Ухвала суду № 84632374, 30.09.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

О К Р Е М А У Х В А Л А

30.09.2019 Справа №905/639/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Енергоринок», м.Київ

до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», м.Краматорськ Донецької області

про стягнення 2284229,10грн пені

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Енергоринок», м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 2284229,10грн пені.

Ухвалою від 15.04.2019 господарський суд у складі судді Шилової О.М. прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №905/639/19 за правилами загального позовного провадження.

08.05.2019 на адресу суду надійшла заява №01/44-8691 від 06.05.2019 Державного підприємства «Енергоринок» про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 (підписана директором позивача). Ухвалою від 10.05.2019 заява визнана необґрунтованою та на підставі автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Демідової П.В. Ухвалою від 14.05.2019 у задоволенні заяви про відвід судді Шилової О.М. відмовлено з посиланням на ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України, оскільки підставою для заявлення відводу визначена незгода позивача із низкою рішень, прийнятих суддею Шиловою О.М. в інших справах, а саме з рішенням від 07.02.2017 у справі №905/3308/16 та ухвалою від 04.11.2015 у справі №905/2405/15.

Тобто даний відвід був заявлений позивачем безпідставно і перешкоджав розгляду справи законним складом суду.

09.07.2019 на адресу суду надійшла заява №01/44-13789 від 05.07.2019 Державного підприємства «Енергоринок» про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 (підписана директором позивача). Підставою для заявлення відводу визначена незгода позивача з відкладенням розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №905/639/19. Ухвалою від 11.07.2019 заява визнана необґрунтованою та на підставі автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Паляниці Ю.О. Ухвалою від 12.07.2019 у задоволенні заяви про відвід судді Шилової О.М. відмовлено, оскільки позивачем доказів на підтвердження особистої упередженості судді Шилової О.М. у вирішенні спору в даній справі не надано (презумпція особистої неупередженості судді). Суд також зазначив, що дії з відкладення розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, адже стосуються виключно порядку застосування чинних процесуальних норм, і у випадку незгоди з такими процесуальними діями учасник справи не позбавлений можливості на включення своїх заперечень щодо цього до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду спору.

Тобто даний відвід був заявлений позивачем безпідставно і перешкоджав розгляду справи законним складом суду.

Ухвалою від 18.07.2019 суддею Шиловою О.М. клопотання відповідача задоволене: провадження у справі №905/639/19 зупинене до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №910/13267/18. В зазначеній ухвалі суд відповів на заперечення позивача, висунуті проти задоволення клопотання відповідача, – тобто продемонстрував позивачу, що він був почутий. Суд також зауважив, що зупинення провадження у справі у випадку, передбаченому п.5 ч.1 ст.227 ГПК України (об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку господарського судочинства) є саме обов`язком (а не правом) суду, а також навів аргументи, на підставі яких суд дійшов внутрішнього переконання (ст.86 ГПК України) про необхідність зупинення провадження у справі №905/639/19.

07.08.2019 апеляційна скарга №04/44-16004 від 01.08.2019 Державного підприємства «Енергоринок» на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.07.2019 про зупинення провадження у справі №905/639/19 разом зі справою направлена до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі №905/639/19 ухвалу господарського суду від 18.07.2019 про зупинення провадження у справі №905/639/19 скасовано.

09.09.2019 на адресу суду надійшла заява б/н від 04.09.2019 Державного підприємства «Енергоринок» про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 (підписана адвокатом Гордієм Ростиславом Анатолійовичем). Підставою для заявлення відводу визначено наступне: розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №905/639/19 тричі відкладався; ухвалою від 18.07.2019 клопотання про зупинення провадження у справі задоволене, при цьому доводи позивача не враховані; 02.09.2019 судом апеляційної інстанції скасована ухвала від 18.07.2019 про зупинення провадження у справі №905/639/19. Ухвалою судді Шилової О.М. від 09.09.2019 заява б/н від 04.09.2019 про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 визнана такою, що повторно подана з підстав, розглянутих судом раніше, а також є завідомо безпідставною; подана втретє Державним підприємством «Енергоринок» заява про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 визнана судом зловживанням позивачем своїми процесуальними правами та спробою чинити тиск на суд; заява б/н від 04.09.2019 залишена без розгляду.

13.09.2019 справа №905/639/19 надійшла зі Східного апеляційного господарського суду до господарського суду Донецької області для продовження розгляду.

17.09.2019 на адресу суду надійшла заява №04/44-17071 від 13.09.2019 Державного підприємства «Енергоринок» про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 (підписана представником позивача за довіреністю №01/44-1121Д від 05.12.2018 адвокатом Король Наталією Іванівною). Підставою для заявлення відводу з посиланням на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі №905/639/19 визначено те, що: «внутрішнє переконання судді Шилової О.М. ґрунтується на помилкових висновках щодо необхідності зупинення провадження у справі, викладене свідчить про неможливість судді Шилової О.М. об`єктивно вирішити справу». Ухвалою судді Шилової О.М. від 18.09.2019 заява №04/44-17071 від 13.09.2019 про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 визнана завідомо безпідставною та такою, що спрямована на перешкоджання розгляду справи суддею Шиловою О.М.; подана вчетверте Державним підприємством «Енергоринок» заява про відвід визнана зловживанням позивачем та його представниками-адвокатами своїми процесуальними правами, що створює можливість втручання у діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків або добитися винесення неправосудного рішення, а також тиском на суд; з наведених підстав заява №04/44-17071 від 13.09.2019 залишена без розгляду.

