
Справа № 560/2360/19
РІШЕННЯ
іменем України
01 жовтня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою від 29.07.2019, в якій просить скасувати рішення №0026255806/3058 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.10.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час надання річної звітності за 2013 рік інспектором ДПІ у м. Хмельницькому здійснено перевірку сплачених сум грошових коштів в якості ЄСВ за 2013 рік, та виявлено недоплату ЄСВ за жовтень 2013 року у сумі 87,49 грн., а також повідомлено про нарахування з 22.10.2013 пені в розмірі 2,62 грн. З метою припинення нарахування пені, повного погашення недоїмки за 2013 рік та для прийняття річного звіту за вищезазначений рік, 29.01.2014 ним було сплачено кошти на рахунок, який надав відповідач, що підтверджується відповідними квитанціями. Незважаючи на перераховані кошти на відповідні рахунки, станом на 16.10.2018 сума боргу була не списана та становить 6631 грн. 80 коп., що стало підставою прийняття оскаржуваного рішення.
Також вказує, що ще однією складовою нарахування суми в 6631 грн. 80 коп. є сплата 20 лютого 2014 року єдиного внеску на суму 984 грн. 15 коп. через касу АТ «Брокбізнесбанк» відділення №1 у м. Хмельницькому. Проте, в лютому 2017 року ним було отримано вимогу від 10 січня 2017 року про сплату боргу (недоїмки) на суму 825 грн. 21 коп., яку він оплатив 23.02.2017. З моменту видачі банком розрахункового документу платнику щодо перерахування коштів, податкове зобов`язання слід вважати таким, що виконане платником.
Ухвалою суду від 31.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2-3).
15.08.2019 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, зокрема, що розрахунком штрафних санкцій, витягом з Інтегрованої картки платника підтверджено правомірність нарахування Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, тому оскаржуване рішення №0026255806/3058 від 22.10.2018 прийнято правомірно, а підстави для задоволення позову відсутні (арк. спр. 58-61).
29.08.2019 до суду поступила відповідь на відзив від 27.08.2019, в якій позивач зазначає, що відповідач у своєму відзиві не вказує, в який саме місяць та якого числа вчинено дії щодо несвоєчасної сплати ЄСВ. Зазначає, що до позову долучив копії квитанцій про своєчасну сплату ЄСВ. Вказує, що відповідач у своєму відзиві лише трактує нормативну базу, якою керується ГУ ДФС при виникненні спірних правовідносин щодо нарахування та сплати ЄСВ, а також штрафів та пені. Також вказує, що 20 жовтня 2013 року (останній день строку сплати ЄСВ) припадає на неділю (вихідний день), а тому, враховуючи норми Інструкції № 449, останнім днем сплати ЄСВ є перший робочий день, тобто 21.10.2013 року (саме в цей день ним здійснено оплату у відділенні банку) (арк. спр. 64-65).
З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
22 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято рішення №0026255806/3058 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно якого застосовано до позивача штраф ( 10 % до 01.01.2015) у розмірі 837,77 грн. за період з 22.10.2013 до 16.02.2015, штраф (20% з 01.01.2015) у розмірі 4756,68 грн. за період з 21.01.2015 до 16.10.2018, а також нараховано пеню у розмірі 1037,35 грн. (разом - 6631,8 грн.) (арк. спр. 30).
Нарахування штрафних санкцій та пені підтверджується інтегрованою карткою платника ОСОБА_1 (код класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарахований робот. на суми: зароб. плати, винаг. за догов. цпх, доп. по тимчас. непр.) та розрахунком штрафної санкції (арк. спр. 32-35, 68-144).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч. 11 ст. 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.2-4 ст. 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (редакція статті до 01.01.2015 передбачала штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум).
Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст.25 Закону №2464-VI).
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону №2464-VI).
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (абз. 1 ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до ч.16 ст.25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Отже, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф та нараховується пеня, про що посадова особа органу доходів і зборів приймає рішення. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
При цьому, відповідно до п.4.10 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 №21-5, яка була чинною до 25.02.2014 (далі - Інструкція) у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Згідно з п.4.3.6 вказаної Інструкції нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця.
Відповідно до п.7.2.2 Інструкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. Аналогічні норми містить Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (лише за винятком того, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум).
