Ухвала суду № 84633085, 01.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні відводу

01.10.2019Справа № 910/6636/18Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1

про відвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи № 910/6636/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Фірма Київздравреконструкція"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про відшкодування шкоди 263 501,10 грн, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Фірма Київздравреконстукція" про відшкодування шкоди в розмірі 263 501,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, оскільки дорожньо-транспортна пригода, що мала місце 17.06.2017, за участю застрахованого позивачем автомобіля, відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, який керував транспортним засобом "Пежо", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є особою, відповідальною за завдання шкоди в розмірі 263 501,10 грн, як володілець джерела підвищеної небезпеки, з урахуванням ліміту відповідальності за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1271148, укладеного між ПрАТ "Фірма КЗР" та ПрАТ СК "Юнівес".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , підготовче засідання призначено на 19.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 у справі № 910/6636/18 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи (або до надання висновку чи повідомлення про неможливість їх проведення) та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

28.03.2019 через відділ діловодства суду до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/6636/18 та висновок експерта №759/19-54 від 27.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 поновлено провадження у справі № 910/6636/18 та призначено підготовче засідання на 23.04.2019.

Судом неодноразово оголошувались перерви у підготовчих засіданнях.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 закрито підготовче провадження у справі № 910/6636/18 та призначено розгляд справи по суті на 24.09.2019.

24.09.2019 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 подав через загальний відділ діловодства суду заяву про відвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи № 910/6636/18.

Заява про відвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи № 910/6636/18 мотивована тим, що суддя Борисенко І.І., на думку заявника, належним чином не дослідила підстави звернення відповідача із заявою про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, яку також підтримала третя особа в підготовчому засіданні 25.07.2019 та протиправно і невмотивовано залишила вказану заяву відповідача без задоволення, чим порушила права заявника. Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про порушення суддею Борисенко І.І. основоположних засад господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України, а також викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 у справі № 910/6636/18 відвід судді Борисенко І.І визнано необґрунтованим, зупинено провадження у справі до 17.10.2019. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи №910/6636/18 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Постановляючи ухвалу від 24.09.2019 у цій справі суд визнав наведені заявником обставини такими, що не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 ГПК України, для відводу судді Борисенко І.І. від розгляду справи, а лише такими, що свідчать про незгоду заявника з процесуальними рішеннями судді, прийнятими по справі № 910/6636/18, що не можуть бути підставою для відводу судді Борисенко І.І.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2019 заяву про відвід судді Борисенко І.І., подану в межах справи № 910/6636/18, передано на розгляд судді Нечаю О.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву про відвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи № 910/6636/18, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Варто зазначити, що слово "безсторонній" в українській мові означає "який складає думку про кого-, що-небудь або щось робить на підставі об`єктивних фактів, а не особистого почуття; неупереджений, справедливий, об`єктивний // Який постає (постав) не з особистого почуття (прихильності, неприязні чи упередження тощо)".

Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться; тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

В силу ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Заявник в обґрунтування поданої ним заяви про відвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи № 910/6636/18 вказує на те, що він є належним відповідачем у цій справі, проте суддя Борисенко І.І., на думку заявника, протиправно і невмотивовано залишила без задоволення заяву відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, що свідчать про порушення суддею Борисенко І.І. основоположних засад господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України, а також викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За приписами частин 1, 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згідно з частинами 1, 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Суд зазначає, що в цьому судовому провадженні вирішується спір позивача до визначеного ним відповідача - Приватного акціонерного товариства "Фірма Київздравреконструкція", а відповідного клопотання від позивача в порядку ч. 2 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України до суду не надходило, що виключає, в тому числі й можливість застосування у даному випадку положень п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Разом з цим, заявник своїми діями фактично висловлює незгоду з процесуальними рішеннями судді, що в силу ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, в будь-якому разі не може бути підставою для відводу судді Борисенко І.І. від розгляду справи.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 від 19.05.2006, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

При цьому, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року наголошено: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Заявником у заяві про відвід судді Борисенко І.І. не наведено об`єктивних обставин, які свідчать про неупередженість та необ`єктивність суду при розгляді цієї справи.

Мотивованих підстав браку безсторонності у судді Борисенко І.І., що стало б підставою для її відводу від розгляду справи, заявником також не наведено.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про відвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи № 910/6636/18 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Борисенко І.І. від розгляду справи № 910/6636/18.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Нечай