Ухвала суду № 84633388, 24.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

24.09.2019Справа №910/7905/19

За позовомМіністерства оборони УкраїнидоПриватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс"простягнення 587 673,01 грн.Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Баринова О.І.

Представники сторін:

від позивача: не з`явились

від відповідача: Краковний І.В., Бутузкін І.В.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Міністерство оборони України звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" про стягнення суми штрафних санкцій за державним контрактом №362/5/18/38 від 21.12.2018 у розмірі 587 673,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе згідно державного контракту №362/5/18/38 від 21.12.2018 зобов`язання з своєчасного виконання підрядних робіт, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені за неповернення попередньої оплати у розмірі 142 520,22 грн., пені за порушення виконання календарного плану виконання робіт у розмірі 203 597,02 грн. та штрафу у розмірі 241 555,78 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2019 (постановленою після усунення позивачем недоліків позову, встановлених ухвалою від 21.06.2019) за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/7905/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; підготовче засідання призначено на 29.07.2019.

29.07.2019 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач вказує про безпідставність позовних вимог з огляду на те, що Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" було здійснено за власний рахунок коригування проекту "Будівництво комплексу технічних засобів охорони периметру технічної території №3", оскільки останній не в повній мірі відповідав вимогам керівних документів Міністерства оборони України; працівників відповідача не було допущено командуванням військової частини А0981 до місць виконання робіт; що Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" було поставлено до військової частини А0981 товарно-матеріальні цінності, необхідні для виконання робіт, на суму 4 126 600,00 грн.; та по завершенню робіт відповідачем було направлено позивачу акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт. Крім того, відповідач вказує, що очікує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.09.2019.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2019 закінчено підготовче провадження у справі, встановлено порядок дослідження доказів, призначено розгляд справи по суті на 24.09.2019.

19.09.2019 через відділ діловодства суду від Міністерства оборони України надійшли пояснення, в яких позивач вказує, що відповідача було позбавлено спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної із державною таємницею, тому його працівники не були допущені до військової частини. Крім того, позивач вказує, що коригування відповідачем проекту будівництва відбулось без погодження з замовником, а також замовником не приймались товарно-матеріальні цінності, у зв`язку з чим направлені Приватним акціонерним товариством "Кордон Авіа Сервіс" акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт були повернуті виконавцю як такі, що не відповідають проектно-кошторисній документації.

В судове засідання, призначене на 24.09.2019 представник відповідача з`явився.

Позивач явку свого представника у судове засідання, призначене на 24.09.2019 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце дату та час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника у розписці від 03.09.2019.

Приписами ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, нез`явлення позивача у судове засідання без поважних причин та не повідомлення суду про неможливість прийняти участь в судовому засіданні можуть бути розцінені як зловживання процесуальними правами, що тягне за собою залишення позовної заяви без розгляду.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України неявка представника позивача в судове засідання є самостійною підставою для залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі №910/11236/18.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що наведене можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; - позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Однак, наведені рекомендації пленуму Вищого господарського суду України стосувались порядку застосування положень ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (приписи якої втратили чинність 15.12.2018), натомість положення ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакцій) не ставлять в залежність від можливості вирішити спір по суті право суду залишити позов без розгляду з підстав неявки представника позивача в судове засідання та/або неподання витребуваних доказів.

Тобто, зміст п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України відмінний від змісту статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Як вже зазначалось, протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2019 судове засідання призначено на 24.09.2019.

Позивача було належним чином повідомлено про судове засідання, призначене на 24.09.2019, однак у судове засідання 24.09.2019 представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача не подавав.

Натомість у відповідності до приписів ст.ст. 14, 15 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).

Більше того, частиною 1 статті 208 Господарського процесуального кодексу України передбачено, суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи.

З аналізу наведеної норми вбачається, що саме на позивача, як ініціатора розгляду спору у судовому порядку, покладено обов`язок забезпечувати участь свого представника у засіданні.

Водночас, з огляду на те, що представником відповідача у підготовчому засіданні 03.09.2019 було надано укладену сторонами Додаткову угоду №1 від 25.06.2019 до державного контракту №362/5/18/38 від 21.12.2018, якою було погоджено нову ціну вказаного контракту та продовжено строк його дії до 31.12.2020, то у суду наявні обґрунтовані підстави вважати, що позивачем було втрачено інтерес до своїх вимог, які, зокрема, обґрунтовувались коригуванням відповідачем проекту будівництва без погодження з замовником та відповідно порушенням строку освоєння коштів з підстав використання їх поза визначеного контрактом кошторису.

Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання, неподанням позивачем заяв/клопотань про відкладення судового засідання/оголошення перерви, будь-яких інших документів, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку такою невчиненою процесуальною дією є забезпечення явки представника позивача в судове засідання.

Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у зв`язку з неприбуттям позивача у засідання без поважних причин та неподання ним заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Міністерства оборони України до Приватного акціонерного товариства "Кордон Авіа Сервіс" про стягнення суми штрафних санкцій за державним контрактом №362/5/18/38 від 21.12.2018 у розмірі 587 673,01 грн. залишити без розгляду.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подання даного позову покласти на Міністерство оборони України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (24.09.2019) та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено 30.09.2019.

Суддя Р.В Бойко