові рішення є обов`язковим до виконання.

Однак станом на сьогодні таке рішення не виконано, триває виконавче провадження № 54496723.

Суд також бере до уваги те, що ухвала Львівської міської ради від 18.07.2013 №2562 “Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу” вже була предметом судового розгляду (справа № 461/278/14-а), за результатами якого встановлено, що пункти 20, 29 названої ухвали прийняті міською радою в межах наданих повноважень та з дотриманням норм регламенту.

Крім того, в межах справи № 914/1389/17 ухвалу Львівської міської ради від 09.02.2017 №1503 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 18.07.2013 №2562 Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу», якою відповідачем вперше виключено п. 20 визнано незаконною (недійсною).

Виключення міською радою вдруге пункту 20 додатку щодо включення до переліку майна, що підлягає приватизації способом викупу об`єкта нерухомості, який на підставі договору орендує позивач в контексті спірних правовідносин визначається як порушення права особи «законного сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право, а також суперечить принципу «належного урядування», аналізованого Європейським судом з прав людини в рішенні «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (остаточне 20/01/2012), який полягає в тому, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала Львівської міської ради від 11.10.2018 №4057 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.07.2013 № 2562 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» підлягає визнанню незаконною (недійсною) повністю з моменту її прийняття.

Щодо судових витрат.

В позовній заяві адвокатом позивача зазначено орієнтовний (попередній) розмір судових витрат у сумі 31 921 грн, з яких 1 921 грн судового збору та 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (з розрахунку 20 годин роботи адвоката та виходячи з його погодинної ставки на рівні 1500 грн).

17.09.2019 позивачем подано заяву про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить вирішити їх після ухвалення рішення по суті. Таким чином, розподіл витрат на професійну правничу допомогу розглядатиметься судом після подання позивачем відповідних доказів їх понесення.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 78,79, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконною (недійсною) ухвалу Львівської міської ради від 11.10.2018 №4057 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.07.2013 №2562 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу».

3. Стягнути з Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідент. код юридичної особи 04055896) на користь Приватного підприємства «Тенісний клуб «ТЕН» (місцезнаходження: 79011, м. Львів, вул. Болгарська, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 33073568) – 1 921 грн судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.09.2019.

Суддя Галамай О.З.