Рішення № 84628332, 01.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3989/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:

- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за періоди: з 16.04.1990 по 28.02.1995 на шахті ім. С.М.Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля» у якості учня гірника підземного, гірника підземного, учня гірника з ремонту гірничих виробок, гірника з ремонту гірничих виробок.

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період його роботи з 16.04.1990 по 28.02.1995 на шахті ім. С.М.Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля» у якості учня гірника підземного, гірника підземного, учня гірника з ремонту гірничих виробок, гірника з ремонту гірничих виробок та здійснити перерахунок розміру пенсії з дня її призначення з врахуванням норм ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач 28 травня 2019 року звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах. При зверненні до відповідача позивач окрім трудової книжки надав довідки про підтвердження пільгового стажу з підприємств, де він працював, у т.ч архівну довідку №320 від 10.07.2017 про підтвердження пільгової роботи на шахті ім.С . М.Кірова за період роботи з 16.04.1990 по 28.02.1995 та витяги з наказів по цьому ж підприємстві про проведення атестації робочих місць по умовам праці від 15.05.1995 №255 та від 27.12.2004 №580. З зазначених документів вбачається, що посади на яких працював позивач у зазначений період атестовані і підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1. Відповідач призначив позивачу пенсію на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак при цьому не врахував до пільгового підземного стажу період роботи позивача на шахті ім.С.М.Кірова з 16.04.1990 по 28.02.1995. У своєму листі від 05.08.2019 №69/4-14 відповідач зокрема зазначив, що надані позивачем довідки не можуть слугувати підтвердженням факту пільгової роботи на шахті ім.С . М.Кірова з 16.04.1990 по 28.02.1995, а на підставі трудової книжки зарахувати цей стаж не можливо, так як трудова книжка не містить всіх необхідних записів, при цьому які саме записи відсутні у трудовій книжці відповідач не зазначив. В зв`язку з чим слід звернути увагу суду, що записи у трудовій книжці під номерами 6, 7, 8, 9 та 10 підтверджують факт роботи на шахті ім.С.М.Кірова з 16.04.1990 по 28.02.1995 в кожному запису зазначено, що позивач працював повний робочий день. Факт пільгового стажу, в т.ч проведення атестації робочих місць підтверджують архівна довідка №320 від 10.07.2017 та витяги з наказів по цьому ж підприємстві про проведення атестації робочих місць за умовами праці від 15.05.1995 №255 та від 27.12.2004 №580, які було надано відповідачу при зверненні за пенсію та які містяться у пенсійній справі. З листа відповідача від 05.08.2019 №69/4-14 вбачається, що загальний трудовий стаж позивача на дату звернення за призначенням пенсії склав 25 років 05 місяців 27 днів, а стаж на пільгових умовах за списком №1 - 10 років 2 місяці 2 дні. Тобто у випадку, якщо б відповідач зарахував до пільгового підземного стажу період роботи позивача з 16.04.1990 по 28.02.1995 (4 роки 10 місяців 13 днів), то пільговий підземний стаж позивача склав би 15 років 15 днів, що достатньо для призначення пенсії у розмірі, визначеному ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Факт незарахування певних періодів роботи до пільгового стажу підтверджується листом відповідача від 05.08.2019 №69/4-14. 9. Незарахування спірних періодів призвело до суттєвого зниження пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, та, як результат, не застосування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при визначенні розміру пенсії. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12 вересня 2019 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 1-2).

24 вересня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву (а.с. 30-32), в обґрунтування якого зазначено, що 28.05.2019 ОСОБА_1 , звернувся до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заяву було розглянуто та призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при страховому стажі роботи 25 років 5 місяців 27 днів, в тому числі на пільгових умовах за Списком № 1 - 10 років 2 місяці 2 дні.

Згідно записів трудової книжки позивача, він у період з 16.04.1990 по 28.02.1995 працював на шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання "Стахановвугілля" в якості учня гірничого підземного, гірничого підземного та гірничого з ремонту гірничих виробок. Однією з основних умов зарахування відповідних періодів стажу, є зайнятість на цих роботах повний робочий день. Але записи в трудовій книжці не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на зазначеному підприємстві. До заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 надав довідки № 320 від 10.07.2017 року за період роботи з 16.04.1990 по 28.02.1995 на шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання "Стахановвугілля", видані Державним унітарним підприємством "Центрвугілля" Луганської Народної Республіки.

До заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 надав довідки № 320 від 10.07.2017 року за період роботи з 16.04.1990 по 28.02.1995 на шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання "Стахановвугілля", видані Державним унітарним підприємством "Центрвугілля" Луганської Народної Республіки. Саме тому, до пільгового стажу ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області не зараховано період його роботи на шахта ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання "Стахановвугілля" з 16.04.1990 по 28.02.1995 учнем гірничого підземного, гірничим підземним та гірничим з ремонту гірничих виробок в зв`язку з відсутністю належних пільгових довідок та відомостей щодо атестації робочих місць.

На підставі викладено відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 28 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії (а.с. 38).

Пенсію позивачу призначено з 20.05.2019 (а.с. 34-37).

Листом УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 05.08.2019 №69/4-14 підтверджується, що відповідачем було розглянуто звернення позивача від 26.07.2019 та повідомлено, що згідно записів трудової книжки позивач працював на шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання "Стахановвугілля" з 16.04.1990 по 28.02.1995 учнем гірничого підземного, гірничим підземним та гірничим з ремонту гірних виробіток. До заяви щодо призначення пенсії позивач надав довідки № 320 від 10.07.2017 за період роботи з 16.04.1990 по 28.02.1995 на шахті ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання "Стахановвугілля", видані Луганською народною Республікою "Центрвугілля". Зарахувати періоди роботи до пільгового стажу, згідно вищезазначених довідок немає підстав, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України від 15,04.2014р. № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Оскільки згідно із зазначеним Законом будь-які органи, їх посадові і службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважається незаконними - будь який акт (рішення документ) виданий вищезазначеними органами або особами є недійсними і не створює правових наслідків. До пільгового стажу не зараховано період роботи на шахта ім. С.М. Кірова виробничого об`єднання "Стахановвугілля" з 16.04.1990 по 28.02.1995 учнем гірничого підземного, гірничим підземним та гірничим з ремонту гірних виробіток в зв`язку з відсутністю пільгових довідок та атестації робочих місць (а.с. 13-15).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із п. "а" ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2. ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування," на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.

Відповідно до записів у трудових книжці позивача серії НОМЕР_1 позивач у періоди: з 16.04.1990 по 28.02.1995 працював на шахті ім. С.М. Кірова Виробничого об`єднання «Стахановвугілля», на посаді учня гірника, гірника та гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею (а.с. 41-43).

При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача як на підставу для не зарахування позивачу спірних періодів його роботи з 16.04.1990 по 28.02.1995, на те, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах є не змістовними, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач працював гірником з повним робочим днем під землею, що повністю спростовує зазначені твердження відповідача.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442).

Відповідно до пункту першого Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 2 Порядку № 442 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Пунктом 10 Порядку № 442 передбачено, що результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюється Порядком застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників(далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 383, зазначена постанова (442-92-п) набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Згідно із підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку № 383, якщо у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Крім того, позивачем на підтвердження пільгового стажу спірного періоду роботи було надано витяг з наказу №255 від 15.05.1995 по шахті імені С.М. Кірова за результатами атестації робочих місць за умовами праці, яким підтверджується право позивача на пенсію за списком №1.

Також, спірні періоди роботи позивача підтверджуються довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме: №320 від 10.07.2017, №320 від 10.07.2017, №323 від 10.07.2017, які видані установою, що здійснює свою діяльність на тимчасово окупованій території України (а.с. 47-49).

Щодо зазначених довідок та виписки з наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини" ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.07.2017 №№ 320, 323, та виписки з наказу №255 від 15.05.1995, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення позивача.

Таким чином, суд приймає до розгляду зазначені довідки.

Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала таку довідку.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості про розмір заробітної плати позивача у визначений в ній період, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

Отже, трудовою книжкою, та відповідними доказами доведено пільговий характер роботи позивача у період з 16.04.1990 по 28.02.1995 на шахті ім. С.М.Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля».

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу міжнародної практики та положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с. 3).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 , періоду роботи з 16.04.1990 по 28.02.1995 на шахті імені С. М .Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля».

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, місто Попасна, вул. Шкільна, будинок 2) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) період роботи з 16.04.1990 по 28.02.1995 на шахті імені С.М.Кірова виробничого об`єднання «Стахановвугілля» та провести відповідний перерахунок пенсії з урахуванням збільшеного стажу, з дати призначення ОСОБА_1 пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, місто Попасна, вул. Шкільна, будинок 2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ), витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова