Рішення № 84633615, 26.09.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.19 Справа № 917/1655/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек", вул. Катерининська, 46, м. Харків, 61004

до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751

про стягнення грошових коштів

Суддя Ціленко В. А.

Секретар судового засідання Білоус О.В.

Представники:

від позивача: Геньбач Н.О.

від відповідача: Полтавцева А.С.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 5 685 979,86 грн. боргу за договором поставки товару № 211 від 01.001.2006 року та 1 137 195,97 грн. штрафу за прострочення платежу.

Відповідач основний борг заперечує, без будь-яких пояснень та доводів. При цьому просить врахувати низьку рентабельність господарської діяльності, високу соціальну завантаженість урядовими програмами, значний обсяг заборгованості, тому просить суд зменшити розмір штрафу на 70 % відсотків та розстрочити виконання судового рішення на один рік, так як негайне його виконання у визнаній заборгованості матиме критичні наслідки для підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, встановив:

Відповідно до умов договору поставки № 211 від 01.01.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек", м. Харків зобов`язалося передати протягом дії договору товар в асортименті і кількості вказаній в накладних, а Полтавське обласне комунальне підприємство "Полтавафарм" прийняти його та своєчасно здійснити оплату на умовах, визначених договором.

Позивач посилається на неналежне виконання боржником договірних зобов`язань та просить суд стягнути основний борг і додаткові нарахування за порушення грошових зобов`язань.

При прийнятті рішення судом враховано наступне:

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються договором купівлі-продажу, відповідно до якого одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

На виконання договору № 211 від 01.01.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" м. Харків, у період з вересня по грудень 2018 року здійснило поставку товарів на суму 8 328 901,63 грн., що підтверджується реєстром видаткових накладних та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктом 3.5 договору № 211 від 01.01.2006 року сторони визначили, що розрахунки за товар здійснюються за сумами у видаткових накладних, шляхом попередньої оплати або відстрочки платежу протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару. Разом з тим, як засвідчує підписаний обома сторонами акт звірки розрахунків за період з 01.01.2018 по 17.12.2018 рік, станом на 17.12.2018 від`ємне сальдо склало 8 289 931,71 грн., а станом на 26.12.2018 заборгованість склала 8 169 978,50 грн. З урахуванням заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог № 0301/19 від 03.01.2019 року, № 30012019 від 30.01.2019 року та № 02072019 від 02.07.2019 року, що були прийняті судом, слід вважати доведеною належними доказами суму основного боргу 5 685 979,86 грн. яка підлягає стягненню з боржника.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачено забезпечення виконання зобов`язання штрафом, а саме грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пунктом 7.2 договору № 211 від 01.01.2006 сторони обумовили, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості товару за який допущено прострочення платежу. Зазначене свідчить про те, що позивач правомірно нарахував на суму боргу 1 137 195,97 грн. штрафу, з урахуванням вищевказаних зменшень позовних вимог, що прийняті судом.

Клопотання боржника про зменшення штрафу на 70 відсотків та розстрочку виконання рішення суду на 1 рік задоволено бути не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд може розстрочити виконання рішення, якщо наявним є обставина, що істотно ускладнюють рішення або роблять його виконання неможливим. Вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи – тяжке захворювання її самої або членів сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Господарський процесуальний кодекс України не визнає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Як роз`яснено пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

З урахуванням наданих боржником доказів, а саме: реєстру порушених виконавчих проваджень щодо відповідача, реєстру кредиторських заборгованостей, фінансових звітів та з балансу підприємства не вбачається від`ємне сальдо або особливо важкий фінансовий стан підприємства чим відповідач обґрунтовує необхідності надання розстрочки. Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено виняткових обставин які можуть бути підставами для відстрочки виконання рішення суду, а надані докази про боргові зобов`язання перед кредиторами та порушені виконавчі провадження за рішеннями судів не є підставою щодо її задоволення.

Вказані вище докази не можуть бути враховані і при вирішенні питання часткового звільнення від додаткової відповідальності за порушення договірних зобов`язань, так як вони не мають істотного значення, а заявлений до стягнення штраф не перевищує розміру збитків, як це передбачено частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського процесуального кодексу України. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси, що заслуговують на увагу.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", (вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751, код ЄДРПОУ 32986923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек", (вул. Катерининська, 46, м. Харків, 61004, код ЄДРПОУ 21194014) основного боргу 5 685 979,86 грн., 1 137 195,97 грн. штрафу та 147 059,61 грн. судового збору.

3. Копію рішення направити сторонам по справі.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.09.2019 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до

набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ціленко В. А.