Ухвала суду № 84629669, 30.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/584

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

30 вересня 2019 року м. Київ № 826/13624/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №640/13624/14 за позовом

ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного

управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04107, місто Київ, вулиця Багговутівська, будинок 26, в якій позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2014 року №227/26-59/17-01, винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року, яка залишена без змін на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2016 року, яка залишена без змін на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17 липня 2019 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 серпня 2019 року для розгляду адміністративної справи №826/13624/14 головуючою суддею визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкову Н.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

25 вересня 2019 року представником ОСОБА_1 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обгрунтування клопотання представник позивача зазначила, що у зв`язку зі складністю справи та необхідністю дослідження великої кількості доказів, з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи необхідно провести її розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши зазначене клопотання представника позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предмет спору у вказаній адміністративній справі не підпадає під вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а дослідження великої кількості доказів не є належним чином вмотивованою та обгрунтованою підставою, яка дозволяє суду дійти висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що представником позивача не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а доводи, на які остання послалась у своєму клопотанні є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача та призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження.

Керуючись статтями 241 - 243, 248, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова