Рішення № 84629555, 30.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/2737/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Скиди В.А.,

представників позивача Белавцевої О. М, Вовка П.І.

представника відповідача Назаренко Т.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради до Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними дій та постанови про накладення штрафу, її скасування,

У С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради звернулось до суду з позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Зуєнко Наталії Іванівни щодо вимоги сплати виконавчого збору в розмірі 16 692 грн. та витрат виконавчого провадження в розмірі 183,78 грн. та такими, що не підлягають виконанню;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Зуєнко Наталії Іванівни про накладення штрафу від 17.09.2019 у виконавчому провадженні № 59266645.

В обґрунтування своїх вимог зазначено, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/3932/18 позивачем виконано в повному обсязі 16.05.2019 року до відкриття виконавчого провадження №59266645, а тому вважає дії головного державного виконавця протиправними та такими що не відповідають нормам чинного законодавства.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 провадження у справі відкрито.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити з підстав того, що в оскаржуваних правовідносинах діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке їх регулює.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та спросив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

На виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження № 59266645 з примусового виконання виконавчого листа № 620/3932/18, виданого 23.05.2019 Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради надати ОСОБА_3 інформацію про осіб, які станом на 08.08.2018 обіймали посади заступників керівника та головного бухгалтера КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради із зазначенням їх прізвища, ім`я та по-батькові, а також дати їх призначення.

05.06.2019 відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ОСОБА_3 від 03.06.2019 та направлена до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради для виконання. В резолютивній частині постанови про відкриття виконавчого провадження № 59266645 від 05.06.2019 зазначено «стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 16692 гривня (UAH)» та витрати виконавчого провадження в розмірі 130,00 грн.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 59266645 від 05.06.2019.

КП «Чернігівводоканал» надіслав до відповідача заяву від 11.06.2019 за вих. № 04-014/1861 щодо повідомлення про виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження.

У зв`язку з виконанням рішення суду до відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Зуєнко Н.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.06.2019.

Не погодившись із таким рішенням державного виконавця, ОСОБА_3 подано позовну заяву до Чернігівського окружного адміністративного суду про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 59266645.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019, у справі №620/1854/19 позов задоволено повністю: визнано неправомірною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 59266645 від 18.06.2019.

В мотивувальній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 зазначено, що в листі від 15.05.2019 № 04-014/1536 відсутні відомості про особу, яка станом на 08.08.2018 обіймала посаду головного бухгалтера КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради. Також лист не містить відомостей про те, що така посада була вакантною. Натомість третя особа надала позивачу інформації про особу, яка обіймала посаду заступника головного бухгалтера КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, яка ним не запитувалася та в судовому рішенні не зазначалася.

Суд звертає увагу на те, що судове рішення є єдиним, цілісним та неподільним юрисдикційним актом. Відповідно, і законна сила судового рішення - єдине та неподільне правове явище, оскільки окремі чистини судового рішення (вступна, описова, мотивувальна, резолютивна) не можуть набути законної сили.

09.08.2019 державним виконавцем винесена постанова про відновлення виконавчого провадження № 59266645 відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» та направлена до КП «Чернігівводоканал» до виконання.

02.09.2019 відповідач звернувся до позивача з листом № 51452 про виконання рішення суду по справі №620/3932/18 до 16.09.2019 та сплату виконавчого збору в розмірі 16692 грн. і витрат виконавчого провадження в розмірі 183,78 грн. (а.с.127).

Станом на 16.09.2019 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі № 620/3932/18 не виконано, про що державним виконавцем складено акт від 16.09.2019 (а.с.129).

У зв`язку з невиконанням рішення суду відповідачем 17.09.2019 винесена постанова про накладення штрафу.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1 частиною першою статті 3 Закону № 1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої, пункту 1, 3 частини другої, пункту 22 частини третьої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно з пунктом 1 частини третьої, абзацом 1 частини четвертої статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену Законом.

Відповідно до пункту 1.8. Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №512/5 (із змінами), вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

Отже, слід дійти висновку, що вимога державного виконавця є документом, який сприяє отриманню інформації від учасників виконавчого провадження з метою подальшого вчинення виконавчих дій виконавцем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Отже, постанову про накладення штрафу виконавець має право винести за результатами невиконання боржником рішення суду у строк, встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження та після перевірки виконання такого рішення.

Підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, яке зобов`язує боржника виконати певні дії, у встановлений державним виконавцем строк та без поважних причин. При цьому, державний виконавець перед застосуванням штрафних санкцій має з`ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов`язку виконати певні дії лише боржником.

Також, згідно з частиною 1 статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених Законом.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 26 Закону №1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 27 Закону №1404 визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.02.2017 № 816/823/17 (провадження № К/9901/950/18).

Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Тому, суд не приймає до уваги твердження позивача, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі № 620/3932/18 виконано до відкриття виконавчого провадження ВП № 59266645, оскільки такі твердження спростовані рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019, у справі №620/1854/19 та не підлягають доказуванню.

Крім того, щодо посилань позивача на те, що головний державний виконавець мав би звернутись до Чернігівського окружного адміністративного суду за роз`ясненням рішення суду, суд зазначає, що жодна із сторін про таке прохання не зверталась до державного виконавця, а у останнього не було сумнівів щодо тлумачення змісту виконавчого документа або інших питань виконання вказаного рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради до Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними дій та постанови про накладення штрафу, її скасування - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2019 року.

Суддя підпис О.Є. Ткаченко