Ухвала суду № 84625966, 30.09.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30 вересня 2019 року м.Харків Справа № 913/520/19

Провадження №14/913/520/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши матеріали позовної заяви

Заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, м. Старобільськ Луганської області, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого виконувати функції держави у спірних правовідносинах – Марківська районна рада Луганської області, смт.Марківка Луганської області,

до відповідача -1 – Відділу освіти Марківської районної державної адміністрації Луганської області, смт.Марківка Луганської області,

відповідача -2 – Приватного підприємства "Спайс – Буд", м.Київ,

про визнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним договору про закупівлю за державні кошти

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Марківської районної ради Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1 - Відділу освіти Марківської районної державної адміністрації Луганської області, відповідача -2 – Приватного підприємства "Спайс – Буд", про:

- визнання недійсним рішення тендерного комітету Відділу освіти Марківської районної державної адміністрації Луганської області про визнання переможцем відкритих торгів із закупівлі робіт з капітального ремонту будівлі Опорного закладу загальної середбньої освіти – Марківська гімназія Марківської районної ради, приватне підприємство "Спайс – Буд", оформлене протоколом засідання тендерного комітету №3 від 12.07.2019;

- визнання недійсним укладений за результатом відкритих торгів між Відділ освіти Марківської районної державної адміністрації Луганської області та приватним підприємством "Спайс – Буд" договір про закупівлю робіт за державні кошти №1 від 29.07.2019 на суму 10619622 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Відділом освіти Марківської районної державної адміністрації Луганської області та Приватним підприємством "Спайс – Буд" укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти на загальну суму 10619622 грн 00 коп. з порушенням приписів ст.ст.30, 36 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2019 справа передана на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Згідно ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України “Про прокуратуру”.

Законом України “Про прокуратуру” від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини третьої та абзацу 1 частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Таким чином, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

У заявленому позові заступником керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області інтересами держави визначене те, що Відділом освіти Марківської районної державної адміністрації Луганської області під час проведення публічних закупівель порушено приписи Закону України “Про публічні закупівлі”, що призвело до неефективного використання коштів місцевого бюджету.

Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Статтею 7 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно з ч.3 ст.1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, основними завданнями Мінекономрозвитку є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державних та публічних закупівель. Повноваження здійснюються шляхом здійснення нормативно-правового забезпечення державного регулювання у сфері публічних закупівель, аналізу функціонування системи публічних закупівель, узагальнення практики здійснення закупівель, надання роз`яснень щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.

Статтею 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст.2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до п.10 ст.10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Разом з тим, згідно з п.п.3, 4, 9 ч.4 Положення про Державну аудиторську службу України, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки у Державної аудиторської служби України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є повноваження щодо звернення до господарського суду з позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю робіт за державні кошти.

В позовних матеріалах відсутні будь-які докази того, що прокурор перед зверненням до суду перевірив, що захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Всупереч ст.23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор не вжив заходів щодо перевірки наявності підстав для представництва інтересів держави, а також наявність органів, які уповноважені відповідно до законодавства здійснювати захист таких інтересів у випадку їх порушення.

Прокурор пред`явивши даний позов в інтересах держави в особі Марківської районної ради Луганської області не звернув увагу на те, що вказаний орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” та звернення до суду із позовом про визнання недійсними договорів, укладених за наслідками цих процедур.

Посилання прокурора у позовній заяві на те, що визначений ним позивач – Марківська районна рада Луганської області – в силу положень п.10 її рішення від 20.12.2018 №30/33 “Про районний бюджет на 2019 рік”, делеговано Марківській районній державній адміністрації повноваження за погодженням з головою районної ради після попереднього розгляду в постійній комісії районної ради з питань економічного і соціального розвитку, бюджету та фінансів здійснювати протягом 2019 року у разі необхідності розподіл та перерозподіл обсягів міжбюджетних трансфертів у відповідності з фактичними зобов`язаннями щодо здійснення видатків за рахунок таких трансфертів та/або зміну їх обсягу у разі здійснення Кабінетом Міністрів України або Міністерством фінансів України протягом 2019 року зміни загального обсягу трансфертів, чи внесення змін до розпису Державного та обласного бюджетів у період між сесіями районної ради з подальшим внесенням змін до рішення про районний бюджет, господарським судом відхиляються, оскільки вказані повноваження надані Марківській районній державній адміністрації Луганської області не у зв`язку із реалізацією процедур, встановлених Законом України “Про публічні закупівлі”, а відтак не можуть бути підставою наділення її правосуб`єктністю у цих відносинах.

Суд звертає увагу, що коло управнених суб`єктів у сфері публічних закупівель, їх права, обов`язки та повноваження вичерпно окреслено у спеціальному Законі “Про публічні закупівлі”.

Водночас, судом враховується, що Державна аудиторська служба України є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 10.04.2019 (справа №909/569/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Суд вважає, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, адже безпідставно не зазначаючи належний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, та заявивши позов від імені органу, не наділеного законодавством повноваженнями у сфері публічних закупівель, прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та, відповідно, не набув процесуального статусу органу, якому законом (статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”) надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до п. ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви від 20.09.2019 №34/3-64 вих.-19 заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

При зверненні з даним позовом до суду Прокуратурою Луганської області сплачено за платіжним дорученням від 11.09.2019 №1098 судовий збір у сумі 3842 грн 00 коп.

Таким чином, судовий збір у сумі 3842 коп. може бути повернутий за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст.174, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву від 20.09.2019 №34/3-64 вих.-19 заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області і додані до неї документи повернути заявнику.

2. Роз`яснити заступнику керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч.8 ст.174 ГПК України).

Додаток (тільки заявнику), в т.ч. копія платіжного доручення від 11.09.2019 №1098: на “ 173” аркушах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 30.09.2019 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Є.А. Лісовицький