Ухвала суду № 84633261, 16.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.09.2019Справа № 910/18051/16

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного І.В. (03037, м. Київ, а/с № 53)

до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, бул. Праці, 1/1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва”

про визнання недійсним розпорядження

В межах справи № 910/18051/16

За заявою Публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (ідентифікаційний код 03366612)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

від позивача не з`явилися

від відповідача Дещенко О.М. - представник

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 В ОСОБА_2 Ю ОСОБА_2 - представник

від ТОВ "Євро-реконструкція" Бортник К.П. - представник

від Виконавчого органу Київської міської ради Гришель С.О.- представник

від ПАТ "АК Київводоканал" Гарматін К.В. – представник

від КП Виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» Давиденко С.О. – представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/18051/16 за заявою Публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” про банкрутство Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на стадії процедури ліквідації, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 05.02.2018.

05.06.2019 до Господарського суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного І.В. з позовом до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 06.12.2018 № 700 “Про закріплення майна переданого до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації”.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.06.2019 позов прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 24.06.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2019 відкладено підготовче засідання на 24.07.2019.

25.07.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 задоволено клопотання відповідача та залучено Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підготовче засідання відкладено на 19.08.2019.

У судовому засіданні 19.08.2019 оголошено перерву до 28.08.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.09.2019.

У судових засіданнях 09.09.2019 та 11.09.2019 оголошувались перерви.

У судовому засіданні 16.09.2019 розглядався по суті позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного І.В. до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва” про визнання недійсним розпорядження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача відсутні правові підстави на реалізацію свої повноважень органу управління позивачем та його майном, а саме вилучати оскаржуваним Розпорядженням майно, що закріплене за банкрутом на праві господарського відання, оскільки всі повноваження органів управління банкрутом та розпорядження його майном з 05.02.2018 припинені, повноваження власника (власників) майна банкрута також припинені з 05.02.2018.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив суд визнати недійсним розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 06.12.2018 № 700 «Про закріплення майна переданого до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації».

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва” заперечили щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та поясненнях на позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного І.В. до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва” про визнання недійсним розпорядження, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Пунктом 1 Розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.07.2011 № 286 «Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації по житловому господарству», ухвалено закріпити на праві господарського відання за комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва житлові будинки, нежитлові будинки, інші основні засоби та об`єкти зовнішнього благоустрою згідно додатку 1 та визначити його орендодавцем вказаних об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до підпункту 6.2. пункту 6 чинного статуту у новій редакції Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва затвердженого розпорядженням голови Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 05.12.2013 № 713 (у редакції розпорядження голови Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 31.01.2018 №68), майно Підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 порушено провадження у справі № 910/18051/16 про банкрутство Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду м. Києва від 05.02.2018 Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капелюшного І.В.

З переконанням позивача, правова ситуація щодо неправомірного вилучення відповідачем майна із господарського відання позивача, який визнаний банкрутом, зводиться, на думку позивача, до трьох основних складових:

згідно підпункту 1.5. пункту 1. Статуту позивача, Підприємство належить до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - уповноважений орган). Відповідно до підпункту 5.2. пункту 5 Статуту позивача, Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважений ним орган - Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію, тобто відповідач є уповноваженим органом управління від Власника позивача;

згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута;

майно належить позивачу на праві господарського відання і, згідно ч. 1 ст. 219 ГК України, позивач відповідає за невиконання господарських зобов`язань майном закріпленим за ним на праві господарського відання, згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в системному розумінні разом із нормами Господарського кодексу України, майно банкрута на праві господарського відання включається до ліквідаційної маси, а отже дане майно після визнання позивача банкрутом може бути відчужено або вилучено виключно відповідно та в порядку процедур визначених спеціальним Законом, що регулює процедури банкрутства.

Враховуючи вищенаведене, за переконанням позивача, відповідач не мав права реалізовувати свої повноваження органу управління щодо управління позивачем та його майном, а саме вилучати оскаржуваним Розпорядженням майно, що закріплене за банкрутом (позивачем) на праві господарського відання, оскільки всі повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 05.02.2018 припинені, повноваження власника (власників) майна банкрута з 05.02.2018 припинені.

Таким чином, на думку позивача, наявні всі правові підстави для визнання недійсним розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.12.2018 № 700 «Про закріплення майна переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації».

З наведеними твердженнями суд не погоджується зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується статутом позивача – Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва є комунальним підприємством, а закріплене за ним майно, належить йому на праві повного господарського відання. Власником майна є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

Частинами першою, другою статті 78 Господарського кодексу України передбачено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до положень частин першої, другої статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Частиною першою статті 327 Цивільного кодексу України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2019 у справі № 910/23387/16 вказав, що майно боржника, яке належить йому на праві господарського відання, не є його майном в розумінні положень Цивільного кодексу України, якими визначено поняття права власності, підстави його набуття та механізм реалізації. У зв`язку з чим, з урахуванням положень статті 136 Господарського кодексу України та положень Статуту боржника, підприємство не наділено повноваженнями без згоди власника розпоряджатися майном, що є власністю територіальної громади міста.

Оскільки провадження у справі про банкрутство здійснюється щодо комунального підприємства, якому орган місцевої влади передав частину майна територіальної громади в господарське відання, та правовий статус такого майна повинен визначатися з врахуванням норм законодавства про місцеве самоврядування, які є спеціальними та підлягають переважному застосуванню. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/11141/16.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного І.В. до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва” про визнання недійсним розпорядження.

Керуючись ст. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 73-74, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва ,

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного І.В. до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва” про визнання недійсним розпорядження відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам та кредиторам боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя П.П. Чеберяк