Ухвала суду № 84632269, 01.10.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

"01" жовтня 2019 р. № 903/766/19 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши матеріали по справі №903/766/19

за позовом Публічного акціонерного товариства “Електротермометрія”, м.Луцьк

до відповідача Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» , м.Київ

про зобов`язання вчинити дії

Встановив:

Позивач – Публічне акціонерне товариство “Електротермометрія” звернувся до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» в якому просить суд:

- зобов`язати АТ «Комерційний банк «Приватбанк» виконувати розпорядження Публічного акціонерного товариства “Електротермометрія” про перерахування коштів на виплату заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску, військового збору, податку на доходи фізичних осіб незалежно від наявності арешту на кошти на рахунках, що належить товариству.

Водночас, при подачі позову також подав заяву про відстрочення сплати судового збору.

На обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору ПАТ «Електромоментрія» посилається на те, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, що викликане втратою ринків збуту з РФ, ОРДЛО, які були основними споживачами, а також збільшенням в 2016 більш, як в 3 рази земельного податку, та покладенням на підприємство 100% витрат на виплату пільгових пенсій.

Разом з тим доводить, що з 2017р. кошти товариства періодично арештовуються виконавчою службою для здійснення примусового стягнення.

Крім того, звертає увагу суду на те, що 20.09 2019 позивач намагався здійснити оплату судового збору за подання даної позовної заяви, однак у зв`язку із накладенням арешту на кошти платіжне доручення виконане не було, в підтвердження долучив скріншот кабінету Приват 24.

Позовна заява Публічного акціонерного товариства “Електротермометрія” підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як визначено статтею 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру позивач сплачує судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу .

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

Таким чином, позивачу необхідно було сплатити 1921 судового збору за подання позовної заяви.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

В позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору Публічного акціонерного товариства “Електротермометрія” обґрунтовує тим, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, що викликане втратою ринків збуту з РФ, ОРДЛО, які були основними споживачами, а також збільшенням в 2016 більш, як в 3 рази земельного податку, та покладенням на підприємство 100% витрат на виплату пільгових пенсій.

Разом з тим вказує, що з 2017р. кошти товариства періодично арештовуються виконавчою службою для здійснення примусового стягнення.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказаний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним і редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити сплату судового збору за наявності викладених вище умов, а не лише виходячи з майнового стану сторони.

Однак, наявність передбачених ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може звільнити її від сплати судового збору, позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено за змістом ст. 8 Закону України “Про судовий збір” умов, за наявності, яких суд відстрочує сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкт господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, а тому вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням особи у доступі до суду та не становить порушення гарантованого їй пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

Така позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.03.2019 по справі № 914/1723/15.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Виходячи з цього некоректним є зазначення одразу в вступній частині позовної заяви найменування і реквізитів певної особи, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Зазвичай таке зазначення вміщується в тексті позовної заяви, аби звернути увагу суду на те, що ці особи можуть мати певний інтерес у справі. Втім, якщо позивачу відомо, що рішення у справі може вплинути на права чи обов`язки певних осіб, він має право додати до позовної заяви відповідне клопотання або викласти таке клопотання в тексті позовної заяви.

В даному випадку відповідне клопотання до позовної заяви або викладення такого клопотання в тексті позовної заяви відсутнє.

Таким чином, саме лише зазначення в вступній частині позовної заяви Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Крім того, за даною позовною вимогою позивач визначив відповідачем по справі Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк » місцезнаходження якого:01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д код ЄДРПОУ 14360570, однак з позовом звернувся до Господарського суду Волинської області.

Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно подати правове обґрунтування підсудності даної позовної заяви відповідно до присів статей 27-29 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовну заяву ПАТ “Електротермометрія” від 23.09.2019 № 321/119 за правилами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України слід залишити без руху для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Електротермометрія” до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- сплатити судовий збір в сумі 1921 грн., про що докази подати суду;

- подати письмове обґрунтоване клопотання про необхідність залучення до участі у справі третьої особи;

-подати заяву з правовим обґрунтування щодо підсудності даної позовної заяви, відповідно до присів статей 27-29 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню згідно з п.5 ст. 174 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу суду направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст ухвали підписано 01.10.2019.

Суддя В. М. Дем`як