Рішення № 84629677, 30.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2019 року № 756/13080/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із врахуванням загального трудового стажу 25 років 3 місяці 23 дні, з яких 10 років 7 місяців на підземних роботах.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11.10.2018 справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва відповідно до правил територіальної підсудності закріплених в ст. 29 КАС України.

15 листопада 2018 року автоматичним розподілом між суддями справу № 756/13080/18 передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовано тим, що позивач працював підземним машиністом підземного устаткування, тобто працював на підземних роботах, що належать до Списку №1 Постанови КМУ від 24.06.2016 №461 «Про затвердження списків виборців, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Разом з тим, на чергове звернення до органів Пенсійного фонду щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, позивач отримав неправомірну відмову у її призначенні, з тих підстав, що у позивача відсутня уточнююча довідка з підприємства на якому він працював, для підтвердження спеціального трудового стажу.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 з 19.09.1983 по 06.10.1983 працював підземним машиністом, з 20.01.1986 по 05.09.1983 учнем підземного прохідника та підземним прохідником, пільгова довідка, як це передбачено п. 20 Порядку, відсутня, загальний трудовий стаж позивача складає 25 років 3 місяці 23 дні, робота з а списком №1 не може бути обрахована, оскільки відсутня довідка згідно додатку №5 зазначеного Порядку. Оскільки відсутній необхідний пільгових стаж (10 років), для призначення пенсії на пільгових умовах немає підстав.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звертався Центрального та в подальшому до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві із заявами про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 13 закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом від 07.11.2017 №618/38 Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві відмовило позивачу у призначенні пільгової пенсії, з посиланням на те, що відсутні документи, які підтверджують пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах.

Листом від 21.08.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах з аналогічних підстав.

Позивач вважаючи відмову у призначенні пільгової пенсії протиправною та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Аналогічні приписи містять в статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст.12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно п.п. 1 та 2 п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд приходить до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, останній в період з 10.09.1983 по 06.10.1983 працював підземним машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем в шахті, був звільнений у зв`язку з призивом в ряди Радянської армії та з 17.10.1983 по 22.10.1985 проходив службу в рядах радянської армії. 20.01.1986 був прийнятий підземним учнем та з 05.06.1986 був переведений підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті, звільнений 05.09.1990 за переводом.

Як вбачається з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.08.2018 №64591/03, обґрунтовуючи підстави щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 19.09.1983 по 06.10.1983 та з 20.01.1986 по 05.09.1990 на шахті «Червона Зірка», відповідач посилається на те, що робота за Списком №1 не може бути обрахована, оскільки відсутня довідка згідно додатку №5 Порядку №637.

Разом з тим, відповідачем не обґрунтовано в чому саме полягає неповнота інформації записів в трудовій книжці позивача.

При цьому, наведені докази (копія трудової книжки) підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у період роботи з 10.09.1983 по 06.10.1983 на посаді підземного машиніста підземних установок 2 розряду з повним робочим днем в шахті та з 20.01.1986 по 05.09.1990 підземним учнем проходчика 4 розряду та підземним проходчиком 5 розряду, що дає підстави для зарахування цих періодів до пільгового стажу відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також, суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву, як на одну з підстав для відмови у призначанні пенсії на пільгових умовах, зазначено відсутність у позивача необхідного пільгового стажу в розмірі 10 років, проте, суд звертає увагу, що ані в листі Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.11.2017, ані в листі Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 21.08.2018, відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах було обґрунтовано виключно відсутністю довідки на підтвердження відомостей, зазначених у трудовій книжці, а не відсутністю необхідного пільгового стажу, тобто, мова йшла виключно про неможливість підтвердження пільгового стажу а не його розмір.

Разом з тим, з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи та уникнення труднощів в разі задоволення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба у військах і органах ВЧК,ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки СРСР, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому, зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.

Із копії трудової книжки позивача вбачається, що останнього було звільнено у зв`язку з призовом в ряди Радянської армії з 06.10.1983 та вже 17.10.1983 направлено на строкову військову службу у військову частину, після закінчення якої, з 20.01.1986 року, прийнято підземним учнем прохідника 4 розряду та в подальшому підземним прохідником 5 розряду.

Так, 02 червня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах часу проходження строкової військової служби, який набрав чинності 01.01.2006 року. Так, відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час проходження строкової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно - технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Як встановлено вище, позивача звільнено з посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах та направлено на строкову військову службу у військову частину.

Отже, наведене свідчить про наявність у позивача права на зарахування вказаного періоду проходження військової служби (2 роки) до стажу, необхідного для призначення пільгової пенсії.

Крім того, звертає увагу, що у відповідності до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" , у редакції частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби та виконання військового обов`язку було і є обов`язком громадянина, ухилення від яких тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, тому будь-які обмеження трудових прав особи, пов`язані з проходженням такої служби або виконанням обов`язку, недопустимі.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, а Закони та інші нормативно-правові акти повинні прийматися на підставі Конституції України та повинні відповідати їй. Водночас із цим, наведеною нормою Конституції України передбачено, що норми Конституції України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантовано.

Статтею 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються та не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Деклароване статтею 17 Конституції України конституційне право позивача, як військовослужбовця Збройних Сил, на соціальний захист, конкретизоване, зокрема у нормах законодавства, які діяли на час проходження позивачем військової служби у Збройних Силах та гарантували йому зарахування часу перебування на військовій службі до загального і безперервного трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а також до стажу роботи за спеціальністю, не може бути скасоване, а зміст та обсяг цих прав не може бути звужений.

Аналогічну правову позицію з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовців, висловив й Конституційний Суд України в Рішеннях від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги; від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій; від 17 березня 2004 року №7-рп/2004 у справі про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів; від 1 грудня 2004 року №20-рп/2004 у справі про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій.

Зокрема, відповідно до наведених рішень правова позиція Конституційного Суду України з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовців полягає в тому, що комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлений не втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування, а особливістю професійних обов`язків у зв`язку з виконанням ними функцій, пов`язаних з ризиком для життя та здоров`я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім`ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Здійснення таких заходів має безумовний характер.

Згідно з наведеними рішеннями Конституційного Суду України, звуження змісту та обсягу соціальних гарантій осіб, які проходили службу в армії, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Таким чином, оскільки після проходження військової служби позивач працював на роботі з важкими умовами праці та з повним робочим днем, то позивач має право на зарахування часу проходження військової служби у пільговий стаж.

Так, суд зазначає, що згідно встановлених судом обставин та даних, зазначених у трудовій книжці позивача, пільговий саж останнього складає 6 років 8 місяців та 10 днів.

При цьому, як зазначено судом вище, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту (10 років), але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (загальний стаж роботи позивача складає 25 років 3 місяці 23 дні) пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивачем заявлені позовні вимоги щодо визнання протиправної бездіяльності відповідача , що полягає у непризначені пенсії на пільгових умовах, разом з тим, суд звертає вагу, протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Разом з тим, відповідачем було вчинено дії щодо відмови у призначенні позивачеві пенсії на пільгових умова, тобто, фактично мають місце дії, а не бездіяльність відповідача.

Відтак, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяють суду прийти до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із врахуванням загального трудового стажу 25 років 3 місяці 23 дні, з яких 10 років 7 місяців на підземних роботах, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було вирішено питання щодо наявності достатнього пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, разовим з тим, у відзиві на позовну заяву вказано про відсутність стажу в 10 років, проте, судом встановлено наявність більш як половини такого стажу (6 років 8 місяців та 10 днів), що в окремих випадках також дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд приходить до висновку, що питання призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах підлягає розгляду відповідачем з урахуванням висновків рішення суду, так як рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, закріпленим у ч.2 ст. 2 КАС України.

За наведених обставин суд вважає, що в спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп.1 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач в силу приписів статті 13 Закону України «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп.1 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа