Ухвала суду № 84629907, 01.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

01 жовтня 2019 року м. Київ № 826/8326/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохін В.В., ознайомившись з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоконсалт"до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018р. позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.04.2018р. №655187/30021475, №655185/30021475, №655184/30021475, №655190/30021475, №655186/30021475, №655188/30021475, №655189/30021475; визнано протиправними та скасовано рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 02.05.2018р. №1677/300214875/2, №1674/300214875/2, №1649/300214875/2, №1675/300214875/2, №1650/300214875/2, №1678/300214875/2 та №1673/300214875/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 29 березня 2018 року №2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт», датою отримання зазначених накладних - 13 квітня 2018 року; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, 18, кім. 207, код ЄДРПОУ 30021475) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 12334,00грн. (дванадцять тисяч триста тридцять чотири гривні).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018р. повернуто апеляційну скаргу ДФС України.

11 січня 2019 року судом у справі видано виконавчі листи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження ДФС України.

Разом з тим, 19 червня 2019 року позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 18.10.2018р. шляхом зобов`язання ДФС України подати звіт про виконання судового рішення.

Заява мотивована тим, що судове рішення рішення від 18.10.2018р. набрало законної сили 13.12.2018р., однак станом на 19.06.2019р. ДФС України не виконано.

Також на підтвердження обґрунтованості поданої зави, позивачем надані копії постанов Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.05.2019р. та від 01.07.2019р. у виконавчому провадженні №58972010 про накладення штрафу на ДФС України за невиконання виконавчого листа у справі №826/8326/18.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, ДФС України рішення суду від 18.10.2018р. станом на момент прийняття даної ухвали не виконано.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та наявність правових підстав для зобов`язання ДФС України подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

2. Зобов`язати Державну фіскальну службу України подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018р. у справі №826/8326/18 у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Амельохін