При цьому суд наголошує на такому: зі змісту поданої адвокатом Король Н.І. заяви про відвід (арк.7 заяви) вбачається, що адвокату було відомо про всі попередньо подані позивачем заяви про відвід судді у справі №905/639/19.

За приписом ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до імперативного припису ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведені положення процесуального закону мали бути відомі представнику позивача за довіреністю Король Н.І. як особі, що здійснює адвокатську діяльність.

Проте після додаткового роз`яснення судом позивачу змісту ч.4 ст.35 ГПК України (ухвала від 10.05.2019 у справі №905/639/19) адвокат Король Н.І. послалась на незгоду з процесуальними рішеннями судді як на підставу для відводу, що є грубим порушенням ст.43 ГПК України, яка забороняє зловживання процесуальними правами.

Отже, у діях адвоката ОСОБА_1 суд вбачає свідоме зловживання процесуальними правами з метою змінити склад суду, обраний відповідно до приписів ст.32 ГПК України для розгляду справи №905/639/19, шляхом заявлення четвертого і безпідставного відводу та намагання у такий спосіб чинити тиск на суд.

Відповідно до ст.ст.126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» роз`яснено: положення ч.2 ст.126 Конституції України про те, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Частинами 1, 2 ст.48 названого Закону визначено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

За змістом п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» під втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.

За змістом довіреності №01/44-1121Д від 05.12.2018, виданої на ім`я адвоката Король Н.І., остання діє в тому числі відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон «Про адвокатуру») адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону «Про адвокатуру» представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає, зокрема, в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону «Про адвокатуру» адвокатська діяльність здійснюється, зокрема, на принципах верховенства права та законності.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону «Про адвокатуру» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Пунктом 1 ч.1 ст.21 Закону «Про адвокатуру» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до ст.7 Правил адвокатської етики (затв. Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до ст.42 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Добросовісність – це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні ними своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом – це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право, що, на переконання суду, і мало місце у даній справі.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що запобігання неналежній поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

За приписами ч.ч.3, 4 ст.43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

В ухвалі від 11.05.2018 у справі №905/2065/16 Верховний суд наголосив: «Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети – винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони – це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.»

Адвокат Король ОСОБА_2 в порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики, ч.1 ст.43 ГПК України, ч.3 ст.6, ч.ч.1, 2 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», подаючи завідомо безпідставну заяву про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19, використала свої знання та професійну майстерність не для належного захисту й представництва прав та законних інтересів свого клієнта у суді, а з метою зловживання процесуальними правами, яке полягає у недобросовісному використанні таких прав і спрямоване на свідоме перешкоджання відправленню судочинства законно визначеним складом суду. Наведене свідчить про неналежне виконання адвокатом своїх професійних обов`язків.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

За приписом ч.ч.2, 6 ст.246 ГПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Враховуючи викладене, суд задля подальшого запобігання зловживання адвокатом процесуальним правом на відвід шляхом заявлення завідомо безпідставного відводу, а також намагання чинити тиск на суд, вирішив постановити окрему ухвалу щодо адвоката ОСОБА_1 за порушення приписів ч.4 ст.35, ч.1 ст.43 ГПК України, ч.3 ст.6, ч.ч.1, 2 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики; окрему ухвалу надіслати до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва.

Керуючись ст.ст.43, 86, 234, 235, 246 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Окрему ухвалу у справі №905/639/19 направити до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (04070, м.Київ, вул.Борисоглібська, 3) з метою вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

2. Зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва про результати розгляду окремої ухвали від 30.09.2019 у справі №905/639/19 повідомити Господарський суд Донецької області у місячний строк з дня отримання окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили 30.09.2019 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Додатки на адресу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва:

- копія ухвали про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 від 14.05.2019 на 2арк.;

- копія ухвали про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 від 12.07.2019 на 2арк.;

- копія ухвали про залишення заяви про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 без розгляду від 09.09.2019 на 2арк.;

- копія заяви про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 №04/44-17071 від 13.09.2019 на 4арк.;

- копія довіреності №01/44-1121Д від 05.12.2018 на ім`я ОСОБА_1 на 1арк.;

- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3438 від 25.09.2008, виданого адвокату Король ОСОБА_3 на 1арк.;

- копія ухвали про залишення заяви про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 без розгляду від 18.09.2019 на 2арк.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 примірники:

1 – до справи, 1 – КДКА м.Києва,

1 – адвокату Король Н.І.