Суд звертає увагу на те, що кошти відповідно до квитанції Укрпошти м. Хмельницький від 21.10.2013 в розмірі 926,78 грн. (призначення - єдиний внесок на суму з зарплати), згідно інтегрованої картки, зараховані у контролюючому органі наступного дня - 22.10.2013. 20.10.2013 був вихідним днем (неділя), тому останнім днем строку сплати ЄСВ був 21.10.2013. Наслідком зарахування коштів лише 22.10.2013 стало застосування штрафу в розмірі 10% від суми недоїмки 874,87 станом на таку дату - 87,49 грн., а також була нарахована пеня 0,87 грн. за один день прострочення сплати (арк. спр. 16, 68).
Також, кошти згідно квитанції Укрпошти м. Хмельницький від 20.11.2013 в розмірі 927 грн. (призначення - єдиний внесок на суму з зарплати), згідно інтегрованої картки, зараховані наступного дня - 21.11.2013. Наслідком зарахування коштів контролюючим органом лише 21.11.2013 стало застосування штрафу в розмірі 10% від суми недоїмки 874,86 станом на таку дату - 87,49 грн., а також була нарахована пеня 0,87 грн. за один день прострочення сплати (арк. спр. 16, 69).
Кошти, сплачені позивачем згідно квитанції від 29.01.2014 АТ "Брокбізнесбанк" в розмірі 99,39 грн. (арк. спр. 14), надійшли до контролюючого органу 30.01.2014, та в подальшому зараховані у зменшення недоїмки зі сплати ЄСВ що підтверджується інтегрованою карткою платника ОСОБА_1 (арк. спр. 71).
Кошти, сплачені позивачем згідно квитанції від 29.01.2014 АТ "Брокбізнесбанк" в розмірі 81,85 грн. (призначення - для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування) не стосуються спірних правовідносин.
Також позивачем надано квитанцію Приватбанку від 23.02.2017 про оплату 825,21 грн. (призначення - ЄСВ на суми заробітної плати, допомоги по тимч. непрацездатності), сплачених на погашення недоїмки згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2017 №Ф-526-25 на суму 825,21 грн. (арк. спр. 15, 18). Позивачем вказана вимога не оскаржувалась, та не є предметом цього судового розгляду. Оплата такої вимоги не свідчить про своєчасність сплати єдиного внеску.
Будь-яких інших розрахункових документів про сплату єдиного внеску протягом спірного періоду позивачем не подано.
Позивач вказує про сплату 20 лютого 2014 року єдиного внеску на суму 984 грн. 15 коп. через касу АТ «Брокбізнесбанк» відділення №1 у м. Хмельницькому, однак доказів цього не надає. Інтегрована картка щодо позивача не містить відомостей щодо сплати ним єдиного внеску у лютому 2014 року (арк. спр. 71-72).
Згідно з частинами 1-2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи, тому у цій адміністративній справі суд приймає рішення, враховуючи тільки докази, які були надані учасниками справи в ході судового розгляду.
Враховуючи відсутність доказів сплати єдиного внеску у лютому 2014 року, вказані обставини є недоведеними. Водночас, позивач не позбавлений права оскаржити рішення про нарахування штрафу та пені з такої підстави у разі існування відповідного доказу, що суд роз`яснює ОСОБА_1
Тобто, позивач у жовтні-листопаді 2013 року сплатив суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у строк та розміри, що визначені чинним законодавством, тому відсутні правові підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій та пені за цей період. Стосовно іншого періоду позивачем не підтверджено доказами своєчасної сплати сум єдиного внеску.
Отже, контролюючим органом протиправно застосовано штраф в розмірі 87,49 грн. та нараховано пеню 0,87 грн. у жовтні 2013 року, а також 87,49 грн. штрафу та 0,87 грн. пені у листопаді 2013 року.
Як наслідок, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахованого штрафу в розмірі 174,98 грн. за період з 22.10.2013 до 16.02.2015, та пені в сумі 1,74 грн. (разом - 176,72 грн.).
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення в частині на суму 176,72 гривень, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір в розмірі 768,40 грн., тому на його користь підлягають стягненню 20,44 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам (176,72 грн. з 6631,8 грн.).
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області №0026255806/3058 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.10.2018, в частині нарахованого штрафу в розмірі 174,98 грн. за період з 22.10.2013 до 16.02.2015 та пені в сумі 1,74 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 20,44 (двадцять гривень сорок чотири копійки) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01 жовтня 2019 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя А.І. Петричкович
Судове рішення № 84629358, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 01.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/2360/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: