Рішення № 84629354, 01.10.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2613/19

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Сеник Юлія Вікторівна в інтересах ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними (незаконними) дії відповідача виражені у формі листа від 19.06.2019 №С-5918/0-3023/0/95-19, за результатами розгляду заяви від 09.05.2019;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га із земельної ділянки з кадастровим номером 6820986200 ;05:039:0006, що розташована за межами населеного пункту Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати відповідача подати протягом 15 днів звіт про виконання судового рішення, з дня набрання законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зловживаючи своїми повноваженнями повторно безпідставно відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, не дослідивши графічний матеріал, доданий до заяви від 09.05.2019. При цьому, зазначена у листі відповідача підстава відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не відноситься до підстав, визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

До суду 04.09.2019 надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відмовляючи в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством України. Звернув увагу на відсутність підстав для задоволення позовної вимоги зобов`язального характеру, оскільки це призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідача.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою від 01.07.2018, яка зареєстрована відповідачем 16.07.2018 за №С-9199/0/94-18, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

До вказаного вище клопотання позивачем надано графічне зображення місця розташування земельної ділянки.

Про результати розгляду заяви відповідач повідомив листом від 08.08.2018 №С-9199/0-5855/0/95-18. Зазначив, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність, не входить у перелік земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації у IІІ кварталі 2018 року на території Хмельницької області. Запропонував постійно ознайомлюватись з інформацією щодо земельних ділянок які пропонуються передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність на офіційному веб-сайті - http://khmelnytska.land.gov.ua/info/perelik-zemelnykh-dilianok-dlia-bezoplatnoi-peredachi-u-vlasnist/ та в разі включення бажаної земельної ділянки до вищезгаданого переліку повторно звернутися до Головного управління з відповідною заявою.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №560/3931/18 адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у надані ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області викладену в листі від 08.08.2018 №С-9199/0-5855/0/95-18. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, та прийняти відповідне рішення, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, або мотивовану відмову у його наданні у відповідності до ст.118 Земельного кодексу України.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.02.2019 №22-1311-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" відмовлено гр. ОСОБА_2 , інтереси якої представляє мати ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03).

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою від 09.05.2019, яка зареєстрована Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області 21.05.2019 за №С-5918/0/94-19, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області 6820986200:05:039, відповідно до доданого до заяви графічного матеріалу, з метою подальшої передачі безоплатно у власність ОСОБА_2 .

Листом від 19.06.2019 №С-5918/0-3023/0/95-19 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило Сеник Юлію Вікторівну про те, що за результатами повторного розгляду заяви від 16.07.2018 №С-9199/0/94-18, здійсненого на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі №560/3931/18, прийнято наказ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 20.02.2019 №22-1311-СГ.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача звернулася до суду за захистом своїх прав.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Приписами частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17.

При цьому, в оскаржуваному листі відповідача не міститься аргументованої підстави ненадання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою, як і не міститься категоричної форми про відмову у наданні такого.

Разом з тим, вказівка у відзиві відповідача на те, що земельна ділянка, яку зазначила на викопіюванні позивач перебуває у приватній власності громадян, що зумовило прийняття наказу від 20.02.2019 №22-1311-СГ та, відповідно, свідчить про відсутність підстав для розгляду заяви позивача від 21.05.2019 не може бути належною підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд зважає на те, що відповідачем не враховано наявність вільної земельної ділянки в межах тієї самої зони кварталу 6820986200:05:039. Водночас, згідно з відомостей, які містяться в Публічній кадастровій карті України, тип власності земельної ділянки з кадастровим номером 6820986200 ;05:039:0006 не визначений.

Відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України відповідач має прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти мотивоване рішення про відмову із чітким визначенням однієї з підстав, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області визначений Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 (далі - Положення №333).

За змістом пункту 8 Положення №333 Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Згідно з пунктом 10 Положенням №333 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом ГоловногоУ Держгеокадастру в Хмельницькій області, тому такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Водночас, за результатами розгляду заяви позивачу, всупереч наведеним нормам, направлено лише лист від 19.06.2019 №С-5918/0-3023/0/95-19 без прийняття будь-якого рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Враховуючи наведене, дії відповідача щодо відмови надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га із земельної ділянки з кадастровим номером 6820986200;05:039:0006, що розташована за межами населеного пункту Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, оформлені листом від 19.06.2019 №С-5918/0-3023/0/95-19 є протиправними.

Щодо доводів відповідача у відзиві про неприпустимість втручання в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, суд зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому, зазначені повноваження не є дискреційними, а доводи відповідача з вказаного питання колегія суддів не може прийняти, як належні та допустимі.

Таким чином, суд вважає, що обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га із земельної ділянки з кадастровим номером 6820986200 ;05:039:0006, що розташована за межами населеного пункту Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства.

Щодо вимоги позивача зобов`язати відповідача подати протягом 15 днів звіт про виконання судового рішення, з дня набрання законної сили, слід зазначити таке.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Приймаючи до уваги обставини цієї справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га із земельної ділянки з кадастровим номером 6820986200 ;05:039:0006, що розташована за межами населеного пункту Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, оформлені листом від 19.06.2019 №С-5918/0-3023/0/95-19.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га із земельної ділянки з кадастровим номером 6820986200 ;05:039:0006, що розташована за межами населеного пункту Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 жовтня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап