Ухвала суду № 84629047, 24.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про поновлення строку звернення до суду

Справа № 500/562/19

24 вересня 2019 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідача Музика А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними та скасувати накази виконуючого обов`язки начальника Управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації від 10.01.2019 № 1-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", від 08.10.2018 № 38-од "Про структуру управління", від 26.10.2018 № 34-од "Про введення в дію штатного розпису";

- поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного спеціаліста відділу інфраструктури та транспорту управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 18.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Водночас, представником відповідача подано суду заяву про залишення позовної заяви позивача без розгляду у зв`язку з пропуском останнім строку звернення до суду (а.с. 189).

20.09.2019 позивач подав до суду заяву, в якій просить визнати причини пропущення строку звернення до суду поважними та поновити такий строк звернення до суду, мотивуючи тим, що позивач був дезорієнтований щодо визначення моменту порушення його законних прав та інтересів щодо проходження служби, та вважає що таке порушення його прав мало місце після звільнення з державної служби. Поряд з цим, пфсля звільнення з служби для збереження свого майна, позивач мав виїхати за кордон, де і перебував з 03.02.2019 по 11.02.2019, на підтвердження чого надав копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон (арк. справи 48). Також звернув увагу суду на те, що 13.02.2019 син позивача - ОСОБА_4 був госпіталізований у хірургічний відділ Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні з діагнозом: закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку, який був виписаний 20.02.2019. При цьому дружина позивача - ОСОБА_5 , з 08.02.2019 до 20.02.2019 перебувала на амбулаторному лікуванні.

У судовому засіданні позивач та його представники заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення такого строку підтримали у повному обсязі, просили таку заяву задовольнити. Додатково представник позивача зазначив, що для звернення до суду щодо оскарження, зокрема наказів виконуючого обов`язки начальника Управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації від 08.10.2018 № 38-од "Про структуру управління", від 26.10.2018 № 34-од "Про введення в дію штатного розпису" встановлюється шестимісячний строк, так як такі накази мають загальний характер і стосуються зміни структури, та штатного розпису всього управління облдержадміністрації, а не проходження публічної служби, а тому зазначені накази позивач оскаржив у межах шестимісячного строку.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні зазначеної заяви, мотивуючи тим, що позивач не надав доказів про існування об`єктивних перешкод для звернення до суду із даною позовною заявою у межах місячного строку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Частинами другою та п`ятою статті 122 КАС визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як слідує з позовної заяви, який позивач подав до суду 04.03.2019, предметом оскарження є накази виконуючого обов`язки начальника Управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації від 08.10.2018 № 38-од "Про структуру управління", від 26.10.2018 № 34-од "Про введення в дію штатного розпису", та наказу від 10.01.2019 № 1-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", які стосуються питання проходження позивачем публічної служби. Як зазначено позивачем, останній був дезорієнтований щодо визначення моменту порушення його законних прав та інтересів щодо проходження служби, та вважає що таке порушення його прав мало місце після звільнення з державної служби. Поряд з цим, позивач також зазначає, що місячний строк з дати звільнення пропущений з поважних причин, так як позивач перебував з 03.02.2019 по 11.02.2019 за кордоном, про що свідчить копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон (арк. справи 48). Також суд враховує пояснення позивача, згідно яких останній перебував у складних життєвих обставинах, що були викликані госпіталізацією сина позивача - ОСОБА_4 у хірургічний відділ Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні з діагнозом: закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку, який був виписаний 20.02.2019, та при цьому, дружина позивача - ОСОБА_5 , з 08.02.2019 до 20.02.2019 перебувала на амбулаторному лікуванні.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини рішення від 25.12.1997 № 9-зп, абзац сьомий пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Водночас, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З огляду на зазначене та з метою доступу до правосуддя, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних перешкод для звернення до суду із даною позовною заявою у межах місячного строку, а тому слід визнати причини пропуску звернення до суду поважними та поновити такий строк.

Керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити позивачу строк звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 30.09.2019

Головуючий суддя Мірінович У.А.

Копія вірна

Суддя Мірінович У.А.