Ухвала суду № 84629455, 01.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 жовтня 2019 року справа № 580/2961/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області про визнання неправомірними та незаконними порушень, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИЛА:

26.09.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд позовною заявою звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Управління Держпраці у Черкаській області (1800, м.Черкаси, бульвар Шевченка, 205; код ЄДРПОУ 39881228) (далі – відповідач) про:

витребування від відповідача відповідей від 12.09.2019 №01-08/Г-12з-105 та від 23.09.2019 №01-08/Г-98з-107 матеріалів перевірки його заяв від 02.06.2016 і саме звернення від 18.01.2018;

визнання грубих неприпустимих порушень правових норм ст.40 Конституції України при направленні йому відповідей від 06.09.2019, 10.09.2019, 12.09.2019 та 23.04.2019, як неправомірних, а як наслідок дій самих відписок незаконними;

зобов`язання відповідача розглянути заяви та надати законні відповіді;

зобов`язання відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 1000000,00 грн.

Позивач у прохальній частині позовної заяви також просив: розгляд справи провести за його участі з викликом в якості свідка ОСОБА_2 , а в залежності від його поведінки не виключена можливість переведення в якості співвідповідача, оскільки оскаржується хамство суб`єкта владних повноважень ОСОБА_3 ; звільнити його від сплати судового збору на підставі посвідчення №134173, як інваліда 2 групи.

Того ж дня позивач надав суду заяву, в якій повідомив, що допустив помилку в назві відповідача та просив направити позов фактичному відповідачу – Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул.Б.Вишневецького, буд.18; код ЄДРПОУ 4132128).

Ознайомившись із матеріалами позову виявлено недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно з п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтування позовних вимог позивача у тексті позовної заяви містять образливі висловлювання на адресу службових осіб відповідача, які виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви. Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

Отже, образливі висловлювання позивача, використання яких неприпустиме при оформленні, зокрема, й позовної заяви, які до того ж визначені підставою позову, є зловживанням процесуальними правами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч.5 ст.44 КАС України визначений обов`язок учасників справи виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.03.2019 у справі №9901/34/19, яка обов`язкова для врахування судом згідно з ч.5 ст.242 КАС України, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Тому з метою забезпечення права позивача на судовий захист та одночасного уникнення дискредитації учасників справи суд дійшов висновку надати можливість позивачу привести зміст позовної заяви до прийнятного для офіційного процесуального спілкування змісту.

Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені ст.160 КАС України.

Пунктом 5 ч.5 ст.160 КАС України визначено обов`язок позивача зазначити у позовній заяві виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з пунктами 4, 9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Цих вимог позивач не дотримався, що підтверджується таким.

Відповідно до висновку Верховного Суду (далі – ВС) в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судами нижчих інстанцій, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Суд врахував, що право на звернення до суду та способи судового захисту визначені у ст.5 КАС України.

Зокрема, нею передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Прохальна частина позовної заяви з огляду на вказані посилання в обгрунтування підстав позову допускає неоднозначне трактування меж заявленого предмету спору.

Зокрема, позовна вимога визнати грубі неприпустимі порушення правових норм ст.40 Конституції України при направленні позивачу відповідей від 06.09.2019, 10.09.2019, 12.09.2019 та 23.04.2019 не узгоджується з визначеними у ст.5 КАС України способами захисту порушених прав, оскільки адміністративний суд відповідно до вимог ч.2 ст.245 КАС України не наділений повноваженнями визнавати факти за наслідками вирішення справи у разі задоволення позову.

Під час складання позовних заяв позивач має враховувати також вимоги ч.5 ст.21 КАС України, згідно з якою вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Натомість позовна заява не містить обґрунтувань щодо розміру моральної шкоди, яку просить стягнути, та обставин її завдання саме під час виконання відповідачем публічної владної управлінської функції (під час виникнення публічно-правового спору), що унеможливлює встановити правильно предметну підвідомчість судового спору в цій частині.

Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом приведення змісту позовної заяви до вказаних вище вимог КАС України і надання її в копіях відповідно до кількості учасників спору.

Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищевказані вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаській області про визнання неправомірними та незаконними порушень, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди – залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя А.М. Бабич