Рішення № 84627445, 20.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ20 вересня 2019 року Справа № 160/4042/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняШелгуновій І.А. за участі: представника позивача представника відповідача Стрижака Є.Ю. Никитенка Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Державної казначейської служби України у Васильківському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень від 09.07.2019 року, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо неповернення помилково сплачених коштів податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у розмірі 445 229,02 грн.;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області підготувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Васильківському районі Дніпропетровської області висновок на повернення помилково сплачених коштів податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у розмірі 445 229,02 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2019 року о 09:30 год. (а.с. 2).

30.05.2019 року ухвалою суду залучено в якості третьої особи Управління Державної казначейської служби України у Васильківському районі Дніпропетровської області (а.с. 69).

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 15.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.09.2019 року о 16:00 год. (а.с. 54-55).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за ним обліковується переплата з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в розмірі 445 229,02 грн., у зв'язку з чим ним неодноразово подано до податкового органу заяви про повернення надмірно сплачених коштів. Разом з тим, в порушення норм ст. 43 Податкового кодексу України такі заяви не були вирішені відповідачем, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених в уточненому позові та відповіді на відзив від 05.07.2019 року.

26.07.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на уточнений позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що згідно з інтегрованими картками платника податків за ТОВ «Стандарт Україна» обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно, який виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов'язань самостійно задекларованих платником - по податку на нерухоме майно від'ємне від земельної ділянки в сумі 241 567,00 грн. самостійно задекларованих платником відповідно до податкових декларацій з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 та 2019 роки. Отже, у зв'язку з несплатою у встановлені строки самостійно визначених податкових зобов'язань, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Представник відповідача звертав увагу суду на те, що заяв про повернення помилково сплачених коштів від позивача не отримував. Таким чином, вважає, що контролюючим органом не допущено протиправної бездіяльності щодо повернення помилково сплачених коштів.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини не явки суд не повідомили, письмові пояснення не надали.

З урахуванням належного повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, суд ухвалив здійснити розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» є власником об'єктів нежитлової нерухомості за адресою Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківска, вул. Будівельників, буд. 60 та буд. 120, загальною площею 8 193 кв.м. та 16 828 кв.м. відповідно, придбаних на підставі договорів купівлі-продажу №30-05\1 та №30-05\3 від 16.05.2003 року, укладених з ТОВ «СанФорс».

Також, ТОВ «Стандарт Україна» є власником об'єкту нежитлової нерухомості за адресою Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Письменне, вул. Паркова, буд. 5, загальною площею 14 034 кв.м., придбаного на підставі договору купівлі-продажу №30-05\3 від 16.05.2003 року, укладеного з ТОВ «СанФорс».

19.02.2018 року та 29.03.2018 році ТОВ «Стандарт Україна» подало до податкового органу податкові декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, якими задекларував грошові зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 463 590,32 грн.

У подальшому ТОВ «Стандарт Україна» сплатило податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в загальній сумі 445 229,02 грн.

Як вбачається з примірників заяв, наявних в матеріалах справи, 15.04.2019 року ТОВ «Стандарт Україна звернулось до податкового органу із заявою б/н щодо помилковості подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік та з проханням не вважати її дійсною (т. 2 а.с. 17), а також із заявою №5 про повернення помилково сплачених коштів з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 445 229,02 грн., у зв'язку з тим, що нерухоме майно, яке знаходиться у його власності не є об'єктом оподаткування, отже товариство не є платником останнього у 2018 році (т. 1 а.с. 76-78).

Крім того, в матеріалах справи наявна заява № 6 ТОВ «Стандарт Україна» про повернення помилково сплачених коштів з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 445 229,02 грн., подана до податкового органу 10.06.2019 року, тобто вже після звернення до суду з даним позовом (т. 2 а.с. 8, 9).

Листом від 01.07.2019 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило ТОВ «Стандарт Україна» про залишення заяви № 6 від 10.06.2019 року про повернення помилково сплачених коштів без розгляду, у зв'язку з відсутністю документу, що підтверджував би повноваження представника платника податку звертатись із відповідною заявою (т. 2 а.с. 18-19).

Судом встановлено, що висновок про перерахування на розрахунковий рахунок підприємства помилково сплачених коштів відповідач не надав.

Отже, спір між сторонами виник з підстав не повернення позивачу помилково сплачених коштів з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у розмірі 445 229,02 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання встановлений статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 №1146, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146). А також, Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбачені статтею 43 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 43.1 статті 43 ПК України Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно із пунктом 43.2 статті 43 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункт 43.5 статті 43 ПК України).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (пункт 43.6 статті 43 ПК України).

Відповідно до пункту 5, 7 Порядку №1146, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/а бо надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Пунктом 10 Порядку №1146 передбачено, що висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді, за формою згідно із додатком 4 до цього Порядку.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку (п. 11 Порядку №1146).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, обов'язковими умовами для повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов'язань та відсутності податкового боргу. Наявність вказаних обставин, зобов'язує контролюючий орган вжити заходи до прийняття рішення про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач задекларував та сплатив грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 463 590,32 грн. за 2018 рік.

При цьому, в обґрунтування вимог позову позивач посилається на неодноразове звернення до податкового органу з заявами про повернення помилково сплачених коштів, які контролюючим органом так і не були розглянуті та ним не було підготовлено висновок про повернення відповідних сум коштів з бюджету.

Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що надана в обґрунтування вимог позову заява від 15.04.2019 року б/н направлена на адресу податкового органу стосується саме помилковості подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік (т. 2 а.с. 17), тоді як, в даному позові позивачем ставиться питання про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо неповернення помилково сплачених коштів податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 445 229,02 грн. за 2018 рік.

Також, позивачем не надано суду доказів щодо належного відправлення податковому органу заяви № 5 від 15.04.2019 року про повернення помилково сплачених коштів з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 445 229,02 грн. (т. 1 а.с. 76-78), оскільки, по-перше, з опису вкладення, доданого до заяви, не можливо встановити дати відправлення, по-друге, відсутні докази того, що даним відправленням надіслано саме заяву про повернення помилково сплачених коштів, а не заяву про помилковість подання декларації за 2019 рік, яка датована тією ж датою. Крім того, з наданих документів на підтвердження відправлення заяви не можливо відстежити рух останньої до точки доставки, не надано такого відстеження і позивачем.

Отже, суд оцінює критично таку заяву, як доказ належного звернення до податкового органу. У вхідній кореспонденції відповідача дана заява також не значиться.

Посилання ж позивача на заяву №6 від 10.06.2019 року, як на повторне звернення за отриманням висновку, суд не приймає до уваги, оскільки остання була подана вже під час розгляду справи судом.

З встановлених обставин, суд дійшов висновку, щодо відсутності факту бездіяльності контролюючого органу стосовно не підготування висновку про повернення помилково сплачених коштів, оскільки позивачем під час розгляду справи не було доведено належного звернення до відповідача з приводу даного питання.

Щодо доводів позивача про те, що об'єкти нерухомості, які на праві власності належать товариству підпадають під дію пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України та не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає, що в даному випадку відсутні підстави щодо надання оцінки обґрунтованості сплати позивачем даного податку, оскільки заявлені в позові вимоги стосуються виключно бездіяльності відповідача з не надання висновку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" (49101, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 33, кв. 12, код ЄДРПОУ 32082681) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 39394856), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Державної казначейської служби України у Васильківському районі Дніпропетровської області (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Першотравнева, буд.199, код ЄДРПОУ 37870848) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 вересня 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець