Ухвала суду № 84627137, 30.09.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30 вересня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1141/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянувши позовну заяву заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лебедівської сільської ради об`єднаної територіальної громади до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром» про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся з позовом до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Лебедівської сільської ради об`єднаної територіальної громади, у якому просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром» звільнити частину (3 га) самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (рілля) з кадастровим номером 7121881000:03:000:0633 площею 5,0941 га, яка знаходиться в адміністративних межах с.Вербівка Лебедівської сільської об`єднаної територіальної громади Кам`янського району Черкаської області. Прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром» на користь прокуратури Черкаської області судовий збір у сумі 1921 грн 00 коп.

Стаття 131-1 Конституції України покладає на прокуратуру функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Отже, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У вказаному рішенням Конституційного Суду України також встановлено, що прокурори подають до господарського суду позови саме в інтересах держави. Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як одна із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом частини 3 статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Отже, з викладених вище положень чинного законодавства України випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно. Участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін суд оцінює як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін.

З огляду на наведене вище, прокурор має навести докази того факту, що захист інтересів держави або особи не здійснюється тим суб`єктом, який уповноважений на такий захист або цей захист здійснюється неналежним чином.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Згідно з положеннями статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

З матеріалів позову заступника Смілянської місцевої прокуратури вбачається, що у результаті перевірки управлінням з контролю за використанням земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 7121881000:03:000:0633 площею 5,0941 га, зокрема, 3 га використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (засіяна кукурудзою) за відсутності належної правової підстави. Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 13.08.2019 складено акт перевірки №356-ДК/534/АП/09/01/-19, акт обстеження земельної ділянки №356-ДК/203/АО/10/01/-19, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка складає 5707 грн, протокол про адміністративне правопорушення №356-ДК/0217П/07/01/-19 та постанову про адміністративного стягнення №356-ДК/0209По/08/01/-19 у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн на керівника товариства ОСОБА_1 . Крім того, управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 13.08.2019 складено припис про усунення порушень земельного законодавства у 30-ти денний термін. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестагропром» зазначені у приписі вимоги не виконало, адміністративний штраф та шкоду сплатило.

Вказана земельна ділянка згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області була передана у комунальну власність Лебедівської сільської ради об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. Позивачем у справі є Лебедівська сільської ради об`єднаної територіальної громади, яка є органом місцевого самоврядування та представляє інтереси цієї об`єднаної територіальної громади, яка є власником земельної ділянки. Тобто, орган місцевого самоврядування є представником власника і як власник має право захищати свої приватноправні інтереси у відносинах щодо правомірного користування комунальним майном (землею територіальної громади). Наведені прокурором підстави щодо відсутності посади юриста в штаті об`єднаної територіальної громади та передбачених асигнувань на покриття відповідних судових витрат, суд не приймає як підставу для представництва інтересів цієї територіальної громади.

З огляду на встановлені обставини та вимоги законодавства прокурором не доведено та належними доказами не підтверджено порушення чи загроза порушення інтересів держави та те, що вступ прокурора у справу спрямований на захист інтересів держави.

Пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави. Отже, позовна заява заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лебедівської сільської ради об`єднаної територіальної громади до Товариства з обмеженою відповідальністю « Інвестагропром» про зобов`язання вчинити дії і додані до неї документи підлягають поверненню прокурору.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 5 статті 174, статтею 233-235, Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути заступнику керівника Смілянської місцевої прокуратури позовну заяву і додані до неї документи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і протягом десяти днів може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко