Рішення № 84628170, 30.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року м.Київ № 826/9719/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Державна фіскальна служба України про визнання протиправними дій та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України та просить суд:

визнати протиправними дії про відкриття виконавчого провадження ВП № 51720887 від 23.05.2018;

визнати протиправними дії про накладення арешту коштів боржника згідно постанови від 24.05.2018 ВП № 51720887;

зобов`язати скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 51720887 від 23.05.2018 та про накладення арешту від 24.05.2018ВП № 51720887.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Патратій О.В.) від 20.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/9719/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду по суті.

26 червня 2018 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти дії щодо примусового виконання рішень в межах виконавчою провадження ВП № 51720887, відкритого на підставі дублікату виконавчого листа № 810/549/15 від 18.03.2016 до набрання законної сили судовим рішенням у дані справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018, постановленою у відкритому судовому засіданні задоволено клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про передачу справи за підсудністю, передано адміністративну справу № 826/9719/18 за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправними дій та зобов`язання скасувати постанови до Київського окружного адміністративного суду.

Повний текст ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2018 про передачу справи до іншого суду складений 27.08.2018.

05.09.2018 матеріали адміністративної справи №826/9719/18 із супровідним листом від 03.09.2018 № 826/9719/18 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Кушновій А.О.

Під час дослідження матеріалів справи, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення матеріалів справи № 826/9719/18 для доопрацювання до Окружного адміністративного суду міста Києва, у зв`язку з тим, що ухвала суду про передачу справи не набрала законної сили та оскажена Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2018 апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2018 без змін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2018 дану справу було передано на розгляд судді Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 дана справа була прийнята до провадження.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем відкрито виконавче провадження № 51720887 на підставі дубліката виконавчого листа, що виданий Київським окружним адміністративним судом, однак Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» відкрито дане провадження з власної ініціативи, а саме без заяви стягувача - Державної фіскальної служби України.

Позивач стверджує, що відповідачем було направлено лист до податкового органу з проханням надіслати для виконання дублікат виконавчого листа № 810/549/15, що виданий Київським окружним адміністративним судом.

На думку позивача виконавче провадження № 51720887 відкрито без належних на те підстав, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що виконавче провадження № 51720887 відкрито в межах норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки дане виконавче провадження раніше перебувало на виконанні та було скасовано постановою начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерсва юстиції України.

Вказує, що провадження було відкрито повторно за результатами розгляду справи № 810/549/15 у Верховному Суді, тому вважає, що діяв у відповідності з законом та на виконання постави від 31.01.2018.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи проти позову заперечував, подав суду відзив на позовну заяву.

Крім того, від представника позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, про що представник відповідача та третьої особи не заперечували.

Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в липні 2016 року надійшов дублікат виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 у справі № 810/549/15 про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Державного бюджету штрафу у розмірі 186 956 800,16 грн.

Державним виконавцем 21.07.2016 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику встановлено строк для самостійного виконання рішення до 27.07.2016.

Оскільки державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" одержано постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016 лише 26.07.2016, у зв`язку з чим боржник не зміг у повній мірі скористатися визначеним ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» строком для самостійного виконання рішення, постановою державного виконавця від 27.07.2016 відкладено провадження виконавчих дій до 01.08.2016 включно.

22.09.2016 відповідачем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення та про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти боржника у банках в межах суми стягнення.

Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду (справа № 810/2363/16) щодо її скасування та постановою від 06.09.2016 у задоволенні позову було відмовлено.

Однак, до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016, якою скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 про відмову в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості "Укрспирт" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 51720887 від 21.07.2016 з тих підстав, що вказаний виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а повинен виконуватись безпосереднього органами державної податкової (фіскальної) служби.

Враховуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі № 810/2363/16, начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в порядку ст.ст. 59, 74 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 51720887 від 21.07.2016, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.09.2017 у виконавчому провадженні № 51720887, постанову про арешт коштів боржника від 22.09.2016 у виконавчому провадженні № 51720887, постанову про стягнення виконавчого збору від 03.08.2016 у виконавчому провадженні № 51720887, винесені державним виконавцем при виконанні дублікату виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 № 810/549/15.

Державним виконавцем відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» 04.11.2016 винесено повідомлення № 51720887 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Дублікат виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 № 810/549/15 повернуто стягувачу - Державній фіскальній службі України без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не підлягав виконанню органами державної виконавчої служби.

Однак, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції від 27.10.2016 відповідач оскаржив її до Верховного Суду України.

Так, до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла постанова Верховного Суду від 31.01.2018 № 810/2363/16, якою касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державної фіскальної служби України задоволено? постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 скасовано, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 залишено в силі.

Враховуючи постанову Верховного Суду від 31.01.2018 № 810/2363/16, якою скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 залишено в силі відповідачем було направлено лист до Державної фіскальної служби України від 02.03.2018 за № 16277-0-32-16/20-1/9 з проханням надіслати для виконання дублікат виконавчого листа про стягнення з позивача суми штрафних санкцій у розмірі 186 956 800,16 грн.

Так, на виконання даного листа третьою особою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було направлено листа від 30.03.2018 за № 3481/9/28-10-17-01-19 разом з дублікатом виконавчого листа.

Після надходження вказаного дублікату виконавчого листа, 23.05.2018 відповідачем було прийнято спірну постанову про відкриття виконавчого провадження № 51720887 та 24.05.2018 постанову про накладення арешту коштів боржника.

Не погоджуючись із вказаними постановами відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносини, що пов`язані із примусовим виконанням судови рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено засади виконавчого провадження, а саме виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту

Згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Також відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів на все майно боржника або на окремі речі.

Як вбачається з копії матеріалів виконавчого провадження № 51720887, на підставі заяви Державної фіскальної служби України та дубліката виконавчого провадження № 810/549/15 було відкрито виконавче провадження, однак у зв`язку з оскарженням її у судовому порядку та скасуванню Київським апеляційним адміністративним судом, відповідповідачем було прийнято постанову про скасуванню постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016.

Суд непогоджується з доводами позивача, що повторне відкриття виконавчого провадження № 51720887 відкрито безпідставно та у відсутності заяви Державної фіскальної служби України, оскільки така заява міститься в матеріах даного виконавчого провадження та датована 13.07.2016.

Суд наголошує, що виконавче провадження, що відкривалось постановами від 21.07.2016 та спірною від 23.05.2018 прийняті в рамках одного виконавчого провадження № 51720887, а лист що направлено відповідачем до Державної фіскальної служби від 02.03.2018 № 16277-0-32-16/20-1/9 є захід, що спрямований на належне виконання рішення суду.

Викладене свідчить, що державний виконавець під час винесення оскаржуваної постанови діяв в межах закону та для забезпечення виконання дублікату виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 № 810/549/15 з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 № 810/2363/16, а тому позовні вимоги в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2018 № 51720887 задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії про накладення арешту коштів боржника згідно постанови від 24.05.2018 № 51720887 та зобов`язання скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 51720887 від 23.05.2018 та про накладення арешту від 24.05.2018 № 51720887, то на думку суду вони є похідними від попередньої.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду правомірність прийнятих постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти боржника.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, 26.06.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти дії щодо примусового виконання рішень в межах виконавчою провадження № 51720887, відкритого на підставі дублікату виконавчого листа № 810/549/15 від 18.03.2016 до набрання законної сили судовим рішенням у дані справі.

Частиною 6 ст. 157 КАС України визначено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

З урахуванням даної норми суд вважає, що після набрання даним рішенням законної сили, заходи забезпечення позову вжитті судом мають бути скасовані.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Після набрання даним рішенням законної сили, заходи забезпечення позову вжитті судом ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2018 - скасувати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.