Рішення № 84629887, 30.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2019 року № 826/4128/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послугпровизнання протиправною та скасування постанови

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» (далі також - позивач, ПАТ «Київський страховий дім») з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі також - відповідач, Нацкомфінпослуг), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.11.2017 №1232/1966/13-4-14/П про застосування штрафної санкції за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

Ухвалою суду від 20.03.2018 у складі судді Аблова Є.В. відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.05.2019 №612 у зв`язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Аблова Є.В. дану справу передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.

Ухвалою суду від 23.05.2019 суддя Шейко Т.І. прийняла до провадження справу, продовживши її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Позовні вимоги вмотивовано протиправністю оскаржуваної постанови, яку прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мали значення для її прийняття. Зокрема, відповідачем не враховано, що розпорядження, виконання якого він вимагав від позивача, оскаржене останнім в судовому порядку. У подальшому, незважаючи на судове оскарження цього розпорядження, воно було виконане позивачем. При цьому в складеному відповідачем акті про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг у зв`язку з невиконанням позивачем відповідного рішення Нацкомфінослуг встановлено обставини щодо невиконання цього рішення, тоді як оскаржувана постанова винесена у зв`язку з несвоєчасним виконанням цього рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у її задоволенні, стверджуючи про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що рішення про застосування до позивача штрафної санкції винесено до позивача в межах повноважень та відповідно до законодавства у зв`язку із несвоєчасним виконанням ним розпорядження Нацкомфінпослуг, яке підлягало виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Нацкомфінпослуг від 14.03.2017 №539 ПАТ «Київський страховий дім» зобов`язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 04.04.2017, а саме порушення абзаців першого-третього пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо невиконання страховиком обов`язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Не погоджуючись із таким розпорядженням позивач оскаржив його до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 16.06.2017 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Очікуючи вирішення спору щодо правомірності згаданого розпорядження, позивач тривалий період часу його не виконував, у зв`язку з чим відповідач неодноразово застосовував стосовно нього штрафні санкції. Так, зокрема постановами від 18.05.2017 №610/903/13-4/14/П, від 01.08.2017 №880/1287/13-4/14/П, від 19.09.2017 №1034/1725/13-4/14/П на позивача накладено штраф у розмірі відповідно 1700,00 грн., 3400,00 грн. та 6800,00 грн., доказів стосовно сплати яких судом не встановлено.

Разом з тим судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2018 у справі № 826/7713/17 відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Київський страховий дім» про визнання протиправною і скасування постанови Нацкомфінпослуг від 18.05.2017 №903/13-4/14 про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн.; рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №826/13426/17 визнано протиправною та скасовано постанову Нацкомфінпослуг від 19.09.2017 №1034/1725/13-4/14/П про накладення штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Також судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2017 у справі №826/4809/17,залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017, ПАТ «Київський страховий дім» відмовлено у задоволенні позову до Нацкомфінпослуг про визнання протиправним та скасування розпорядження від 14.03.2017 року №539.

Вчергове встановивши факт невиконання позивачем розпорядження Нацкомфінпослуг від 14.03.2017 №539 станом на 02.11.2017 відповідач склав акт від 02.11.2017 №1966/13-4/14, в якому зазначив про дану обставину.

Так, зокрема, згідно з указаним актом станом на дату його складення ПАТ «Київський страховий дім» не надало до Нацкомфінпослуг документів, які б підтверджували виконання вимог вищевказаного розпорядження, внаслідок чого відповідач дійшов висновку про порушення названим товариством пункту 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 11.12.2012 №2319, яким визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов`язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг.

З огляду на викладене відповідач повідомив позивача про призначення до розгляду стосовно нього на 23.11.2017 справи про правопорушення.

Отримавши указаний акт, позивач звернувся до відповідача із клопотанням про зупинення провадження у справі про правопорушення у зв`язку з невиконанням розпорядження Нацкомфінпослуг від 14.03.2017 №539, обґрунтовуючи таке клопотання оскарженням ним цього розпорядження в судовому порядку та розглядом Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/4809/17 спору за його позовом до Нацкомфінпослуг про визнання протиправним і скасування цього розпорядження.

Отримавши указане клопотання Нацкомфінпослуг перенесла розгляд справи про правопорушення з 23.11.2017 на 30.11.2017, про що листом від 23.11.2017 №8443/13-8 повідомила позивача.

Листом від 29.11.2017 №2846 ПАТ «Київський страховий дім» повідомив відповідача про виконання розпорядження Нацкомфінпослуг від 14.03.2017 №539, на підтвердження чого надав відповідні документи.

За наслідками розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг встановила факт виконання ПАТ «Київський страховий дім» розпорядження від 14.03.2017 №539 у повному обсязі, проте, несвоєчасно, що є порушенням пункту 5.9 розділу V Положення №2319, відповідно до якого рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов`язковими для виконання учасниками ринку фінансових послуг, у зв`язку з чим вирішила застосувати до ПАТ «Київський страховий дім» штрафну санкцію у розмірі 1700,00 грн.

Зі змісту указаної постанови також вбачається, що Нацкомфінпослуг не прийнято рішення про зупинення провадження у справі про порушення позивачем законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.

Не погоджуючись із такою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 даного Закону, ринки фінансових послуг - це сфера діяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживання певних фінансових послуг. До ринків фінансових послуг належать професійні послуги на ринках банківських послуг, страхових послуг, інвестиційних послуг, операцій з цінними паперами та інших видах ринків, що забезпечують обіг фінансових активів.

З частини першої статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вбачається, що державне регулювання ринків фінансових послуг щодо страхових послуг здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Пунктом 10 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно - правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати зокрема такі заходи впливу, як накладення штрафів в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу частини першої статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

За змістом пунктів 1 та 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 №1070/2011, Нацкомфінпослуг є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 № 2319, затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Положення №2319).

Положення №2319 визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Згідно з пунктом 1.3 Положення №2319 його метою є врегулювання правовідносин, пов`язаних, у тому числі, із складанням уповноваженими та посадовими особами Нацкомфінпослуг документів про порушення законодавства про фінансові послуги та застосуванням Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу.

Пунктом 1.4 Положення №2319 встановлено, що заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням.

Згідно з пунктом 1.5. Положення №2319 Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги можуть міститися, у тому числі, в матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.

Посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення (пункт 1.11.).

Належним чином оформлені акт про правопорушення, рішення Нацкомфінпослуг або уповноваженої особи Нацкомфінпослуг про результати розгляду справи про правопорушення вважається надісланим особі, якщо їх надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис (пункт 1.12.).

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.4 Положення №2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати заходи впливу, зокрема, накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Рішення про накладення штрафної санкції (штрафу) на особу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, приймається у вигляді постанови уповноваженої особи Нацкомфінпослуг.

Штрафні санкції (штрафи) накладаються Головою Нацкомфінпослуг та керівниками самостійних структурних підрозділів або особами, які їх заміщують, за напрямами здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг.

Розгляд справ про правопорушення та застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 3 пункту 2.1 Положення №2319, належить до повноважень Голови Нацкомфінпослуг або директорів департаментів за напрямами здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг (пункт 3.2.).

З наведеного вбачається, що до повноважень Нацкомфінпослуг як органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг щодо страхових послуг, відноситься прийняття рішень про накладення штрафів за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Положення №2319 виявлені посадовими особами Нацкомфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги викладаються в акті про правопорушення із зазначенням доказів (документів, даних та інформації), що підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги, та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акту. Акт про правопорушення, складений посадовою особою Нацкомфінпослуг, повинен містити документи, дані та інформацію, які підтверджують факт вчинення порушення законодавства про фінансові послуги. Такі документи, дані та інформація долучаються до акту про правопорушення.

Пунктом 4.20 розділу IV Положення №2319 встановлено, що провадження у справі про правопорушення може бути зупинено, якщо: справу про правопорушення неможливо розглянути до вирішення пов`язаної з нею справи, що розглядається в суді, - до набрання рішенням суду в такій справі законної сили; призначається або проводиться експертиза (на час проведення експертизи); необхідно отримати додаткові докази у справі про правопорушення. Час зупинення розгляду справи про правопорушення не зараховується до строку розгляду цієї справи про правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що наведеною правовою нормою не встановлено обов`язку щодо зупинення провадження у разі наявності наведених підстав, а надано відповідне право Нацкомфінпослуг при реалізації повноважень на зупинення провадження.

З огляду на це доводи позивача стосовно протиправності оскаржуваної постанови у зв`язку з тим, що при її винесенні відповідачем не було зупинено провадження у справі про правопорушення за клопотанням позивача, в цій частині судом відхиляються.

Пунктом 5.9 Положення №2319 передбачено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов`язковими для виконання особами. У разі невиконання особами рішень про застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг вживає заходів щодо виконання рішень у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено судом, станом на час складення акту про правопорушення, на підставі якого винесено оскаржувану постанову Нацкомфінпослуг, розпорядження від 14.03.2017 №539 було чинним і невиконаним позивачем в установленому порядку. Водночас станом на час розгляду справи про правопорушення згадане розпорядження уже було виконане. Факт несвоєчасного виконання цього розпорядження позивач не заперечує.

При цьому суд дійшов висновку, що факт невиконання позивачем розпорядження Нацкомфінпослуг від 14.03.2017 №539 станом на час складення акту від 02.11.2017 №1966/13-4/14 та факт його виконання з порушенням наданого строку станом на час прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, не спростовує вчинення позивачем порушення пункту 5.9 Положення №2319, що є підставою для застосовування до нього штрафної санкції відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Положення №2319.

Водночас суд бере до уваги те, що у зв`язку з невиконанням розпорядження Нацкомфінпослуг від 14.03.2017 №539 стосовно позивача застосовувалися штрафні санкції відповідно до постанов від 18.05.2017№610/903/13-4/14/П та від 01.08.2017 №880/1287/13-4/14/П, доказів визнання протиправними та скасування яких не надано. Отже, ці постанови є чинними та підлягають виконанню ПАТ «Київський страховий дім» шляхом сплати штрафів у розмірі відповідно 1700,00 грн. та 3400,00 грн.

Відтак, відповідачем фактично реалізовано своє право застосування заходу впливу у вигляді накладення на ПАТ «Київський страховий дім» штрафної санкції (штрафу) за невиконання розпоряджень Нацкомфінпослуг №539.

Згідно з приписами абзацу 7 пункту 2.4 Положення №2319, якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу.

Підпунктом 1 пункту 2.1 розділу ІІ Положення передбачено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення, який, у свою чергу, згідно з пунктом 2.2 Положення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що відповідач наділений правом повторного застосування до порушника заходу впливу шляхом зобов`язання його вжити заходів для усунення порушення, що оформлюється розпорядженням, лише у разі оплати порушником штрафу та не усунення правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф).

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати штрафу, а також доказів прийняття відповідачем розпорядження про застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 1 пункту 2.1 розділу ІІ Положення.

Водночас, оскаржуваною постановою Нацкомфінпослуг порушено порядок застосування до особи заходів впливу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, та повторно застосовано до позивача такий захід впливу, як штраф, за невиконання одних і тих же розпоряджень, що у свою чергу суперечить положенням статті 61 Конституції України, якою визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого адміністративного суду України від 20.06.2017 у справі №826/1331/16.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова Нацкомфінпослуг від 30.11.2017 №1232/1966/13-4/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 цього ж Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За висновком суду відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов ПАТ «Київський страховий дім» підлягає задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.03.2018 №184.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.11.2017 №1232/1966/13-4/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (04053, м. Київ, вул. Артема, б.37-41, код ЄДРПОУ 25201716) судові витрати в розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01601, м. Київ, вул. Грінченка, б.3, код ЄДРПОУ 38062828).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко