Рішення № 84628060, 13.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 вересня 2019 року Справа № 280/4344/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку спрощеного, за правилами письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, 16)

третя особа Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач або Комунарський ВДВС м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2019 №59872313, прийняту відповідачем.

Крім того, просить стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2019 №59872313 винесено на підставі вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.04.2019 №Ф-991-49, яку 31.05.2019 скасовано рішенням ДФС України. За таких обставин, державним виконавцем відкрито виконавче провадження на підставі вимоги контролюючого органу, яка є відкликаною. Також зазначає, що вимога від 12.04.2019 №Ф-991-49 не відповідає вимогам до виконавчого документа через відсутність строку пред`явлення її до виконання; дати набрання законної сили; ідентифікаційного коду стягувача; повного найменування стягувача та його місцезнаходження,» ПІП та посади особи, яка її видала. За таких обставин, вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 05.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4344/19 та призначено судове засідання на 11.09.2019.

Ухвалою суду від 11.09.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - третя особа) та відкладено судове засідання до 13.09.2019. Запропоновано третій особі до початку судового засідання надати суду пояснення щодо позову, які мають відповідати вимогам ст.ст. 162, 165 КАС України. Копію ухвали суду від 11.09.2019 та копію позовної заяви направлено третій особі засобами електронного зв`язку 11.09.2019, що підтверджується матеріалами справи.

12.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (вх. №38035), у якому він заперечив проти його задоволення та зазначив про відповідність вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.04.2019 №Ф-991-49 вимогам до виконавчого документа. Також зауважив, що у державного виконавця відсутній обов`язок з`ясування чинності рішення контролюючого органу на момент його пред`явлення до примусового виконання. Крім того вважає, що належним відповідачем є Головне управління ДФС у Запорізькій області, оскільки ним пред`явлено до виконання відкликану вимогу. У задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа в судове засідання не прибула з невідомих причин; пояснень на позов не направила; про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.

13.09.2019 від представників позивача та відповідача надійшли клопотання (вх. №38204, №38206) про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч. 3 ст. 194 КАС України).

За правилами, встановленими ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням клопотань представників позивача та відповідача, неявки третьої особи, розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності

ВСТАНОВИВ:

23.08.2019 державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Лаврухіним В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59872313 на підставі заяви Головного управління ДФС у Запорізькій області (вих. від 14.08.2019 №47988/10/08-01-49-08) та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2019 №Ф-991-49-У, якою від ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вимагається сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 18 276,72 грн. Постанову про відкриття виконавчого провадження отримано позивачем 28.08.2019.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом із вимогою про визнання її протиправною та скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон № 1404-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Статтею 4 Закону № 1404-VIII визначено вимоги до виконавчого документа.

Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання (ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII).

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку (ч. 3 ст. 4 Закону № 1404-VIII).

Частиною 4 статті 4 Закону № 1404-VIII передбачено випадки, в яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, а саме: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі по тексту - Інструкція №449; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 4 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції №449 при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Пунктом 5 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції №449 встановлено, що у разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності), зокрема, надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

Слід зазначити, що наявність недоліків вимоги від 12.04.2019 №Ф-991-49, на які посилається в адміністративному позові, спростовується матеріалами справи, оскільки виконавче провадження №59872313 відкрито на підставі вимоги від 12.04.2019 №Ф-991-49-У, тобто такої, що за інформацією контролюючого органу є узгодженою та в якій, відповідно, зазначено: строк пред`явлення до виконання - 01.10.2019; дату набрання законної сили - 30.06.2019; ідентифікаційний код стягувача - 39396146; повне найменування стягувача та його місцезнаходження - Головне управління ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; ПІП та посаду особи, яка її видала - уповноважена особа ГУ ДФС у Запорізькій області Л. Шляжко . Крім того, дану вимогу підписано уповноваженою особою та скріплено печаткою із зображенням Державного Герба України. Слід зазначити, що форму вимоги про сплату боргу (недоїмки) затверджено Додатком 6 до Інструкції №449, і вимога від 12.04.2019 №Ф-991-49-У відповідає даній формі.

Тобто, формально вимога від 12.04.2019 №Ф-991-49-У відповідає вимогам до виконавчого документа, які закріплено в Законі № 1404-VIII, отже посилання позивача на те, що державний виконавець мав її повернути стягувачу, є необґрунтованими. Слід зазначити, що державний виконавець також не має технічної можливості для з`ясування чинності вимоги контролюючого органу на момент пред`явлення її до виконання.

Разом із тим, у відповідності до приписів п. 6 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням ДФС України від 31.05.2019 №25244/6/99-99-11-05-02-25 скаргу ФОП ОСОБА_1 - задоволено частково. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2019 №Ф-991-49 вирішено скасувати та вважати відкликаною з дня прийняття даного рішення. Зобов`язано ГУ ДФС у Запорізькій області сформувати та направити нову вимогу з урахуванням вищенаведеного, згідно вимог чинного законодавства.

За таких обставин, на момент звернення податковою до органу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження (вих. від 14.08.2019 №47988/10/08-01-49-08), вимога від 12.04.2019 №Ф-991-49-У вважалася відкликаною.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2019 ВП №59872313 підлягає визнанню протиправною та скасуванню, що є належним способом захисту прав позивача.

Суд не приймає до уваги посилання державного виконавця про те, що належним відповідачем у справі є Головне управління ДФС у запорізькій області, оскільки за визначенням пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Тобто, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2019 ВП №59872313 винесено саме органом державної виконавчої служби, відповідача у справі визначено вірно.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем квитанцією від 03.09.2019 №5 сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., який підлягає присудженню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 200,00 грн. слід зазначити про таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З метою підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правничої (правової) допомоги від 09.08.2019 №09/08/19/19; Додаткову угоду від 30.08.2019 №1; детальний опис робіт; акт приймання-передачі виконаних робіт від 02.09.2019.

Суд звертає увагу, що у відповідності до Додаткової угоди від 30.08.2019 №1 сторонами (позивачем та адвокатом Скуратовим Д.В.) узгоджено розмір гонорару у сумі 3 200,00 грн. та визначено перелік дій із надання правової допомоги, серед яких, зокрема: складання відповіді на відзив (за необхідності); складання адвокатського запиту (за необхідності); ознайомлення, зняття копій з матеріалів судових справ та їх правовий аналіз (за необхідності); представлення адвокатом інтересів клієнта в Запорізькому окружному адміністративному суді (за необхідності).

Слід наголосити, що сума гонорару адвоката визначена за виконання комплексу дій, без зазначення вартості кожної окремої послуги.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів складання адвокатом відповіді на відзив; складання адвокатського запиту; ознайомлення, зняття копій з матеріалів судової справи та їх правового аналізу. Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження, без представлення адвокатом інтересів клієнта в Запорізькому окружному адміністративному суді.

Окрім того, до матеріалів справи не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження фактичного понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 3 200,00 грн., як то платіжного доручення, квитанції або касового ордеру.

З урахуванням викладеного у сукупності, витрати на правничу допомогу стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Лаврухіна Вадима Миколайловича про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2019 №59872313.

3. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська (Малиновського), 16; код ЄДРПОУ 35037364).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 13.09.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко