Рішення № 84628516, 30.09.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 р. № 400/2389/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування рішення від 16.05.2019 року № 00035634004, -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач) про скасування рішення від 16.05.2019 року № 00035634004 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності.

Ухвалою від 06.08.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2389/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 16.05.2019 року № 00035634004 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки торгівлю пивом не здійснювала, про що свідчив факт відключення обладнання та відсутність самого пива. Зазначила, що відсутність її вини у вчиненні правопорушення, за яке її притягнуто до відповідальності встановленло постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області 24 червня 2019 року по справі № 483/618/19, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.

04.09.2019 року за вх. № 13675 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що уповноваженими представниками Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області здійснено перевірку ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення перевірки було встановлено факт здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії. Даний факт підтверджується протоколом від 20.04.2019 року. Щодо постанови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області 24 червня 2019 року по справі № 483/618/19 відповідач зазначив, що у вказаному рішенні судом зроблено відповідний правовий висновок виключно на підставі пояснень свідків та позивача допитаних у судовому засіданні. Хоча пояснення свідків у справі №483/618/19 можуть бути враховані судом під час розгляду справи, проте правова оцінка, надана Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області зазначеним фактам не є обов`язковою. Тому, прийняте Головним управлінням ДФС у Миколаївській області рішення від 16.05.2019 року № 00035634004 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності є обгрунтованим та правомірним.

В судове засідання, призначене на 10 вересня 2019 року, позивач не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Уповноваженими представниками Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області здійснено перевірку на предмет дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 20 квітня 2019 року о 19 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 здійснювала роздрібну торгівлю пивом без наявної ліцензії, чим порушила п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95.

16.05.2019 року на підставі виявлених порушень податковим органом прийняте рішення про застосування фінансових санкцій № 00035634004, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.

Не погодившись з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та прийнятим Головним управлінням ДФС в Миколаївській області рішенням про застосування фінансових санкцій № 00035634004, позивач оскаржив вказані рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органі мають право проводити, зокрема, відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 Податкового кодексу, згідно з пунктом 80.1 якої, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу

Відповідно до пунктів 86.1, 86.5, 86.6 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками, (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Однак, відповдачем не надано суду ані наказу на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 , ані направлень на перевірку, ані самого акту перевірки.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (далі - Закон № 481, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно з ч. 14 ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

Згідно з ч. 22 ст. 15 Закону № 481 ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 7 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону визначено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 20 квітня 2019 року о 19 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 здійснювала роздрібну торгівлю пивом без наявної ліцензії, чим порушила п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95.

Однак, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження здійснення позивачем роздрібної торгівлї пивом, не надано відеозапису фіксації факту самого порушення, не надано визнавальних пояснень позивача.

Відповідачем не надано суду доказів, що ним було проведено контрольну розрахункову операцію на підтвердження здійснення позивачем роздрібної торгівлї пивом.

Крім того, матеріали справи не містять фіскальних чеків, які б підтверджували факт продажу ФОП ОСОБА_1 пива за адресою: АДРЕСА_1 .

В свою чергу, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР №110854 від 20 квітня 2019 року, не зазначено про будь-які докази на підтвердження здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі пивом та докази, які б вказували на отримання виручки від здійснення торгівлі пивом.

Натомість, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 на ім`я начальника Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області, зі змісту якої вбачається, що остання прийняла на зберігання 2 пивні діжки по 50 л кожна.

Вказана заява не містить жодних відомостей про наявність в зазначених діжках пива, його кількості, найменування, що свою чергу підтверджує пояснення ОСОБА_1 про те, що вона не здійснювала торгівлю пивом.

Крім того, постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області 24 червня 2019 року по справі № 483/618/19, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Це рішення набрало законної сили та має преюдиційне значення для цієї справи, оскільки постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яке набрало законної сили, встановлено відсутність в діях позивача порушень ч. 1 ст. 156 КУпАП, а саме встановлено, що позивач не здійснював роздрібну торгівлю пивом без наявності ліцензії.

Жодні доводи позивача відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами в межах справи.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги необхідність ефективного захисту прав та інтересів позивача, що ґрунтується на чинному законодавстві України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача на підставі ч.2 ст.9 КАС України та встановити позивачу належний спосіб захисту порушених прав та інтересів шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 16.05.2019 року № 00035634004 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, і не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви майнового характеру у розмірі 768, 40 грн. згідно квитанція №0.0.1422391846.1 від 29.07.2019 року.

Таким чином, оскільки вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень судом задоволені, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 768, 40 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про скасування рішення від 16.05.2019 року № 00035634004 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 16.05.2019 року № 00035634004 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768, 40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.09.2019 року.

Суддя Г. В. Лебедєва