Ухвала суду № 84632065, 30.09.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

30.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2488/19

за позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Екологія-Дніпро 2000", м. Дніпро

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Жежель С.С.,

від відповідача: Семикіна Л.В., адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Кам`янська міська рада Дніпропетровської області звернулась 12.06.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Екологія-Дніпро 2000" про внесення змін до пунктів 2.2 та 4.1 договору оренди земельної ділянки № 12422 від 08.10.2012, виклавши їх у наступній редакції:

« 2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 27.05.2019 становить 154082613,40 грн.».

« 4.1. Орендна плата вноситься «Орендарем» виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 6 163 304,54 грн./рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VІ «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», від 29.09.2017 № 816-19/VІІ «Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста», від 22.06.2018 № 1105-25/VІІ «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста».

Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо зміни редакції пункту 2.2 договору, позивач посилається на встановлення компетентним органом Держгеокадастру нової вартості нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки у порівнянні з часом укладення сторонами договору.

При цьому позивач звертає увагу суду на витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої у м. Кам`янське, східна околиця (кадастровий номер 1210400000:03:035:0008), з якого вбачається, що при розрахунку було застосовано коефіцієнт Км3:0,64.

Правильність застосування зазначеного коефіцієнту позивач вмотивовує рішенням Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VІ «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ», згідно з підпунктом 1.1 якого вирішено, що для всіх земельних ділянок у правобережній частині міста, крім земельних ділянок, зазначених у п. 1.3, при розрахунку нормативної грошової оцінки необхідно застосовувати єдиний сукупний (добуток) коефіцієнт Км3 з урахуванням локальних факторів: місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні (0,8) та у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря (0,8), який у сукупності (добутку) дорівнює 0,64.

Ухвалою суду від 18.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.07.2019 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позов, поданому до суду 17.07.2019, відповідач позовні вимоги не визнає. Зокрема, стосовно вимог про зміну редакції пункту 2.2 договору зазначає, що рішенням Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 № 1339-64/VІ “Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VІ “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" встановлено, що при розрахунку нормативної грошової оцінки необхідно застосовувати сукупний коефіцієнт Км3 на рівні 0,5, що, відповідно, впливає на визначення дійсної вартості нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

У доповненнях до відзиву від 29.07.2019 відповідач також пояснив, що питання правомірності рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 № 1339-64/VІ “Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VІ “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" було предметом розгляду в межах адміністративної справи № 0440/5411/18.

За результатом апеляційного перегляду справи постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 було відмовлено у позові ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Приватне підприємство фірма “Бомонд”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Терра Д”, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Екологія - Дніпро 2000” про визнання нечинним рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI “Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VI “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ”.

28.08.2019, під час підготовчого провадження, позивачем подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі до ухвалення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення у справі № 0440/5411/18.

При цьому позивач стверджує, що розгляд господарської справи неможливий до ухвалення судом касаційної інстанції відповідного судового рішення у справі №0440/5411/18, оскільки від результатів розгляду касаційної скарги залежить правильність та законність рішення у господарській справі, що розглядається.

У підготовчому засіданні 23.09.2019 представник позивача подав доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі, в якому вказує на те, що на офіційному веб-сайті міської ради оприлюднений проект рішення Кам`янської міської ради “Про визнання таким, що втратило чинність рішення Кам`янської міської ради від 08.07.2015 №1339-64/VI “Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VI “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ”. Отже, з прийняттям відповідного рішення підстава, на яку посилається відповідач, заперечуючи проти позову в частині нового розміру нормативної грошової оцінки землі, буде відсутня.

У підготовчому засіданні 23.09.2019 представник відповідача заперечував проти зупинення провадження у справі, звертаючи при цьому увагу суду на те, що розгляд адміністративної справи в касаційному порядку жодним чином не спростовує того факту, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 0440/5411/18 набрала законної сили 23.07.2019 та є обов`язковою для виконання на всій території України. Відтак рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 №1339-64/VІ "Про внесення змін до рішення міської ради" від 12.07.2013 № 842-3 8/VІ "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" є чинним, не скасованим.

Щодо намірів міської ради переглянути на сесії чинність свого рішення, то згідно зі статтею 227 Господарського процесуального кодексу України ця обставина не є правовою підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.09.2019 (повний текст ухвали складено 27.09.2019) у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі було відмовлено із зазначенням у резолютивній частині про те, що ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

26.09.2019 Кам`янською міською радою Дніпропетровської області через канцелярію господарського суду подана апеляційна скарга на ухвалу від 23.09.2019 (вступна та резолютивна частини) про відмову у зупиненні провадження у цій справі, в якій апелянт просить скасувати ухвалу в частині, якою визначено, що ухвала оскарженню не підлягає.

В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема пункту 12 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, яка, на думку позивача, дозволяє окремо від рішення оскаржувати в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.09.2019 апеляційну скаргу Кам`янської міської ради Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду від 23.09.2019 про відмову у зупиненні провадження у справі № 904/2488/19 разом з доданими до неї матеріалами було повернуто з підстав, передбачених статтею 255, пп. 17.11 п. 17 розд. XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового засідання 30.09.2019 представником позивача було заявлено відвід головуючому у справі судді Коліснику І.І. у зв`язку із сумнівами щодо його неупередженості та об`єктивності через те, що після отримання апеляційної скарги на ухвалу суду від 23.09.2019 справа не була передана до суду апеляційної інстанції, що, на думку заявника, є порушенням статті 255, п.п. 17.5, 17.10 «Перехідні положення» розд. XI Господарського процесуального кодексу України.

Отже, в основі заяви про відвід судді – незгода сторони з процесуальним рішенням судді.

Згідно з частинами першою - третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Заявлений представником позивача відвід судді є необґрунтованим з огляду на таке.

Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції лише про зупинення провадження у справі.

Можливість апеляційного оскарження ухвали про відмову у зупиненні провадження у справі окремо від рішення суду статтею 255 цього Кодексу не передбачена.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 3 ст. 255 ГПК України).

Підпунктом 17.11 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Процесуальні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення, зокрема ухвали про відмову у зупиненні провадження у справі, не позбавляють сторін права на апеляційне оскарження таких ухвал взагалі. Їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Зазначена правова позиція щодо неможливості оскарження окремо від рішення суду ухвали про відмову у зупиненні провадження у справі з відповідними правовими наслідками порушення цього нормативного припису - повернення судом першої інстанції апеляційних скарг, відповідає висновкам Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду в його постановах від 18.02.2019 у справі № 915/512/18 та від 12.03.2019 у справі №918/361/18.

За змістом частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 228 цього Кодексу суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 39, п. 5 ч. 1 ст. 228, п. 9 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 904/2488/19 до вирішення питання про відвід судді.

Справу № 904/2488/19 передати на автоматизований розподіл для розгляду заяви про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили 30.09.2019 з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 01.10.2019.

Суддя І.І. Колісник